Ухвала

від 19.03.2012 по справі 2а-7294/11/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7294/11/0170/4

19.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 27.02.12;

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 20.07.11 у справі № 2а-7294/11/0170/4

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" (вул. Гагаріна 9/91, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95015)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Декоста" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0005912301 від 02.06.2011 року на суму 16248,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005912301 від 02.06.2011 року на суму 16248,00 грн. - задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим від 02 червня 2011 року №0005912301 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Декоста" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16247,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" 3,40 грн. судових витрат.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин із ПП "Базис Торг" (ідентифікаційний код 36165986), за результатами перевірки складено акт від 04.05.2011 року №5563/23-4/33077206. Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем приписів підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованого за січень 2011 року у сумі 16247,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 02 червня 2011 року №0005912301 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16247,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судом першої інстанції встановлено, що перевірку позивача проведено на підставі наказу ДПІ в м. Сімферополь від 27.04.2011 року №1335, яким передбачено проведення перевірки з датою її початку - 27.04.2011 року. Копія наказу і повідомлення про проведення перевірки направлені позивачу поштою 27.04.2011 року, а отримані позивачем 06.05.2011 року.

З акту перевірки вбачається, що податковий кредит позивача частково (на суму 16247,00 грн.) сформовано на підставі податкових накладних, виданих ПП "Базис Торг" (ідентифікаційний код 36165986). В ході перевірки не виявлено документів, про рух товару від продавця (постачальника) до перевізника та покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів.

Відповідачем в акті перевірки визначено, що господарські операції із ТОВ "Базис Торг" не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети).

У зв'язку із цим, податковий орган дійшов висновку про те, що вказані господарські операції не мали "товарного характеру", оскільки ПП "Базис Торг" відсутні основні фонди та виробничі потужності, а перевіркою вказаного підприємства встановлено, що воно не здійснювало операцій купівлі товару та послуг від постачальника ПП "Юлдуз", отже не могло мати обсягів товару для подальшої реалізації. В акті перевірки зроблено висновок про те, що господарські операції позивача і ПП "Базис Торг" були спрямовані на штучне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем із ПП "Базис Торг" 01.01.2011 року укладено договір поставки №6/42 (арк.с. 22, 23), за яким останнє зобов'язувалось здійснити поставку товарів (продуктів харчування) позивачу.

Судом першої інстанції встановлено, що факт передачі та отримання товару (упаковка для харчових продуктів) позивачем у січні 2011 року підтверджується видатковими накладними (арк.с. 34-40), використання товару у межах господарської діяльності платника податку підтверджується актами списання (арк.с. 64-70).

Згідно із розшифровкою суми податкового кредиту у розрізі контрагентів (арк.с. 88), позивачем у січні 2011 року віднесено до його складу 16246,97 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Базис Торг" .

З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до реєстру отриманих податкових накладних у січні 2011 року позивач отримав від ПП "Базис Торг" наступні податкові накладні: №30 від 03.01.2011 року на суму ПДВ 2267,31 грн.; №49 від 05.01.2011 року на суму ПДВ 2598,18 грн.; №56 від 09.01.2011 року на суму ПДВ 2718,00 грн., №60 від 13.01.2011 року на суму ПДВ 2029,91 грн., № 65 від 15.01.2011 року на суму ПДВ 1786,37 грн., №67 від 28.01.2011 року на суму ПДВ 2564,01 грн., №70 від 31.01.2011 року на суму ПДВ 2283,20 грн., (арк.с. 109, 114, 121, 134, 138, 176, 182).

Судова колегія дослідивши зазначені податкові накладні, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень щодо їх форми та порядку заповнення.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПП "Базис Торг" у січні 2011 року було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ "Декоста", до складу податкового зобов'язання, разом із тим, за результатами перевірки відповідні суми податкового зобов'язання зменшено, що призвело до виявлення відхилення у показниках позивача і ПП "Базис Торг" за результатами автоматизованого співставлення сум податкового кредиту та податкового зобов'язання у розрізі контрагентів.

Судом першої інстанції також було встановлено, що ПП "Базис Торг" формував податковий кредит у січні 2011 року за результатами господарських операцій із ПП "Юлдуз", стосовно яких податковий орган також дійшов висновку про їх "безтоварність" та нікчемність відповідних правочинів (у зв'язку із відсутністю у ПП "Юлдуз" основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів і транспортних засобів, ненаданням документів про рух активів, фактичне отримання та реалізацію або використання в господарській діяльності придбаних товарів).

Водночас, за даними цього ж акту перевірки ПП "Юлдуз" віднесло сплачені суми податку до складу податкового зобов'язання, крім того у січні 2011 року ПП "Базис Торг" мав правові відносини не лише із цим постачальником.

Враховуючи викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання податкового органу на порушення вимог закону при здійсненні господарських операцій за участі ПП "Юлдуз" не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні спору, оскільки відповідачем не надано жодного доказу того, що ПП "Юлдуз" є "ланкою" у ланцюгу постачання саме того товару, який є предметом договору із ПП "Базис Торг" від 01.01.2011 року №6/42.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлений перелік об'єктів оподаткування, згідно із підпунктом "а" вказаного пункту об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до абзацу першого пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Абзацами 1- 4 пункту 198.2 та абзацами 1-2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

-дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні робіт сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою їх використання в господарській діяльності.

Судом першої інстанції вірно визначено, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач підтвердив дані податкового обліку достовірними первинними документами, які складені за наслідками фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи все вище викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим від 02 червня 2011 року №0005912301 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Декоста" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16247,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 20.07.11 у справі № 2а-7294/11/0170/4 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова