Постанова

від 04.04.2012 по справі 0870/1405/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року Справа № 0870/1405/12

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сацького Р.В.,

при секретарі Ярошенка А.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 27.03.2012 року

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 30.03.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про: визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень

ВСТАНОВИВ:

21.03.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якій позивач просить суд визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя та скасувати акт перевірки № 68/17-214/НОМЕР_1 від 04.11.2011р.

03.04.2012р. позивач уточнив свої позовні вимоги, де просить суд визнати протиправними та незаконними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, які полягають у проведені позапланової виїзної документальної перевірки суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1), в результаті яких було складено Акт перевірки № 68/17/214/НОМЕР_1 від 04.11.2011 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків за грудень 2010 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Галицька деревообробна група» (код за ЄДРПОУ 36500706), за квітень 2011р. по взаємовідносинах з ПП «Олл Ленд» (код за ЄДРПОУ 35781166), як такі що здійснені з порушенням норм діючого законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що податковим органом було порушено порядок організації та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, невручення перед початком перевірки копії наказу на проведення перевірки, та фактичною відсутністю інспекторів на місці здійснення господарської діяльності позивачем при проведенні перевірки що прямо порушує норми податкового законодавства. Щодо висновку в акті перевірки представник позивача не погоджувався, вважав їх незаконним та необґрунтованими, зазначав що поставки товарів контрагентам зазначеним в акті перевірки були вчиненні з метою настання реальних наслідків про що свідчать первинні документи позивача та фактичне здійснення розрахунків підтверджується банківськими документами, прибутково касовими ордерами. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує та вважає порядок організації проведення документальної позапланової перевірки та висновки законними та такими що проведені у відповідності до чинного законодавства. Просить відмовити у задоволені позову.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлені наступні обставини.

ФОП ОСОБА_3 є суб`єктом підприємницької діяльності як платник ПДВ: свідоцтво від 12.12.2005 № 64321632 видане ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя відповідно до Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1.

Посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків за грудень 2010 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Галицька деревообробна група», за квітень 2011 р. по взаємовідносинах з ПП «Олл Ленд» за результатами якої складений акт від 04.11.2011 № 68/17-214/НОМЕР_1 (далі - Акт).

Під час перевірки встановлено та у Акті викладені наступні висновки (розділ 3 Акту):

«Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_3:

1. Недодержання вимог ч. 1,3,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_3 при придбанні товарів у ТзОВ «Галицька Деревообробна Група» у грудні 2010р. і у ПП «Олл Ленд» у квітні 2011 р. та продажу товарів таким контрагентам:

- ПАТ «Дніпроспецталь»;

- ПАТ «ВТУ «ШАХТАРСЬКВАНТАЖТРАНС»;

- ПРАТ «КОМСОМОЛЬСЕ РУ»;

- ПАТ «ЗАЛК»;

- ДП «БМТП»;

- КТ «МПЗТ» ТОВ «МПЗТ»;

- ВАТ «ДНІПРОКРКС»;

- АТ «НОВОСЕЛІВСЬКИЙ ГЗК»;

- ПТ «Донецька вугільно-енергетична компанія»;

- ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»;

- ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьмина»;

- ПАТ «Тако»;

- ПАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА».

Зі змісту Акту вбачається, що указані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу даних: інформаційних баз (АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «РПП»), та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

ФОП ОСОБА_3 Акт підписаний не був.

Вважаючи висновки, викладені у Акті неправдивими, а дії податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 78.5. ст. 78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред'явлення таких документів:

- направлення на проведення перевірки ;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення платнику податків цих документів є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної перевірки.

Таким чином, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є:

- наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України;

- надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.78.4 ст. 78 Податкового Кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не вручив та не надіслав на адресу позивача направлення на проведення перевірки та наказу про проведення перевірки до її початку як передбачено ПК України для виїзних позапланових перевірок. Докази вручення та відправлень указаних листів відсутні у матеріалах справи, та представник відповідача в судовому засіданні не спростував та не надав доказів щодо направлення листів позивачу.

Крім того виїзна перевірка проводиться за місцем знаходження платника податків, але представник позивача зазначив що дана перевірка не була проведена за місцем знаходження платника податків та фактично посадові особи податкового органу не були допущені до її проведення, у зв'язку з порушенням зазначених вище норм діючого законодавства, цю обставину представник відповідача не спростував. Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивачу стало відомо лише 05.01.2012.

За результатами даної перевірки був складений акт № 68/17-214/НОМЕР_1 від 04.11.2011. Однак в порушення норм Податкового Кодексу та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.211 № 34/18772 (далі - Порядок), ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя вручено копію акту перевірки платнику податків лише 05.01.12..

У змісті Акту не зазначені обставини, на підставі яких податковий орган визнав необхідним проведення перевірки. У судовому засіданні представник відповідача не надав суду пояснення з приводу обставин, які зумовили необхідність для проведення перевірки та стали підставою для її проведення.

Щодо змісту викладених у Акті висновків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, у Акті податковим органом зроблені висновки про нікчемність всіх правочинів, укладених позивачем у перевіряємому періоді та про безтоварність господарських операцій.

Такі висновки суд вважає необґрунтованими та такими, що зроблені із перевищенням повноважень податкового органу.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком.

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку визначено, що акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Суд вважає, що інформація, викладена у Акті не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, та представником відповідача не заперечується факт, що перевірка проводилась без дослідження відповідних первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили чи спростували факт отримання/передачі товару, а тому суд вважає висновки податкового органу про те, що товар по господарським операціям не передавався непідтвердженим та недоведеним належним чином, а тому і висновки Акту з цього приводу не можуть бути носієм інформації.

Приписами Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідачем зроблені висновки про недодержання вимог частин 1,3,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України. Так, у відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналізуючи вище викладені норми ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом.

Зі змісту Акту вбачається, що відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем вимог частин 1,3,5 ст. 203, пунктів 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України. Проте, відобразивши в Акті певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. Так, під час перевірки не були досліджені первинні документи (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), які містять інформацію про кількісні та якісні показники господарських операцій. У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт того, що під час перевірки відповідна первинна бухгалтерська документація не досліджувалась, а висновки про нікчемність правочинів зроблені на підставі аналізу інформаційних баз та податкових звітностей. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що такі висновки податкового органу є необґрунтованими, недоведеними та не підтвердженими необхідними документами, оскільки на підставі дослідження та аналізу лише інформаційних баз та податкових звітностей неможливо зробити висновок про нікчемність правочину.

До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п.5 Постанови від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що дії податкового органу є протиправними та незаконними, як такі, що здійснені з порушенням норм діючого законодавства щодо проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 та визнання нікчемними правочинів, укладених між ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Галицька деревообробна група» та з ПП «Олл Ленд».

.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя протиправними та незаконними щодо проведення перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

3. Визнати протиправними та незаконними висновки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, які було складено в Акті перевірки № 68/17-214/НОМЕР_1 від 04.11.2011 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, і.п.н. НОМЕР_1 за грудень 2010р. по взаємовідносинах з ТОВ «Галицька деревообробна група» (код за ЄДРПОУ 36500706), за квітень 2011р. по взаємовідносинах з ПП «Олл Ленд» (код за ЄДРПОУ 35781166), як такі що здійснені з порушенням норм діючого законодавства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення або складання постанови у повному обсязі, якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Р.В. Сацький

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя Р.В. Сацький