Ухвала

від 02.04.2012 по справі 2а-7745/11/0112

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-7745/11/0112

02.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши а порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим (суддя Караваєв К.М. ) від 01.12.11 у справі № 2а-7745/11/0112

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 96000)

до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим (пл. Героїв Перекопа, 1 а, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державне підприємство "Красноперекопський завод продовольчих товарів" (вул. Фрунзе, буд.60, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим 01.12.2011 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Красноперекопському районі АР Крим, 3-я особа - Державне підприємство "Красноперекопський завод продовольчих товарів", - задоволено.

Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим від 03.10.2011 № 1180/П-1 про відмову провести перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_2 по стажу роботи і заробітної платі з урахуванням періоду її роботи - на Красноперекопському соко-винному заводі - з 09.06.1982 по 21.06.1986, на Красноперекопському заводі продовольчих товарів - з 22.06.1986 по 27.03.1992, на Орендному підприємстві "Красноперекопський завод продовольчих товарів" з 28.03.1992 по 30.06.1995, на Державному підприємстві "Красноперекопський завод продовольчих товарів" з 01.07.1995 по 31.12.2003.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2, який дає право на трудову пенсію, період її роботи - на Красноперекопському соко-винному заводі - з 09.06.1982 по 21.06.1986, на Красноперекопському заводі продовольчих товарів - з 22.06.1986 по 27.03.1992, на Орендному підприємстві "Красноперекопський завод продовольчих товарів - з 28.03.1992 по 30.06.1995, на Державному підприємстві "Красноперекопський завод продовольчих товарів" з 01.07.1995 по 31.12.2003.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії по стажу і заробітній платі з урахуванням періоду її роботи і заробітної плати - на Красноперекопському соко-винному заводі - з 09.06.1982 по 21.06.1986, на Красноперекопському заводі продовольчих товарів - з 22.06.1986 по 27.03.1992, на Орендному підприємстві "Красноперекопський завод продовольчих товарів" з 28.03.1992 по 30.06.1995, на Державному підприємстві "Красноперекопський завод продовольчих товарів" з 01.07.1995 по 31.12.2003, та провести виплату недоотриманої пенсії, починаючи з 03.10.2011 (арк. с. 138-141).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дія укладеного позивачем трудового договору з Красноперекопським соко-винним заводом, який був перейменований в Красноперекопський завод продовольчих товарів, при наступних його реорганізаціях в ОП «Красноперекопський завод продовольчих товарів»і ДП «Красноперекопський завод продовольчих товарів», продовжувалася, позивач продовжувала працювати на одній посаді, на одному і тому ж місці, виконувати одні і ті ж обов'язки, той факт, що відповідальні посадові особи зазначених реорганізованих підприємств своєчасно не внесли в трудову книжку позивача зміни їх назв, за умови здійснення відповідних відрахувань страхових внесків з заробітної плати позивача до органів пенсійного фонду, значення для розгляду справи не має і не може бути підставою для виключення спірного періоду її роботи із стажу для призначення пенсії.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач: Управління Пенсійного Фонду України у Красноперекопському районі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції (арк. с. 152).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки документів, які підтверджують правонаступництво підприємства, на якому працювала позивач в матеріали справи не надано, у зв'язку з чим неможливо здійснити перерахунок пенсії позивачу по стажу та заробітній платі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 02.04.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку (арк. с. 160-162), позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутність (арк. с.163).

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач: ОСОБА_2, 24.07.2011 звернулася до управління ПФУ у Красноперекопському районі АРК про призначення їй пенсії на загальних умовах, у зв'язку з досягненням нею 55-річного віку, на підставі чого їй була призначена пенсія.

03.10.2011 листом за вих. №1180/П-1 відповідач відмовив у врахуванні стажу та заробітної плати позивача період роботи з 09.06.1982 по 31.12.2003 при перерахунку пенсії, з тих підстав, що позивачем не надані належні докази того, що ДП «Красноперекопський завод продовольчих товарів»є правонаступником ОП «Красноперекопський завод продовольчих товарів», ДП «Красноперекопський завод продовольчих товарів»та Красноперекопський соко-винний завод (арк. с. 11,12).

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідача, 24.10.2011 позивач звернулася до суду з відповідним позовом, який 22.11.2011 уточнила та просила:

- визнати відмову відповідача від 03.10.2011 провести перерахунок по стажу і заробітній платі, з урахуванням періоду страхового стажу з 09.06.1982 по 31.12.2003, неправомірною та зобов'язати відповідача зарахувати їй в страховій стаж періоди роботи на Красноперекопському соко-винному заводі з 9.06.1982 по 21.06.1986, на Красноперекопському заводі продовольчих товарів з 22.06.1986 по 27.03.1992, на Орендному підприємстві «Красноперекопський завод продовольчих товарів»- з 28.03.1992 по 30.06.1995, на Державному підприємстві «Красноперекопський завод продовольчих товарів»- з 01.07.1995 по 31.12.2003.

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі провести з 03.10.2011 перерахунок призначеної їй пенсії по стажу і заробітній платі з урахуванням періоду роботи і заробітної плати - на Красноперекопському соко-винному заводі з 09.06.1982 по 21.06.1986, на Красноперекопському заводі продовольчих товарів з 22.06.1986 по 27.03.1992, на Орендному підприємстві «Красноперекопський завод продовольчих товарів»- з 28.03.1992 по 30.06.1995, на Державному підприємстві «Красноперекопський завод продовольчих товарів» - з 01.07.1995 по 31.12.2003, і провести виплату недоотриманої пенсії з 03.10.2011.

З трудової книжки позивача вбачається, що 09.06.1982, відповідно до наказу № 84-к від 08.06.1982, позивач прийнята робочою консервного цеху Красноперекопського соко-винного заводу, який, на підставі рішення Кримського облвиконкому за №269 від 17.06.1986 і наказу Кримського облхарчопрому № 117 від 21.06.1986, перейменований в Красноперекопський завод продовольчих товарів (арк.с.147, 148).

05.05.2005 позивач, згідно наказу №47К звільнена у зв'язку з переводом в ТОВ «Дари Криму»(арк. с. 5-7,73,74).

02.01.1991 між ПО «Продтовари»Спілки агропромислових формувань Кримської області і трудовим колективом Красноперекопського заводу продовольчих товарів укладений договір оренди, згідно якого усе майно підприємства передано в оренду трудовому колективу для ведення господарчої діяльності.

Строк дії договору зазначено з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року (арк.с. 53-57).

26.07.1991 Виконавчим комітетом Красноперекопської районної Ради народних депутатів, на підставі матеріалів комісії по кооперативній та індивідуальній трудовій діяльності /протокол №6 від 22.07.1991/, клопотання заводу продтоварів радгоспу «Красноперекопський», правління садівничого товариства «Дружба», статуту орендного та малих підприємств, прийнято рішення №136 про реєстрацію Орендного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів»(арк. с. 39).

27.03.1992 Рішенням виконкому Красноперекопського районної Ради за №48 перереєстровані статути підприємств, в тому числі і Статут Орендного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів»(п. 1.2)

Згідно п.п.1.1, 1.4, 1.6 Статуту, Орендне підприємство «Красноперекопський завод продовольчих товарів»є юридичною особою, знаходиться у власності Кримської АССР та підпорядковано Виробничому Об'єднанню «Продтовари»(арк. с. 40-52,93,94).

30.06.1995 на підставі розпорядження виконкому Красноперекопського районної Ради №132 від 30.06.1995, Орендне підприємство «Красноперекопський завод продовольчих товарів»перереєстровано в Державне підприємство «Красноперекопський завод продовольчих товарів» (свідоцтво № 00379011) (арк. с.17, 66).

15.10.1997 Виконавчим комітетом Красноперекопської районної Ради зареєстрований Статут Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів», згідно якого, третя особа є юридичною особою, знаходиться у власності Автономної Республіки Крим (арк. с. 61-65).

Згідно Свідоцтва серії А00 №448300 Державне підприємство «Красноперекопський завод продовольчих товарів»30.06.1995 зареєстровано Виконавчим комітетом Красноперекопської міської Ради Автономної Республіки Крим в якості юридичної особи (арк. с. 67).

Довідкою ДП «Красноперекопський завод продовольчих товарів»№56 від 04.08.2011, підтверджено, що позивач з 09.06.1982 по 05.05.2004 працювала на Красноперекопському соко-винному заводі на посаді робочої консервного цеху, звільнена 05.05.2004 у зв'язку з переводом до ТОВ «Дари Криму» (арк. с. 18).

Довідками ДП «Красноперекопський завод продовольчих товарів», наданих відповідно до листа № 90 від 11.11.2011 підтверджено стаж та заробітну плату позивача, яка враховується при обчисленні пенсії на наступні періоди:

- з червня 1982 року по грудень 1988 року;

- з січня 1989 року по грудень 1995 року;

- з січня 1996 року по грудень 2000 року.

Довідки видані на підставі особових рахунків, підтверджено, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (арк. с. 75-77).

Індивідуальними відомостями про застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України підтверджено, що страхувальником застрахованої особи, ОСОБА_2 в період з 2000 року по 2004 рік значиться Красноперекопський завод продовольчих товарів (код 00379011) і ним за вказаний період сплачені страхові внески (арк. с. 124-127).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІV від 09.07.2003, Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.2005 за №1566/11846 (далі -Порядок №22-1).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у разі потреби перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії додається, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу, документи про місце проживання (реєстрації) особи (пункт 7).

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами (пункт 17 Порядку №22-1).

У пункті 38 Порядку №22-1 передбачені повноваження органу, що призначає пенсію при прийнятті документів, а саме:

- перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

- здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

- перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження;

- видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

З матеріалів справи вбачається, що, зі згоди власника третьої особи: Автономної Республіки Крим і вищестоящої організації Виробниче об'єднання «Продтовари»Спілки агропромислових формувань Кримської області, а також на підставі клопотання трудового колективу заводу, Красноперекопський завод продовольчих товарів був реорганізований в Орендне підприємство «Красноперекопський завод продовольчих товарів», а пізніше реорганізоване в ДП «Красноперекопський завод продовольчих товарів».

Вказівки на правонаступництво вищезазначені документи не містять, водночас будь-яких відомостей і документів, пов'язаних з їх ліквідацією підприємства, до архівних установ не надходило.

Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР, що діяла в період реорганізації підприємтсва, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Відповідно до частини сьомої статті 34 Закону України „Про підприємства в Україні", який діяв на момент реорганізації, при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що знайшов підтвердження факт правонаступництва, так як мало місце перейменування та реорганізація (перетворення) підприємства, а не його ліквідація.

Відповідно до частини третьої ст.36 Кодексу Законів про Працю України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Як підтверджено матеріалами справи, у спірний період часу позивач безперервно працювала на одному робочому місці - робочою консервного цеху в зазначених вище підприємствах, з індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України вбачається, що страхувальником позивача в період з 2000 року по 2004 рік значиться ДП «Красноперекопський завод продовольчих товарів», ним за вказаний період сплачені всі відповідні страхові внески.

Також зазначені обставини підтверджені поясненнями свідків, які пояснили, що вони разом з позивачем працювали на Красноперекопському соко-винному заводі, при цьому позивач виконувала одну роботу робочої консервного цеху з обробки і консервації сільгосппродукції, на позивача була заведена особиста картка, яка враховувала весь час її роботи на посаді робочої консервного цеху - з 09.06.1982 по 05.05.2004, при цьому зміна назви первісного підприємства на «Красноперекопський завод продовольчих товарів»та його наступні реорганізації в ОП «Красноперекопський завод продовольчих товарів»і ДП «Красноперекопський завод продовольчих товарів»в даній картці не відображалися, накази з цього приводу посадовими особами підприємств не видавалися, у теперішній час всі працівники отримують пенсію, при цьому до страхового стажу їм увійшов період їх роботи на посадах водія і робочої «Красноперекопському соко-винному заводі»та «Красноперекопському заводі продовольчих товарів» відповідно з 1976 по 2006 роки і з 1986 по 2001 роки.

Судова колегія вважає обґрунтованим прийняття судом першої інстанції пояснень зазначених свідків в якості належних та допустимих доказів, оскільки свідки є незацікавленими особами, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, їх пояснення є послідовними, не суперечать один одному та відповідають іншим доказам у справі.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що той факт, що відповідальні посадові особи зазначених реорганізованих підприємств своєчасно не внесли в трудову книжку позивача зміни їх назв, враховуючи, що протягом всього спірного періоду страхувальником позивача, є саме: ДП «Красноперекопський завод продовольчих товарів», яким здійснювались відповідні відрахування страхових внесків з заробітної плати позивача до органів пенсійного фонду, не може бути підставою для виключення спірного періоду її роботи із стажу для призначення пенсії, а отже наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються наданими доказами і суперечать діючому законодавству України та теорії цивільного права, що регулює відповідні правовідносини.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 01.12.11 у справі №2а-7745/11/0112 залишити без задоволення.

2. Постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 01.12.11 у справі №2а-7745/11/0112 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна