Ухвала

від 13.02.2012 по справі 2а-8431/11/0170/2

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8431/11/0170/2

13.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський райагрохім"- Олініченко Максим Володимирович, наказ № 3-К від 03.04.2006 року,

представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 3849/9/19/10 від 11.05.11

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Яковлєв С.В.) від 12.09.11 у справі № 2а-8431/11/0170/2

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський райагрохім" (пров. Колгоспний, 2, Нижньогірський, Автономна Республіка Крим, 97100)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, 30, Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський райагрохім" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 000141600 від 29.06.2011 р.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський райагрохім" 3,40 грн. - судового збору.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2011 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю рішення суду першої інстанції норма матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли на підставі прийняття Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим податкового повідомлення-рішення № 0000141600 від 29.06.2011 року згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 22203,6 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Вказане рішення прийнято на підставі акту відповідача від 14 червня 2011 року за №56/1502/33615617 за порушення вимог п.14.1.191 ст. 14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п. 187.1а п.187 ст.187, п. 201.8, п. 201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.200, п. 198.6, п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість за січень 2011 у розмірі 7117,67 грн., за лютий 2011- у розмірі 15085,83 грн..

Зазначений акт був складений на підставі проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Торгбудсервіс" за січень-лютий 2011 року.

Відповідно до п.187.1. ст.187 Податкового Кодексу України (далі ПК України) зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом .200.3. статті 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг ()

Згідно з п.201.6. ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України)

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції було встановлено, що під час проведення перевірки позивачем були надані копії податкових накладних, акти здачі-приймання робіт , договорів надання послуг, платіжних документів на перерахування коштів в підтвердження взаємовідносин з ПП «Торгбудсервіс»за січень, лютий 2011 р., при вивчені яких, матеріалів перевірки ПП «Торгбудсервіс»був зроблений висновок про відсутність доказів отримання послуг.

З матеріалів справи, а саме копії договору № 010104 Про надання послуг, укладеного 01.01.20011 з ПП«Торгбудсервіс», предметом якого є надання останнім послуг по виконанню робіт по завантаженню та розвантаженню в період часу з 01.01.2011 по 31.12.2011, акту здачі-приймання робіт від 31.01.2011, податкової накладної №234 від 31.12.2011, акту здачі-приймання робіт від 28.02.2011, податкової накладної №242 від 28.02.2011 вбачається, що ПП«Торгбудсервіс»у січні -лютому 2011 були виконані роботи по розвантаженню 2211 тон товару та завантаження 1692 тони.

Крім того документами бухгалтерського обліку підтверджується факт придбання ним у січні-лютому 2011р. 2211 тон товару та реалізації його у зазначений період часу у обсязі 1692 тони.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач мав право віднести до податкового кредиту суму ПДВ, визначені у податкових накладних № 234 від 31.01.2011 р. та №242 від 28.02.2011, керуючись зазначеними вище положеннями ПК України

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскаржуваного судового рішення порушення норм матеріального та процесуального права судом допущено не було.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.11 у справі № 2а-8431/11/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис З.І.Курапова

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська