Ухвала

від 01.02.2012 по справі 2а-7393/11/0170/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7393/11/0170/13

01.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

прокурор, Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Міністерства внутрішніх справ України - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Військової частина 3009 ВВ МВС України - ОСОБА_2, довіреність № 94 від 17.01.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-7393/11/0170/13 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 17.08.11 у справі № 2а-7393/11/0170/13

за позовом Військового прокурору Сімферопольського гарнізону (вул. Казанська, буд. 27, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ 24,01024)

Військової частини 3009 ВВ МВС України (вул. Субхі, буд. 1, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання незаконними та скасування акту і податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.08.11 у справі № 2а-7393/11/0170/13 позовні вимоги Військового прокурору Сімферопольського гарнізону, Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 3009 ВВ МВС України задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 25.05.2011 №0005272301.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.08.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що працівниками відповідача було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ІШ "Севелітстрой" за грудень 2010 року, за результатами якої 11.05.2011 складено акт №5858/23-4/23314842. Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення підпунктів 7.4.1., 7.4.5, 7.5.1. статті 7 Закону про ПДВ, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 14677,00 грн. за грудень 2010 року. На підставі згаданого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від, 25.05.2011 №0005272301, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14677,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 3669,25 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим.

Прокурор, представник позивача, Міністерства внутрішніх справ України, представник відповідача, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що прокурор, представник позивача, Міністерства внутрішніх справ України, представник відповідача викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності прокурора, представника позивача, Міністерства внутрішніх справ України, представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Військова частини 3009 Міністерства внутрішній справ України є юридичною особою, зареєстрованою з ідентифікаційним кодом 23313842, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 20.05.1999 року №00779771, індивідуальний податковий номер 233138401270.

Працівниками відповідача було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ІШ "Севелітстрой" за грудень 2010 року, за результатами якої 11.05.2011 складено акт №5858/23-4/23314842. Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення підпунктів 7.4.1., 7.4.5, 7.5.1. статті 7 Закону про ПДВ, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 14677,00 грн. за грудень 2010 року.

На підставі згаданого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від, 25.05.2011 №0005272301, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14677,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 3669,25 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі про ПДВ.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 згаданого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою* подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В акті від 21.10.2010 встановлено, що Військова частини 3009 у грудні 2010 року задекларувало податкові зобов'язання у сумі 22170,00 грн., та податковий кредит у сумі 21016,00 грн. який завищений на 14677,00 грн. за операціями з ПП "Севелітстрой".

На думку відповідача зазначене порушення відбулося у зв'язку з включенням в його склад сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) в ПП "Севелітстрой", яке в свою чергу діяло без належної обачності і йому мав бути відомий фактичний адміністративно-майновий стан підприємств-постачальників 1111 "Фрегат XXI", ПП "Родіна XXI", умови ведення ними господарської діяльності та порушення, які ними допускалися, зокрема не знаходження за місцем реєстрації. Крім того, як зазначає відповідач, ПП "Севелітстрой" працюючи у даному сегменті ринку, було обізнана щодо учасників цього ринку і налагоджених стабільних зв'язків.

08.09.2010 між військовою частиною 3009 і ПП "Севелітстрой" був укладений договір підряду №452 з виконання робіт по капітального ремонту покрівлі їдальні та Спортзалу №2 на загальну суму 197944,00 грн., у тому числі ПДВ 32991,00 грн.

Загальні ознаки договору підряду викладені у главі 61 Цивільного кодексу України, відповідно до якої він є двостороннім, консенсуальним, оплатним. Сторонами цього договору є з одного боку замовник - особа, яка замовляє роботи та надає контрагенту завдання на виконання роботи, а із іншого підрядник - особа, яка таку роботу виконує.

Главою 33 Господарського кодексу України визначено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Капітальне будівництво - це діяльність суб'єктів господарювання, спрямована на створення нових об'єктів виробничого і іншого призначення, на їх розширення, реконструкцію, технічне переозброєння та капітальний ремонт.

Ціна може встановлюватись у договорі у вигляді обумовленої сторонами грошової суми або договір може містити способи її визначення. Так, наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва" від 27.08.2000 р. N 174 встановлено правило визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції і технічного переоснащення об'єктів, ремонт і будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. Ціна роботи складається з двох показників. Перший - витрати підрядника, а другий - плата за виконану ним роботу. До витрат підрядника відносяться вартість матеріалу, устаткування та інших засобів, оплата субпідрядникам та власним робітникам. Другий показник - це безпосередня винагорода підрядника за результат виконаної роботи.

15.12.2010 на адресу позивача був спрямований рахунок №1994 на суму 36358,80 грн., у тому числі ПДВ 6059,80 грн., а 13.12.2010 рахунок №2181 на суму 51700,00 грн., у тому числі ПДВ 8616,67 грн. на оплату виконаних ремонтних робіт.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оплата була проведена позивачем безготівковим шляхом платіжними дорученнями від 23.12.2010 №3121 на суму 36358,80 грн., 28.12.2009 №3032 на суму 51700,00 грн. у т.ч. ПДВ 6059,80 грн. та 8616,67 грн., відповідно.

За п. 7.4.5. Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

28.12.2010 на адресу позивача були спрямовані податкові накладні №1977 на суму ПДВ 605980 грн. та №1976 на суму 8616,67 грн.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем вірно оформлена податкова звітність з ПДВ, відомості, що наведені у податкових деклараціях підтверджуються документами первинного податкового, зокрема податковими накладними, щодо яких не виникло питання про їх достовірність під час проведення перевірки, та бухгалтерського обліку.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві.

За змістом наведених норм наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

У сфері будівництва витрати на спорудження об'єкта відображаються у певних документах, форми яких затверджено наказом Держкомітету України статистики України та Державного комітету України з будівництва, архітектури та житлової політики України від 4 грудня 2009 р. N 554: N КБ-2в "Акт приймання виконаних робіт"; N КБ-3 "Довідка вартості виконаних робіт". У типових формах первинних облікових документів у будівництві зазначаються обсяги та вартість будівельних робіт, виконаних підрядною організацією у звітному періоді в межах договору підряду, укладеного : замовником. До будівельних робіт належать будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, що виконуються підрядними організаціями під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту будівель та споруд. Зазначені типові форми можуть слугувати підставою для складання звітної документації підрядної організації.

Відповідно до матеріалів справи, 16 та 22 грудня 2010 року між сторонами - військова частина 3009 з одного боку, та ПП "Севелітстрой" з іншого, був складений акт №5 та акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, за формою №КБ-2в.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-ХІУ (надалі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не встановлено порушень позивачем вимог вищевказаних норм законодавства.

Таким чином матеріалами справи підтверджується реальність здійснених операцій.

Крім того, при перевірці повноти нарахування податку на додану вартість відповідачем претензій щодо наявності або оформлення первинних документів, у тому числі і податкових накладних, згідно яких підприємство має право на податковий кредит на підставі статті 7 Закону про ПДВ висунуто не було.

Відповідно до норм Закону України "Про систему оподаткування", за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено право здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину.

Якщо контрагент не виконав свого обов'язку по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі, передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Зазначена позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляд)" за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008-2009

Виходячи із вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що правочини які було вчинено між позивачем та ПП "Севелітстрой" є правомірними, реальними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину. їх дійсність прямо не заборонена законом, а також вони не визнані судом недійсним.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що "чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕСАД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки правочини які було вчинено між позивачем та ПП "Севелітстрой" є правомірними, реальними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Їх дійсність прямо не заборонена законом. Окрім того, відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину а тому позивач мав достатні і передбачені Законом про ПДВ підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Враховуючи викладене, висновки відповідача, який міститься в акті перевірки, щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року 14677,00 грн. є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.08.11 у справі № 2а-7393/11/0170/13 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2012 р.

Головуючий суддя В.А.Омельченко

Судді А.В.Привалова

О.А.Щепанська