cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4642/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"03" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Маслія В.І.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінтрек», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів, припинення юридичної особи, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2011 року в задоволенні адміністративного позову ДПІ у Святошинському районі міста Києва до ТОВ «Вінтрек», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів, припинення юридичної особи -відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, TOB «Вінтрек»було зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 22 квітня 2010 року.
Відповідач перебуває на обліку як платник податку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 26 квітня 2010 року № 885/29-109.
Підпунктом 20.1.12 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року - органи державної податкової служби наділені повноваженням у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Викладені положення Податкового кодексу України наділили орган державної служби повноваженнями на звернення до суду з вимогами щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Водночас, підстави для визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання і припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця встановлені законодавством.
Підстави для визнання недійсними установчих (засновницьких) документів передбачені статтею 55-1 Господарського кодексу України, яка набрала чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України.
Згідно зі статтею 55-1 ГК України - ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та запроваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
Отже, наявність вищеперерахованих ознак фіктивності є підставою для звернення органу державної податкової служби до суду з вимогою про визнання недійсними реєстраційних документів юридичної особи.
В силу ч. 1 статті 110 Цивільного кодексу України - юридична особа ліквідується, зокрема за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 статті 59 ГК України - припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців і є спеціальним нормативним актом з цих питань.
Відповідно до ч. 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»- підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
В своїй апеляційні скарзі позивач, як на підставу припинення юридичної особи відповідача, посилається на письмові пояснення громадянина ОСОБА_3, який значиться керівником TOB «Вінтрек», відібраних 14 вересня 2010 року лейтенантом податкової міліції Головного відділу податкової міліції ДПІ у Святошинському районі м. Києва.
Відповідно до ч. 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 1 статті 70 КАС України - належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
В силу ч. 3 статті 70 КАС України - докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з зазначених апелянтом пояснень не вбачається на якій правовій підставі вони були відібрані, на підставі якої правової норми та в рамках якої процедури. А тому зазначені пояснення не є належним документом, який встановлює відповідні юридичні факти.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що позивачем не підтверджено наявність ознак фіктивності у TOB «Вінтрек», що є законодавчою підставою для визнання установчих документів товариства недійсними, тобто не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів.
Відповідно до п. 11.10 Розділу XI (Порядок зняття з обліку платників податків в органах держаної податкової служби) Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979 - якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
З огляду на те, що позивачем не було доведено наявності жодної підстави для припинення відповідача, передбаченою ч. 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а також з урахуванням того, що, як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг, підстави для припинення юридичної особи відповідача відсутні.
З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Чаку Є.В.
Маслій В.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2012 |
Оприлюднено | 26.04.2012 |
Номер документу | 23579744 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Файдюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні