Постанова

від 21.03.2012 по справі 2а/2370/4323/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4323/11 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"21" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й., Суддів:Земляної Г.В., Лічевецького І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанія «Делір»про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2011 року Державна податкова інспекція у м. Черкаси Черкаської області пред'явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанія «Делір»про стягнення з відповідача з рахунків у банку, кошти на суму податкового боргу в розмірі 5 064 грн. 08 коп. .

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають задоволенню, а постанова суду -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Делір», як суб'єкт господарювання -юридична особа, ідентифікаційний код 36543488, зареєстрований 17.06.2009р., взятий на облік в органах державної податкової служби 18.06.2009р., зареєстрований платником податку на додану вартість 03.07.2009р., на час розгляду справи перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкаси.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (чинного до 01.01.2011р.) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2., абзацу 3 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту; у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" -"в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилився при розрахунках податкового боргу за період з 19 листопада 2010 року по 15 березня 2011 рік та за період від 30 грудня 2010 року по 18 квітня 2011 року. Зокрема, податковими повідомленнями -рішеннями, деклараціями, які здані відповідачем до Державної податкової інспекції та розрахунками ДПІ, які наявні в матеріалах справи, податковий борг за дані періоди складає 5 064,08 грн..

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що податковий борг, який виник у 2010 та 2011 роках в розмірі 5 064,08 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо податкового боргу, який виник у 2011 році, суд першої інстанції прийшов до висновку, що податкові вимоги, надіслані податковим органом відповідачу на підставі норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до уваги не беруться, оскільки даний Закон втратив чинність з 1 січня 2011 року, відповідно не регулює питання погашення податкового боргу платника податку за 2011 рік.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 зазначеної статті передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 60.6 ст. 60 Податкового Кодексу України зазначено, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення -рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Таким чином, нормами діючого Податкового Кодексу України не передбачено надіслання боржнику інших податкових вимог, якщо останні були надіслані в 2010 році відповідно до вимог Закону України № 2181.

Документи на підтвердження даних обставин та пояснення податкового органу щодо відсутності податкової вимоги за Податковим Кодексом містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було помилково визначено суму податкового боргу за 2010 та 2011 роки, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року -задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року -скасувати та ухвалити у справі нову постанову.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Делір», в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси кошти на суму податкового боргу в розмірі 5 064 (п'ять тисяч шістдесят чотири) грн.. 08 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Земляна Г.В.

Лічевецький І.О.