Ухвала

від 14.02.2012 по справі 2а-10523/11/0170/21

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10523/11/0170/21

14.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Дружба народів Нова"- ОСОБА_2, довіреність № 1818 від 29.06.11

представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 10.10.11 у справі № 2а-10523/11/0170/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дружба народів Нова" (вул. Польова, буд.7, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Дружба народів»задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000602301 від 10.08.2011, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, відповідачем 10.08.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000602301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 53561,00 грн., у тому числі: 53560,00 грн. за основним платежем та 1,00грн.- за штрафними санкціями.

Передумовою збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 53561,00 грн. став акт від 22.07.2011 № 20756/23-1/31398117 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо правових відносин з Приватним підприємством «Айконмедіа»за січень 2011року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого в Декларації з податку на додану вартість скорочена) по спеціальному режиму оподаткування у січні 2011року занижено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства у розмірі 53560,00 грн., у тому числі, по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Айконмедіа»в сумі 53560,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на момент складання податкових накладних ПП «Айконмедіа»було юридичною особою, було зареєстровані як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового Кодексу України мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що між позивачем та Приватним підприємством «Айконмедіа»було укладено договір поставки № 644 від 01.12.2010, у виконання якого були видані відповідні податкові накладні. Видані ПП «Айконмедіа»за відповідний податковий період на адресу позивача податкові накладні повністю відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що на момент виписки податкових накладних ПП «Айконмедія»відповідно до свідоцтва № 00964250 було зареєстроване платником податку на додану вартість та перебуває в ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом 33849278.

Отже, отримавши від ПП «Айконмедіа»податкові накладні, позивач правомірно включив суми податку на додану вартість в них до складу податкового кредиту у січні 2011 року, що повністю відповідає приписам чинного податкового законодавства.

Судовою колегією не визнаються доводи апеляційної скарги про те, що позивачем необґрунтовано включені до складу податкового кредиту за січень 2011року податкові накладні, усі операції із останнім не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»у зв'язку з їх безпідставністю.

Слід зазначити, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані статтею 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судова колегія відмічає, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені статтею 228 Цивільного кодексу України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факт вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення щодо неправомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ні акт перевірки від 22.07.2011, ні рішення податкового органу за результатами розгляду скарги позивача на зазначений акт, не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договору із контрагентом до суду не подано.

Будь-яких доказів недобросовісності саме позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано. У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності окремих посередників у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що на час формування податкового кредиту по операціям з ПП «Айконмедія»за січень 2011року, позивачем не тільки отриманий товар, а, саме, концентрат лимонної кислоти 45%, але й сплачена його вартість, що підтверджується випискою банку. Тобто, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаною господарською операцією, у тому числі, податкові накладні, виписки банку, звіти про рух матеріальних цінностей, накладні, акти на списання матеріальних цінностей, рахунки, свідчать про реальне виконання вказаного правочину, ці документи були належним чином оформлені.

Отже судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач мав правові підстави віднести до складу податкового кредиту за січень 2011 року суми податку на додану вартість, сплачені ПП «Айконмедіа»в ціні товару. Тому у відповідача були відсутні правові підстави для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 53560,00 грн., та і відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій в розмірі 1,00грн.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 у справі № 2а-10523/11/0170/21 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко