Ухвала

від 03.04.2012 по справі 2а-11097/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11097/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В., секретаря Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-Безпека»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-Безпека»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено невиїзну позапланову перевірку Позивача в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, про що складено Акт від 05 жовтня 2010 року № 3658/23-09/32254.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), частин першої, п'ятої ст. 203, п.п. 1, 2 частини першої ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, а саме, Позивачем занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 77 146,67 грн.

На підставі вищезазначених порушень Відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення Форми «Р»від 14 жовтня 2010 року № 0007652309/0, яким визначено податкове зобов'язання у сумі 115 721,00, з якої за основним платежем - 77 147,00 грн. та 38 574,00 грн. -штрафних фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Приватним підприємством «ВКФ ВАЛТЕКС»укладено Договір на надання маркетингових та інформаційно -консультаційних послуг від 21 березня 2008 року.

Згідно із частиною другою ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 966-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Проте, як вбачається з Акта перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 13), ГВПМ Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва встановлено, що одноособовий засновник та директор контрагента Позивача - ОСОБА_2 06.08.08 року помер у реанімаційному відділені Вишгородської центральної клінічної лікарні.

Крім того, суддею -доповідачем у даній справі за електронним запитом отримано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28 березня 2012 року, який наявний в матеріалах справи та з якого вбачається, що в якості керівника, одноосібного засновника та єдиної особи, яка має право вчиняти юридичні дії від імені Приватного підприємства «ВКФ ВАЛТЕКС»є ОСОБА_2.

Тобто, всі первинні документи подані Позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій не є належними доказами, тому, як їх підписано в 2009 році ОСОБА_2, який помер в 2008 році, що є фактично неможливим.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-Безпека»залишити без задоволення , а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2012 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 09.04.2012 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федотов І.В.