Ухвала

від 25.01.2012 по справі 2а-14530/10/10/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14530/10/10/0170

25.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.09.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-14530/10/10/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 28.01.11 у справі № 2а-14530/10/10/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО" (вул. Фрунзе, буд. 41 каб. 27-28, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.11 у справі № 2а-14530/10/10/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ДЕКО" задоволені повністю, а саме: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0013771502/0 від 02.09.2010 року та №0013771502/1 від 10.11.2010 року, прийняті стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ДЕКО», стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ДЕКО»з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 3 (три) гривні 40 копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту перевіреного періоду податкових накладних, виданих ТОВ "Альта Строй", однак вказане підприємство згідно даних дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»до складу податкових зобов'язань з ПДВ за квітень-червень 2010 року суми по операціям з позивачем не включило. На підставі викладеного апелянт вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АРК є законними та обґрунтованими.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ-ДЕКО»зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 04.10.2005 року як юридична особа, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису 18821050001005551 -т.1, а.с.10-11, 14-30).

Позивач взятий на облік в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим як платник податків та зборів, що підтверджено довідкою від 20.02.2006 р. №1898/29-0 (т.1, а.с.12).

Позивач також зареєстрований у якості платника податку на додану вартість -Свідоцтво №00888819 від 28.02.2006 року (т.1, а.с.13).

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 25.08.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «АРТ-ДЕКО»з питання повноти нарахування податку на додану вартість за квітень-липень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Альта Строй»(код ЄДРПОУ 35098846), за результатами якої складено акт перевірки №11169/15-2/33773450 від 25.08.2010 року (т.1, а.с.32-43, т.2, а.с.106-117).

У висновках даного акту зазначено, що за результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп.7.5.1, пп.7.2.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, що призвело, на думку відповідача, до необґрунтованого завищення суми податкового кредиту в квітні 2010 року -33332,00грн., в травні 2010 року -103947,00грн., в червні 2010 року -69167,00грн., в липні 2010 року -38003,00грн.; зазначені суми, на думку відповідача, не підлягають включенню до складу податкового кредиту, належать до сплати в бюджет.

Акт перевірки №11169/15-2/33773450 від 25.08.2010 року вручено уповноважені особі позивача, що підтверджено підписами (т.2, а.с.116-117).

Зазначений акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0013771502/0 від 02.09.2010 року (т.1, а.с.31, т.2, а.с.103), яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 244449,00грн. за порушення зазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" та на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ застосовані штрафні санкції в сумі 86595,00грн., а взагалі -331044,00грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 07.09.2010 року (поштове повідомлення -т.2, а.с.104).

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АРК (т.1, а.с.146-154) згідно з вимогами п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року з наступними змінами та доповненнями (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 р. за №567/5758), прийнято податкове повідомлення-рішення №0013771502/1 від 10 листопада 2010 року (т.1, а.с.142, т.2, а.с.129) без зміни нарахованих сум, яке вручено позивачу 12.11.2010 року (поштове повідомлення -т.2, а.с.130).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В акті перевірки ДПІ в м. Сімферополі АРК від 25.08.2010р. №11169/15-2/33773450 вказано, що за даними дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»станом на 25.08.2010 року було виявлено розбіжність задекларованих сум ПДВ ТОВ «АРТ-ДЕКО»з контрагентом ТОВ «АЛЬТА СТРОЙ», який не включив до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість: за квітень 2010 року суму у розмірі 33332,00грн., за травень 2010 року суму у розмірі 103947,00грн. та за червень 2010 року 107170,00грн. Крім того, ТОВ «АРТ-ДЕКО»частину податкового кредиту за червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЬТА СТРОЙ»в сумі 38003,00грн. включив до додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р.

В акті перевірки також зазначено, що ТОВ «АЛЬТА СТРОЙ»знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Київському районі м. Донецька, на 25.08.2010 р. ТОВ «АЛЬТА СТРОЙ»до ДПІ в Київському районі м. Донецька податкові декларації з ПДВ: за квітень 2010 р., у котрій необхідно було задекларувати податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «АРТ-ДЕКО»у сумі 33332,00грн., за травень 2010 р., у котрій необхідно було задекларувати податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «АРТ-ДЕКО»у сумі 103947,00грн., за червень 2010 р., у котрій необхідно було задекларувати податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «АРТ-ДЕКО»у сумі 107170,00грн., не надані.

В акті перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим також зроблено висновок про те, що з наданих до перевірки та наявних у податкових органів відомостей встановлено, що за наслідками угод, укладених ТОВ «АРТ-ДЕКО»з ТОВ «АЛЬТА СТРОЙ »останнє не сплатило та не могло сплатити до бюджету податків, так як податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р., за травень 2010р. та за червень 2010р. не надані до ДПІ в Київському районі м. Донецька, разом з тим, ТОВ «АРТ-ДЕКО»на підставі отриманих від ТОВ «АЛЬТА СТРОЙ»податкових накладних, включило до складу свого податкового кредиту 244449,00грн. Оскільки відшкодування суми ПДВ платнику на рахунок або зменшення податкових зобов'язань платника, у зв'язку зі включенням платником такої суми ПДВ до податкового кредиту, при наданні платником до податкового органу декларації з ПДВ, відбувається з державного бюджету, тобто в даному випадку держава повинна відшкодувати суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли, або недоотримати суми податку у зв'язку зі зменшення податкового зобов'язання. На момент складання податкових накладних ТОВ «АЛЬТА СТРОЙ»не звітувало, але в порушення вищезазначених норм законодавства виписувало податкові закладні, тобто вчиняло дії, направлені на ухилення від сплати податків. Дії ТОВ «АРТ- ДЕКО»на укладення угод з ТОВ «АЛЬТА СТРОЙ»та отримання податкових накладних на виконання таких угод є безсумнівним підтвердженням мети, за відомо суперечної інтересам держави та суспільства. Таким чином, не сплачений суб'єктом господарювання ПДВ, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР в редакції на час виникнення спірних відносин (надалі -Закон про ПДВ) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги до податкової накладної встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон про ПДВ), згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Актом перевірки підтверджено надання позивачем працівнику податкового органу податкових накладних ТОВ "Альта Строй" під час проведення перевірки.

Відповідно до матеріалів справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові накладні (т.1, а.с.44-52) ТОВ «Альта Строй»відповідають вимогам Закону про ПДВ, зокрема, на них наявний відбиток печатки ТОВ «Альта Строй»та підпис уповноваженої особи.

Крім того, судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції, що договори субпідряду від 12.04.2010 р., 05.05.2010 р., 11.05.2010 р., 01.06.2011 р., укладені між позивачем та ТОВ «Альта Строй»на виконання ТОВ будівельних робіт в Еколого-Туристичному центрі смт. Паркове», об'єкт будівництва «Корали»(адреса: АРК, смт. Паркове, ЕТЦ «Паркове») (т.1, а.с.53-66); розрахунки договірної ціни (т.1, а.с.159-172); виписки банку про перерахування позивачем ТОВ «Альта Строй»грошових коштів з зазначеннях призначення платежу «оплата за виконані роботи згідно договору»(т.1, а.с.173-176); акти приймання-передачі матеріалу від позивача ТОВ «Альта Строй»для виконання вказаних робіт (т.1, а.с.177-198); довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт (т.1, а.с.199-250, т.2, а.с.1-27) підтверджують фактичного виконання укладених угод.

Відповідачем не надано доказів про невідповідність зазначених первинних документів вимогам діючого законодавства, не надано доказів невиконання вказаних робіт, не проведення оплати, не повідомлені будь-які інші відомості на підтвердження нездійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Альта Строй».

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що надані позивачем податкові накладні та інші документи ТОВ "Альта Строй" відповідають вимогам діючого законодавства, зокрема, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, а висновки податкового органу в частині їх невідповідності в порядку ст.70 КАС України не підтверджені належними та допустимими доказами по справі.

Також, відповідно до відомостей офіційного сайту Державної податкової адміністрації України (т.1, а.с.158) ТОВ "Альта Строй" станом на 08.12.2010 року було зареєстровано як платник податку на додану вартість, не було ліквідовано у встановленому порядку, установчі документи вказаного підприємства не були визнані недійсними, державну реєстрацію не анульовано тощо.

В акті перевірки відповідач в обґрунтування свої висновків щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ посилається на дані дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», відповідно до яких ТОВ "Альта Строй" за квітень-червень 2010 року податкові декларації з ПДВ до органу державної податкової служби за місцем реєстрації взагалі не подані.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про направлення запитів до ДПІ у Київському районі м. Донецька, зокрема, про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Альта Строй», а також відомості: чи були взагалі подані вказаним підприємством податкові декларації з ПДВ за вказані податкові (звітні) періоди, чи не надано їм статус «до відома»(у випадку невизнання ДПІ за місцем реєстрації їх податковою звітністю вказаного платника податку), чи були надані уточнюючі податкові декларації за вказані періоди, чи сплачено до бюджету податок на додану вартість взагалі. Акт перевірки також не містить відомостей про сплату або несплату відповідних сум податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з позивачем до бюджету; відомості про сплату ТОВ "Альта Строй" податку на додану вартість по вказаним господарським операціям з позивачем та докази на підтвердження їх сплати або несплати відповідно відповідачем під час розгляду справи не надані та представником відповідача не повідомлено про їх наявність у третіх осіб для витребування судом та залучення до матеріалів справи. Окрім того, сплата сум податкових зобов'язань до бюджету могла бути здійснена ТОВ "Альта Строй" ще до не визнання його податкових декларацій з ПДВ за квітень-червень 2010 року податковою звітністю (за наявності таких обставин); у такому випадку ПДВ до бюджету було б сплачено, але суми податкового зобов'язання не стали б узгодженими. Суд зазначає, що питання сплати або несплати сум ПДВ до бюджету ТОВ "Альта Сьтрой" відповідачем взагалі не перевірялось, хоча саме така несплата і покладена в основу висновків ДПІ в м. Сімферополі АРК стосовно дій позивача, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Однак, відповідачем не надано доказів несплати ТОВ «Альта Строй»в бюджет податкових зобов'язань з ПДВ у відповідних податкових (звітних) періодах.

Відомості про проведення зустрічних перевірок ТОВ "Альта Строй" в матеріалах справи та в акті перевірки відсутні.

Крім того, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону про ПДВ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10 зазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 стаття 10 Закону про ПДВ).

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Закон про ПДВ не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку безпосереднім продавцем або одним з його постачальників (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання безпосереднього продавця або постачальників по ланцюгам постачання.

В акті перевірки позивача від 20.01.2010 року відсутні конкретні висновки про нікчемність укладеної позивачем з ТОВ "Альта Строй" угоди як такої, що порушує публічний порядок або з інших підстав. В акті ДПІ в м. Сімферополі АР Крим лише наявні посилання на статті Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що визначають підстави для визнання угод нікчемними.

Разом з тим, відповідно до вимог частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; частиною 5 зазначеної статті передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак, не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і інших матеріалів ТОВ "Альта Строй" для укладення та виконання зазначених правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ. Будь-яке обґрунтування вказаних показників відповідачем в акті перевірки не надано; доказів обов'язковості наявності основних засобів на підприємстві та кількості працівників, що перевищує 1 особу, для виконання укладеної з позивачем угоди, не надано; не повідомлено про наявність або відсутність субпідрядників у ТОВ "Альта Строй", осіб, що були найняті ТОВ «Альта Строй»за трудовими угодами для виконання саме зазначених робіт тощо.

Відповідачем також не надано доказів стосовно невикористання виконаних робіт у власній господарській діяльності позивача з врахуванням наявності у ТОВ «АРТ-ДЕКО»ліцензій на господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури (т.1, а.с.155-156).

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки. Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Відповідачем на порушення зазначених вимог наказу ДПА України в акті перевірки не зазначено жодних доказів на підтвердження відсутності реального виконання укладених угод та не доведено невикористання виконаних робіт у власній господарській діяльності позивача.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про несплату контрагентом позивача податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з виконання будівельних робіт для позивача. Відповідачем в акті перевірки також не зазначено про невикористання виконаних робіт у власній господарській діяльності позивача. У зв'язку з викладеним, відповідачем не надано доказів наявності дій позивача, що свідчать про ухилення від сплати податків, зокрема, податку на додану вартість. Доказів визнання укладеного договору недійсним у встановленому діючим законодавством порядку відповідачем не надано. Реальне виконання укладеної угоди підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача, що надані під час проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.11 у справі № 2а-14530/10/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко