Постанова

від 12.03.2012 по справі 2а-9687/11/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-9687/11/0170/4

12.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: ОСОБА_2, посвідчення №062968, від 07.11.2011, довіреність № 1707/9 від 07.11.11,

третьої особи : не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 08.12.11 у справі № 2а-9687/11/0170/4

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреаційний комплекс "Донбас" (вул. Автомобілістів, 1, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95033)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Маломаяцька сільська рада м. Алушти АР Крим (вул. Кооперативна, 8, с. Малий Маяк, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98540)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреаційний комплекс "Донбас" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Маломаяцька сільська рада м. Алушти АР Крим - задоволено повністю.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим № 0001551503/0 від 08.04.2011 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекреаційний комплекс "Донбас" суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 17358, 72 грн., в тому числі 17357, 72 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними санкціями.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розмір орендної плати за землю встановлений умовами договору, який укладено між позивачем та третьою особою 05.06.2009, вказаний договір не містить обов'язку орендаря здійснювати перерахунок розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до коефіцієнту індексації за 2008 рік, доповнення або зміни до зазначеного договору в частині визначення розміру нормативної грошової оцінки сторонами не вносилися, а отже у позивача відсутній обов'язок враховувати при визначенні розміру орендної плати за земельну ділянку коефіцієнт нормативної грошової оцінки земель за 2008 рік, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач: Державна податкова інспекція у м. Алушті АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк. с. 104-106).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не взято до уваги, що розмір орендної плати визначається залежно від грошової оцінки земель, коефіцієнт індексації за 2008 рік дорівнює 1,152, відповідно до умов договору (п.13). розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначеної законодавством, що не було враховано судом першої інстанції.

В судовому засіданні 12.03.2012 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, викладених у скарзі.

В судове засідання, призначене на 12.03.2012 позивач, третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату та час апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.127-128), документи, надіслані на адресу позивача повернулись на адресу суду з відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання» (арк. с. 115-124), третя особа про причини неявки суд не повідомила.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини десятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та третя особа викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та третьої особи за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 34896931, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Алушті АР Крим (арк. с.7,8).

05.06.2009 між позивачем та Маломаяцькою сільською Радою укладено Договір оренди земельної ділянки зареєстрований 15.10.2009 №040900100030 кадастровий номер №01 103 918 00:06:001:0194, відповідно до якого на підставі рішення Маломаяцької сільської Ради №134/№16-26 від 14.03.2008, третя особа (орендодавець) надає, а позивач приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,0000га несільськогосподарського призначення, землі рекреаційного призначення, в тому числі по угіддям: землі, які використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів, будинків для проведення відпочинку або відпусток строком на 49 років (арк. с. 26-31).

Пунктами 1-5, 9-13 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 24.04.2008 складає 6470000,00 грн.

Річна орендна плата вноситься орендатором в грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі:

- 647000, 00 грн. на рік;

- 53916, 67 грн. в місяць;

Розрахунок розмірів орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, встановлених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, які заповнюються під час укладення або зміни умов Договору або продовження його дії.

Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30-го числа кожного місяця який слідує за останнім календарним днем звітного місяця, на розрахунковий рахунок Маломаякської сільської Ради .

Розмір орендної плати переглядається раз на рік у випадку:

- зміни умов господарювання передбачених договором;

- зміною грошової оцінки, зміною земельного податку, підвищенням цін та тарифів, зміни коефіцієнту індексації, встановлених законодавством,

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, підтвердженого документами;

- в інших випадках передбачених Законом.

Судом встановлено, що позивач подав до податкового органу Податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік (вх. №433 від 26.01.2011), в якій визначив річну суму податкового зобов'язання з орендної плати за вищевказаною земельною ділянкою у розмірі 685173,00 грн., у тому числі січень і лютий 2011 року - по 57097,75 грн. (арк. с. 15-20).

Посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку вказаної податкової декларації.

31.03.2011 за її результатами складено Акт №376/1503/34896931, згідно із висновками якого встановлено порушення позивачем приписів пункту 288.4 статті 288 та пунктів 289.1 та 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем суми податкових зобов'язань за січень і лютий 2011 року всього на суму 17357,72 грн. (арк. с. 24).

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування, покладено довід про необхідність розрахунку грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту індексації за 2008 рік (1,152).

08.04.2011 на підставі даного Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001551503 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 17357,72 грн. за основним платежем та про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1,00 грн. (арк. с. 25).

13.03.2011 вих. №14/516 Маломаякська сільська Рада на запит відповідача, повідомила, що в договорі оренди земельної ділянки №040900100030, укладеного з позивачем, включений розмір орендної плати, розрахований відповідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку №817 від 25.04.2008.

Також зауважено, що позивачу направлено листа щодо необхідності приведення договору оренди земельної ділянки в частині пункту 7 (орендна плата) у відповідність до діючого законодавства України (арк. с.42).

До листа надано перерахунок орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 15.09.2009, відповідно до якого за період січня-лютого 2011 позивачу донараховано орендну плату в розмірі 17357,72 грн. (арк. с.43).

23.06.2011 за вих. №2-14/1702 та 11.08.2011 за вих. №02-14/1999 Маломаякська сільська Рада направила на адресу позивача листи з вимогою привести договір оренди земельної ділянки №040900100030 в частині пункту 7 (орендна плата) у відповідність до діючого законодавства України та перерахувати на відповідний рахунок третьої особи суму, зазначену у перерахунку орендної плати (арк. с.82).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Конституції України, Податкового Кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі»від 06.10.2998 №161-ХІV, Закону України «Про плату за землю»03.07.1992, № 2535-XII (чинний на момент виникнення правовідносин), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Доводи позивача, що розмір орендної плати встановлений в договорі і не змінювався безпідставні, так як договір в частині розміру орендної плати містить відсилку на норми діючого законодавства України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107 від 28.12.2007 внесені зміни до статті 21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких з 01.01.2008 встановлений новий мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 №1251-XII (в редакції Закону України від 18.02.1997 №77/97-ВР), який визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

З введенням у дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 №2505-IV змінився порядок справляння земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, яким було внесено зміни до Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 №2535-XII , Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV.

Згідно з цими змінами орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до переліку загальнодержавних податків і справляється у порядку, визначеному Законом №2535-ХІІ.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить у тому числі розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу, якою передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Згідно зі статтею 13 зазначеного закону підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною першою статті 14 Закону України №2535-ХІІ встановлено, що платники земельного податку або орендної плати самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 01 січня до 01 лютого поточного року, подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячний декларацій.

Відповідно до статті 14 Закону №161-ХІV, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї сторони може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору затверджена постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004, пунктом 4.7 якого зазначено, що розмір орендної плати переглядається зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції та індексації.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про плату за землю" та керуючись пунктом 3 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону №2181-III Державна податкова адміністрація України своїм наказом від 20.12.2005 №588 "Про затвердження форми податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" затвердила форму податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, згідно якої платник податку зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначений ним у податковій декларації, протягом строків, встановлених пунктом 5.3 статті 5 Закону України №2181-ІІІ.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяла в оспорюваний період, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Відповідно до п. 288.4. ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно п.п. 289.1, 289.2 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = [І - 10]:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до п.289.3 ст.289 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що що розмір орендної плати за землю встановлений умовами договору, який укладено між позивачем та третьою особою 05.06.2009, вказаний договір не містить обов'язку орендаря здійснювати перерахунок розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до коефіцієнту індексації за 2008 рік, доповнення або зміни до зазначеного договору в частині визначення розміру нормативної грошової оцінки сторонами не вносилися, а отже у позивача відсутній обов'язок враховувати при визначенні розміру орендної плати за земельну ділянку коефіцієнт нормативної грошової оцінки земель за 2008 рік, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту Договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та Маломаякською сільською Радою, нормативна грошова оцінка земельної ділянки вказана у договорі станом 24.04.2008р. та складала складає 6470000 (шість мільйонів чотириста сімдесят тисяч) грн. 00 коп., згідно п.10 зазначеного договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням в тому числі коефіцієнтів індексації та відповідно до п.13 переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

На виконання пункту 289.3 ст.289 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI Державний комітет України із земельних ресурсів листами від 11 січня 2011 року №344/22/6-11, від 14.01.2011р. №603/22/6-1 повідомив Раду Міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим, головні управління земельних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі про те, що у 2011 році нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними станом на 01.04.96, земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.95, та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, проведеної станом на 01.01.97, підлягає індексації станом на 01.01.2011 на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік- 1,703, 1997 рік- 1,059, 1998 рік- 1,006, 1999 рік- 1,127, 2000 рік-1,182. 2001 рік- 1.02, 2005 рік- 1,035, 2007 рік- 1,028, 2008 рік- 1,152 , за 2009 рік-1,059 та за 2010р. -1,0, що не було враховано судом першої інстанції та призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що з урахуванням вищенаведених обставин, сума податкових зобов'язань позивача з орендної плати за землю державної та комунальної власності за січень, лютий 2011р. повинна скласти: 6470000,00грн (нормативно грошова оцінка згідно договору оренди) х 1,152 (коефіцієнт індексації за 2008 рік) х 1,059 (коефіцієнт індексації за 2009рік) х 1,0 (коефіцієнт індексації за 2010 рік) х 10% (ставка орендної плати згідно договору оренди) = 789319,30 грн.(річна сумма орендної плати за землю на 2011р.), однак за даними податкової декларації позивача за січень - лютий 2011р. орендна плата за землю нарахована позивачем в сумі 131553,22грн., а отже відповідачем правомірно прийнято рішення щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за земні ділянки у розмірі 17358,72 грн., в тому числі 17357,72 грн. -за основним платежем, та 1,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Наведені обставини дають судовій колегії право на висновок, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності.

За нормами матеріального права суд кваліфікує спірні правовідносини, тобто дає їм правову оцінку. Застосування судом норм матеріального права полягає у співставленні встановлених судом обставин з ознаками норми матеріального права, яка регулює поведінку учасників спірних відносин, а також у з'ясуванні відповідних правових наслідків у разі порушення такої норми кимось із учасників.

Застосування судом норми процесуального права полягає у вчиненні процесуальних дій та ухваленні рішень, що обумовлені обставинами розгляду справи.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображенні обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Між тим, судове рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню повністю, постанова суду першої інстанції -скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.11 у справі № 2а-9687/11/0170/4 задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.11 у справі № 2а-9687/11/0170/4 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна