Постанова

від 02.11.2006 по справі 12/551пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/551пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.11.06                                                                                 Справа № 12/551пн-ад.

Суддя О.С.Палей, при секретарі Смирновій В.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

до  Приватного підприємства "Укрбаланспром", м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державний реєстратора – начальник Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, м. Луганськ

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи

в присутності представників сторін:

від позивача - Буркова О.М. - держ.под.інспектор, довіреність № 286/10 від 11.01.06;

від відповідача - представник не прибув;

від 3-ї особи - представник не прибув;

свідок - не прибув;

          Суть спору: заявлено вимогу про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП "Укрбаланспром" та припинення юридичної особи відповідача.

           Розглянувши матеріали справи, суд

                                                            в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Укрбаланспром», код 33352119, зареєстровано, як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію від 09.02.2005 р. реєстр №13821020000002874 та було взято на податковий облік в Ленінській МДЛІ у м. Луганську.

Згідно установчих документів підприємства, його місцезнаходження: м. Луганськ, пров. Літейний, 2

Засновником зареєстрований Талалаєв Михайло Васильович, який мешкає за тією ж адресою.

Рішенням власника від 08.02.2005 р. виконання повноважень директора залишено за Талалаєвим М.В.

Згідно Довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 25.05.2006 р., складеного працівниками ВПМ (СДПІ ВПП у м. Луганську) УПМ ДПА в Луганській області встановлено, що ПП «Укрбаланспром»за юридичною адресою, зазначеною в статутних документах, не знаходиться.

Згідно пояснень засновника Талалаєва М.В., наданих працівникам податкової міліції, виявилося наступне.

У 2005 року він познайомився з "Ніною", яка запропонувала йому працевлаштування на підприємстві, яке він зареєструє на своє ім'я.                                                                    

Після реєстрації ПП «Укрбаланспром»людина на ім'я «Ніна»оманом забрала у Талалаєва М.В. статутні документи, штамп і печатку підприємства. Талалаєв М.В. більш «Ніну»не бачив.

Де на теперішній час знаходяться статутні документи, штампи і печатки підприємства йому невідомо. Крім того, Талалаєв М.В. пояснив, що з моменту реєстрації підприємства ніякої фінансово - господарської діяльності, як директор, не вів, податкову звітність до інспекції не надавав.

Таким чином, у підставу заявленого позову покладено відсутність у засновника наміру здійснювати підприємницьку діяльність, реєстрацію підприємства на підставну особу, тобто наявність ознак фіктивного підприємництва.

Відповідач в судове засідання явку свого компетентного представника не забезпечив.

Викликаний в якості свідка засновник підприємства Талаллаєв М.В. з невідомих причин до суду не прибув.

Державний реєстратор надав відомості щодо юридичної особи відповідача.

Дослідивши матеріали справи та представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 110 Цивільного Кодексу в якості однієї з підстав ліквідації юридичної особи визначено визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Зазначена норма кореспондується з приписами ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" від 15.05.2003р. № 755-ІV, ( далі Закон № 755), що набув чинності з 01.07.2004р., якою визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Саме визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації  відповідача є предметом першої позовної вимоги.

З огляду на вищенаведені норми права суду, перш за все, належить дати оцінку доказам, наведеним позивачем у підтвердження доводів щодо порушень закону, що мали місце під час створення юридичної особи відповідача, завершуючим етапом якого (створення) є державна реєстрація, як юридичний факт з яким пов'язано набуття юридичною особою цивільної дієздатності.

Закон № 755 не містить перелік порушень під час створення (реєстрації) юридичної особи, які є суттєвими та які не можна усунути у будь-який інший спосіб, поза судового рішення.

Відповідно до ст. 27 Закону № 755 державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи за наявності таких підстав:

- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

- наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону (при внесенні запису про рішення засновників щодо припинення юридичної особи);

- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне  найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

- використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних  від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Таким чином перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою  діяльністю та сплачувати податки не містить.

Системний аналіз вказаних норм Закону №755 дає підставу для висновку, що запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним (скасований) у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі               статтею 27 були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

За наявністю необхідного пакету документів у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації, а встановити, чи діяла особа, яка бажає зареєструвати підприємство на своє ім'я, під впливом омани, насильства, за обіцянку винагороди, тощо, посадова особа, на яку законом покладено засвідчення факту створення юридичної особи та вчинення інших реєстраційних дій, не тільки не має можливості, а й навіть  таких функцій ї повноважень.

Слід зазначити, що доводи позивача базуються на відсутності у фізичної особи –засновника –наміру займатися підприємницькою діяльністю, реєстрації підприємства за винагороду, створення підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, тобто наявності ознак фіктивного підприємництва.

Проте наведені позивачем докази не можуть бути покладені у підставу висновку про порушення закону під час створення юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається,  що Талалаєв  М.В. зареєстрував підприємство за

пропозицією сторонньої особи, проте за власним  бажанням, оскільки мав намір  працювати на цьому ж підприємстві.

          Документи подавались  державному реєстратору у виконавчому комітеті Луганської міської ради представником Талалаєва М.В. –Яковлевою Ю.Г., яка діяла на підставі довіреності від 08.02.2005р., посвідченою приватним  нотаріусом Луганського міського  нотаріального округу Луганської області Березною П.В., зареєстроване в реєстрі за № 138.

          Безпосередньо при проведенні державної реєстрації юридичної особи ПП "Укрбаланспром" з боку державного реєстратора не припущено жодних порушень і всі дії вчинені відповідно до вимог ст. 25 Закону № 755.

          Слід також зауважити, що позов заявлений до неналежного відповідача, яким у справах зазначеної категорії має бути посадова особа –державний реєстратор. Проте з огляду на приписи ч.1 ст. 52 КАС України суд позбавлений можливості здійснити заміну відповідача належним відповідачем, оскільки це потягне за собою зміну підсудності.

Не обґрунтовані також  підстави  звернення позивачем з цим позовом до суду.

Позовна заява подана позивачем в порядку п.17 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Згідно даної норми органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Ні ЦК України, ні Законом № 755 не передбачено право цих  органів  звертатися до суду з заявою про визнання недійсним  запису про державну реєстрацію.

Згідно ч.2 ст.110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через  допущені при її створенні порушення, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Посилання позивача на покладені на податкові органи функції контролю за дотриманням законодавства про оподаткування не доречне, оскільки хоча відносини з державної реєстрації суб'єктів господарювання за своєю правовою природою є теж публічно-правовими, проте мають зовсім інший, ніж податкові відносини, предмет регулювання.

За таких обставин звернення позивача до суду з вимогою про визнання недійсним запису про державну реєстрацію не узгоджується з конституційним  принципом дії суб'єктів владних повноважень виключно на підставі, у межах та у спосіб, що  передбачені Конституцією та Законом України.

Також не зрозуміло - яким чином порушені права податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у сфері податкових правовідносин, вчиненим уповноваженою посадовою особою запису про державну реєстрацію юридичної особи та подальші дії податкового органу у випадку визнання судом недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи (реєстрацію змін).

Визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи (запису про  державну реєстрацію змін до установчих документів) не є  юридичним  фактом або передумовою для реалізації податковим органом покладених на нього Законом України "Про державну податкову службу в Україні" функцій у сфері контролю за  дотриманням законодавства про податки, в тому числі для застосування передбачених законом заходів до платників податків, що ухиляються від  оподаткування.

Факт умисного ухилення суб'єкта господарювання від оподаткування має бути доведений у передбачений законом спосіб у межах розслідування кримінальної справи та через вирок суду, а не за допомогою судового рішення, яке, з огляду на предмет доказування у справах такої категорії, взагалі не може містити будь-яких встановлених судом фактів у сфері податкових правовідносин.

          На підставі вищевикладеного, суд у задоволенні позову відмовляє.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 160,163,167,186,254 КАС України, суд

                                                                       постановив:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви  про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано –07.11.2006р.

Суддя                                                                    О.С.Палей