Ухвала

від 13.03.2012 по справі 2а-11791/11/0170/14

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11791/11/0170/14

13.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представника позивача, Публічного акціонерного товариства "Кримхліб" - ОСОБА_2, довіреність № 01-8/12 від 30.12.11,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 07.11.11 у справі № 2а-11791/11/0170/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримхліб" (вул.Севастопольська, 51А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.11 позов Публічного акціонерного товариства "Кримхліб" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м Сімферополі АР Крим задоволено.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь № 0001064001 від 16 вересня 2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кримхліб"(ЄДРПОУ 00381580) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40грн.

Не погодившись з постановою суду, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Кримхліб" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Батон і К" ЄДРПОУ 33773162 за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 05.09.2011 №342/40-01/00381580.

Перевіркою встановлено, що позивачем було порушено п.198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 296190,98грн., у тому числі: за лютий 2011 року у сумі 139347,90грн. та за березень 2011 року у сумі 156843,08грн.

На підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011р. № 0001064001, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 296190,98 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

На думку податкового органу порушення позивача полягає в тому, що податковий кредит за перевіряємий період позивачем частково сформовано на підставі податкових накладних, виданих ПП "Батон і К", яке фактично не отримувало товар (роботи та послуги) не відвантажувало товари (послуги) у зв'язку з тим, що у ПП "Батон і К" відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами. При формуванні структури податкового кредиту ПП "Батон і К" зависило податковий кредит з ПДВ у лютому та березні 2011 року у сумі 1124327 грн. та у зв'язку з цим позивачем було завищено податковий кредит з ПДВ у лютому та березні 2011 року у сумі 296190,98 грн. (декларація від 21.03.2011 №9001445610 та декларація від 20.04.2011 №9002424266). Також, перевіркою встановлено порушення з боку контрагента позивача ПП "Батон і К" вимог ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, що виразилося у відсутності поставок з боку ПП "Батон і К", так як укладені угоди з ПП "Батон і К" носили ознаки нікчемності.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що позивач мав правові підстави віднести до складу податкового кредиту за лютий та березень 2011 суми ПДВ, сплачені ПП "Батон і К" в ціні придбаного товару, оскільки позивачем підтверджено первинними документами фактичне виконання договору, факт здійснення господарської операції з придбання товарів, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, та не встановленням обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету коли такий податок не буде сплачений продавцем. Податковим органом не встановлено недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що судом вірно встановлені обставини справи і надана ним правильна правова оцінка.

Як свідчать матеріали справи між позивачем та ПП "Батон і К" було укладено договір постачання продукції (№1П) №1068-10/20 від 01.12.2010, згідно якого ПП "Батон і К" продав, а ПАТ "Кримхліб" купив цукор, ізюм, фундук, мигдаль (продовольчі товари) у кількості та асортименті, згідно накладних. Постачання товару здійснювалось транспортом продавця. Договір було укладено на строк до 31.12.2012.

Факт постачання товару за вказаним договором підтверджують видаткові накладні ВН №25/02-0001 від 25.02.11, ВН №02/02-0001 від 02.02.11, ВН №15/03-0001 від 15.03.11, ВН №16/03-0001 від 16.03.11, ВН №18/03-0001 від 18.03.11, ВН №25/03-0001 від 25.03.11, ВН №29/03-0001 від 29.03.11, ВН №30/03-0001 від 30.03.11, а також податкові накладні №1 - №8 за лютий 2011 року та з №1 - №1 за березень 2011 року, які були виписані ПП "Батон і К" на поставку цукру позивачу та на підставі яких, позивачем було сформовано у перевіряемому періоді суму податкового кредиту з ПДВ.

Також, між позивачем (замовник) та ПП "Батон і К" (виконавець) було укладено договір про надання посередницьких послуг від 30.07.2010, згідно до предмету якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконувати посередницькі послуги по просуванню товарів, вироблених замовником на внутрішньому ринку України, особливо на території АРК, на умовах ексклюзивності. За вчинення дій довіритель зобов'язувався виплатити повіреному плату у розмірі, визначеному у додатковій угоді, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не пізніше 30 календарних днів з місяця надання послуг. Виконавець зобов'язувався виконувати усі зобов'язання щомісяця протягом дії договору.

Надання послуг за договором № 1 ПР від 30.07.2010 року підтверджено: актом сдачі- приймання робіт, який підтверджує що позивач як замовник отримав від виконавця ПП "Батон і К" посередницькі послуги на загальну суму 294147, 81 грн. без ПДВ (ПДВ 58829,57грн.) та податковою накладною №9 від 28.02.2011 року; актом сдачі-примання робіт, який підтверджує, що позивач отримав посередницькі послуги у сумі без ПДВ 262548,73 грн. (ПДВ у сумі 52509,75грн.) та податковою накладною №17 від 31.03.2011 року. У позивача виникла заборгованість за придбані від ПП "Батон і К" послуги.

Також, між позивачем та ПП "Батон і К" було укладено договір постачання продукції №06-377/11 №384-11/Ю від 01.01.2011, предметом якого є продукція хлібопекарні та кондитерська продукція. Постачання здійснюється на умовах ЕХW Франко завод (ПАТ "Кримхліб" м.Сімферополь вул. Севастопольська 51а). Кількість продукції вказується у заявці, загальна вартість договору визначається згідно фактично відвантаженої продукції. Покупець здійснює транспортування продукції своїм транспортом. Термін дії договору до 31.12.2011р.

У зв'язку з поставкою позивачем продукції за даним договором №06-377/11 у ПП "Батон і К" виникла заборгованість перед позивачем у сумі 352977,37грн. та у сумі 315058,47 грн. з урахуванням ПДВ.

З метою проведення розрахунків по вказаних вище договорах за поставлені товари, роботи та послуги позивач та ПП "Батон і К", які мали дебіторську та кредиторську заборгованості один до одного у рівних сумах, склали акти про зарахування зустрічних однорідних вимог у перевіяемому періоді, згідно яких підтверджено погашення заборгованості за поставлені товари (послуги) ( акти про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 березня 2011 року, від 28 лютого 2011 року, від 12 та 14 березня 2011 року).

На підставі отриманих податкових накладних, виданих ПП "Батон і К", позивачем були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у лютому 2011 року та березні 2011 року у загальний сумі 296190 грн. 98 коп., що відображено у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, березень 2011 року (додаток № 5 до декларацій у розрізі контрагентів).

Дослідивши реальність здійснення операцій за договорами поставки та надання послуг, укладених між позивачем та ПП "Батон і К", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач підтвердив дані податкового обліку достовірними первинними документами, які складені за наслідками фактично здійсненних господарських операцій, тобто зазначені договори були направлені на настання реальних наслідків і не є фіктивними, а тому висновки податкового органу є помилковими.

Підпунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п.14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій, в тому числі з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкові накладні, надані ПП "Батон і К", якій є платником податку на додану вартість, були складені у відповідності до вимог чинного законодавства та своєчасно отримані позивачем.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на формування податкового кредиту виникло у позивача у відповідний податковий період при отриманні податкових накладних, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а тому позивачем дотримано вимоги встановлені законодавцем та сформовано податковий кредит за період лютий-березень 2011 року відповідно до вимог встановлених законом.

Судова колегія зазначає, що з аналізу наведених положень Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит поставлено в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податку (позивача), встановлення факту формування та сплати ними податкових зобов'язань за відповідними господарськими операціями.

У зв'язку з цим, вірним є висновок суду першої інстанції, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних правовідносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначений висновок узгоджується з позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 22.01 2009 у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"), яку суди повинні застосовувати як джерело права відповідно до положень ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.11.11 у справі № 2а-9141/11/0170/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова