Постанова

від 18.04.2012 по справі 2208/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р. справа № 2а- 2208/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченка І.С.,

представника позивача - Спільнік О.Г.,

представника відповідача - Ламонової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУН-2000" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУН-2000", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011 року № 0000570842 на суму грошового зобов'язання 105861 грн. по податку на прибуток та податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011 року №0000580842 на суму грошового зобов'язання 84690 грн. по податку на додану вартість.

У зв'язку із закінченням реорганізації шляхом перетворення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, первинного відповідача судом було замінено на належного відповідача - правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, на підставі наказу № 739 від 20.09.2011 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка TOB "Тайфун - 2000" (код ЄДРПОУ: 30990063) з питань дотримання вимог податкового законодавства з TOB "АПО ХАРКІВЦУКОРЗБУТ" (код ЄДРПОУ: 34470172) за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року; та з TOB "ЕЛКО ПАК" (код ЄДРПОУ: 33054669) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

Результат перевірки було оформлено актом № 2066/42-013/30990063 від 10.10.2011 року. За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 27.10.2011 року № 0000570842 та № 0000580842. Підставами для нарахувань став висновок відповідача про фактичне не виконання угод, укладених позивачем з контрагентами. TOB "Тайфун - 2000" не погоджується з висновками СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові та ухваленими внаслідок цього податковими повідомленнями-рішеннями, та просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.10.2011 року № 0000570842, № 0000580842 винесені на законних підставах, підстав для їх скасування немає.

Податковим органом ставиться під сумнів фактичне виконання угод між позивачем та контрагентами, оскільки у первинних документах встановлено розбіжність у визначенні дати фактичного здійснення першої події щодо придбання платником податку товарів (робіт, послуг), яке має надавати платнику податку право на податковий кредит.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

TOB "Тайфун - 2000" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської Ради народних депутатів 27.06.2000 р., код за ЄДРПОУ 30990063. Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.07.2000 р. за № 12093, з 01.01.2009 р. перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.07.2000 р. № 28290562, виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, TOB "Тайфун - 2000" зареєстровано платником ПДВ, з 20.08.2007 р. свідоцтво змінено на № 100160491 НБ № 086420, індивідуальний податковий номер юридичної особи - 309900620309.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі) своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

На підставі направлень від 22.09.2011 р. № 592 та від 22.09.2011 р. № 591 (а.с. 125, 126), наказу № 739 від 20.09.2011 р. (а.с. 8), у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB "Тайфун - 2000" (код ЄДРПОУ 30990063) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "АПО Харківцукорзбут" (код ЄДРПОУ 34470172) за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року та з ТОВ "ЕЛКО ПАК" (код ЄДРПОУ 33056469) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 10.10.2011 р. № 2066/42-013/30990063 (а.с. 9-36) . Перевіркою встановлені наступні порушення:

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 . п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого TOB "Тайфун - 2000" занижено податок на додану вартість на загальну суму 67752 грн., в тому числі: за квітень 2009 року на 3666,67 грн., за травень 2009 року на 4000,00 грн., за червень 2009 року на 3825,00 грн., за липень 2009 року на 8741,67 грн., за січень 2010 року на 17042,00 грн., за лютий 2010 року на 2162,50 грн., за квітень 2010 року на 1166,67 грн., за серпень 2010 року на 1912,5 грн., за грудень 2010 року на 25234,63 грн.

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.п. 3.1.1. п.3.1 ст.3, п.п 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого TOB "Тайфун - 2000" завищено від'ємне значення податку на додану вартість за грудень 2009 року на загальну суму 10791,67 грн., яким підприємство повністю скористалось у січні 2010 року.

- п. 3.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", TOB "Тайфун - 2000" при виконанні вищевказаного договору, який не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, завищено валові витрати на суму 495290,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 84689,00 грн., в тому числі по періодам: 2 квартал 2009 року 14 365 грн., 3 квартал 2009 року 10 927 грн., 4 квартал 2009 року 13 490 грн., 1 квартал 2010 року 10 516 грн., 2 квартал 2010 року 1458 грн., 3 квартал 2010 року 2391 грн., 4 квартал 2010 року 31 543 грн..

За результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 27.10.2011 року № 0000570842 (а.с. 37), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 105861,00 грн., з яких 84689,00 грн. - за основним платежем та 21172,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції; від 27.10.2011 року № 0000580842 (а.с. 39), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 84690,00 грн., з яких 67752,00 грн. - за основним платежем та 16938,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями та винесеними на підставі таких висновків податковими повідомленнями - рішеннями, про що склав скаргу та звернувся в межах адміністративного оскарження. Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України №1359/6/10-2115 від 20.01.2012 р. про результати розгляду скарги (а.с. 41-44).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до Акту 10.10.2011 р. № 2066/42-013/30990063 (а.с. 9-36), у періоді, що перевірявся, TOB "Тайфун - 2000" є платником: податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, збору за забруднення навколишнього середовища, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за спеціальне використання водних ресурсів, плата за придбання торгових патентів, орендна плата за землю, податку з реклами.

Підставою для висновків відповідача про вчинення позивачем порушення вимог Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств" є висновок відповідача щодо ознак нікчемності правочинів, укладених з контрагентами ТОВ "АПО Харківцукорзбут" та ТОВ "ЕЛКО ПАК".

Судом встановлено, що при проведенні перевірки позивача відповідачем використано дані з акту № 1777/182/34470172 від 29.04.2011 р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "АПО Харківцукорзбут" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 14.04.2009 р. по 30.09.2010 р.(а.с. 129-138).

Перевіркою ТОВ "АПО Харківцукорзбут" встановлено, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо -складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

На підставі наведеного, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові зроблено висновок, що укладені між TOB "Тайфун - 2000" та ТОВ "АПО Харківцукорзбут" угоди в силу ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Згідно довідки № 368/23-6/33056469 від 27.05.2011 р. про результати проведеного аналізу діяльності ТОВ "ЕЛКО ПАК" при формуванні податкового кредиту з ПДВ із взаємовідносин з ТОВ "ВЕНТЕ-Я" та з питань взаємовідносин з контрагентами, по яким сформовані податкові зобов'язання за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., встановлено відсутність поставок товарів, не виявлено факту передачі товару від продавця до покупця в зв'язку з його відсутністю. Таким чином, податковою зроблено висновок, що взаємовідносини між ТОВ "ЕЛКО ПАК" та контрагентами -покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків (а.с. 139-141).

Позивач зазначає про реальність укладених угод, вказує на реалізацію факту волевиявлення між TOB "Тайфун - 2000" та контрагентами, що виразилось в укладенні договорів в письмовій формі в установленому законом порядку.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "АПО Харківцукорзбут", ТОВ "ЕЛКО ПАК".

02.01.2008 р. між TOB "Тайфун - 2000" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу цукру № КП 01/08/02-34 з ТОВ "АПО Харківцукорзбут" (Продавець) з протоколами розбіжностей до нього та додатковою угодою до договору (а.с. 46-51).

05.01.2010 р. між TOB "Тайфун - 2000" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу цукру № КП 01/2010/05-14 з ТОВ "АПО Харківцукорзбут" (Продавець) з протоколом розбіжностей (а.с. 52-54).

На виконання зазначених договорів ТОВ "АПО Харківцукорзбут" виписано на користь TOB "Тайфун - 2000" видаткові накладні, податкові накладні (а.с. 62-72, 77-87).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем відображені в реєстрах отриманих податкових накладних та враховані при оподаткуванні шляхом включення до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р. на суму ПДВ 42516,67 грн..

Суд зазначає, що у податкових накладних, виписаних ТОВ "АПО Харківцукорзбут" на користь TOB "Тайфун - 2000" за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, по рядку " Умови поставки " вказані дати виписки видаткових накладних, які не співпадають по терміну з датою виписки податкових накладних, а саме виписані із запізненням, тобто у первинних документах встановлено розбіжність у визначенні дати фактичного здійснення першої події щодо придбання платником податку товарів (робіт, послуг), яке має надавати платнику податку право на податковий кредит. Тобто згідно з первинними документами, фактично перша подія відбулася після виписки податкових накладних (а.с. 15).

- Так, у податковій накладній № 605 від 22.04.2009 року зазначено (а.с. 77), що підставою для її виписки (умовою поставки) слугувала накладна на реалізацію № 605 від 24.04.2009 року (а.с. 62).

- У податковій накладній № 814 від 05.06.2009 року зазначено (а.с. 79), що підставою для її виписки слугувала накладна на реалізацію № 814 від 09.06.2009 року (а.с. 64).

- У податковій накладній № 1070 від 23.07.2009 року зазначено (а.с. 81), що підставою для її виписки слугувала накладна на реалізацію № 1070 від 31.07.2009 року (а.с. 66).

- У податковій накладній № 1759 від 08.12.2009 року зазначено (а.с. 82), що підставою для її виписки слугувала накладна на реалізацію № 1767 від 10.12.2009 року (а.с. 67).

- У податковій накладній № 1837 від 17.12.2009 року зазначено (а.с. 83), що підставою для її виписки слугувала накладна на реалізацію № 1845 від 21.12.2009 року (а.с. 68).

- У податковій накладній № 94 від 13.01.2010 року зазначено (а.с. 84), що підставою для її виписки слугувала накладна на реалізацію № 105 від 19.01.2010 року (а.с. 69).

- У податковій накладній № 977 від 27.04.2010 року зазначено (а.с. 86), що підставою для її виписки слугувала накладна на реалізацію № 1031 від 29.04.2010 року (а.с. 71).

- У податковій накладній № 1955 від 03.08.2010 року зазначено (а.с. 87), що підставою для її виписки слугувала накладна на реалізацію № 2154 від 05.08.2010 року (а.с. 72).

- У податковій накладній № 728 від 19.05.2009 року зазначено (а.с. 78), що підставою для її виписки слугувала накладна на реалізацію № 728 від 22.05.2009 року (а.с. 63).

- У податковій накладній № 979 від 07.07.2009 року зазначено (а.с. 80), що підставою для її виписки слугувала накладна на реалізацію № 979 від 14.07.2009 року (а.с. 66).

Матеріали справи містять рахунки на оплату цукру від ТОВ "АПО Харківцукорзбут" (а.с. 93-101), банківські виписки (а.с. 102-112). У рахунках-фактурах за 2010 рік, виписаних ТОВ "АПО Харківцукорзбут" на адресу TOB "Тайфун - 2000", вказано угоду №КП-01/08/02-34 від 02.01.2008 р., термін дії якої - з моменту підписання по 31.12.2008 р., відповідно до додаткової угоди від 15 грудня 2008 р. термін дії договору з моменту підписання до 31 грудня 2009 р. (а.с. 50), тобто фактичний термін дії вищезазначеного договору не співпадає з терміном, визначеним у рахунках-фактурах (а.с. 99-101).

03.12.2010 р. між позивачем TOB "Тайфун - 2000" (Покупець) укладено договір поставки №292 з ТОВ "ЕЛКО ПАК" (Продавець) (а.с. 55-60). Предметом даного договору є кришка з фольги алюмінієвої з термолаком в асортименті. Асортимент та ціна товару встановлюються сторонами в додатку № 1 до даного договору, товар поставляється партіями згідно специфікацій покупця (а.с. 61).

На виконання зазначеного договору ТОВ "ЕЛКО ПАК" виписано на користь TOB "Тайфун - 2000" видаткові накладні (а.с. 73-76), податкові накладні, наявні в матеріалах справи (а.с. 88-91).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем відображені в реєстрах отриманих податкових накладних та враховані при оподаткуванні шляхом включення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за період грудень 2010 р. на суму ПДВ 25234,63 грн.

В підтвердження проведення оплати отриманого від контрагента ТОВ "ЕЛКО ПАК" товару, позивач надав до матеріалів справи картку рахунку 631, в якій перелічені банківські виписки (а.с. 113). На підтвердження доставки товару позивачем надані квитанції кур'єрської служби (а.с. 176-179).

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено у ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В розумінні п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд зазначає наступне. Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону передбачається заборона включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Податкова накладна, згідно з вимогами, передбаченими п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону, податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону, суд зазначає, що вказані податкові накладні, видаткові накладні, виписані від імені ТОВ "АПО Харківцукорзбут", не можуть бути визнані належним та допустимим доказом фактичного здійснення поставки товару.

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи відповідача щодо розбіжності, встановленої в первинних документах у визначенні дати фактичного здійснення першої події щодо придбання платником податку товарів (робіт, послуг), яке має надавати платнику податку право на податковий кредит.

Крім того, фактичний термін дії договору №КП-01/08/02-34 від 02.01.2008 р. не співпадає з терміном, визначеним у рахунках-фактурах за 2010 р. (а.с. 99-101).

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

З огляду на добуті по справі докази в їх сукупності, твердження позивача про реальність господарських операцій між TOB "Тайфун - 2000" та ТОВ "АПО Харківцукорзбут", ТОВ "ЕЛКО ПАК" не знайшло свого підтвердження, оскільки позивачем не надано до суду належних, достатніх та переконливих доказів реальності фізичного переміщення активів у просторі та часі від перелічених суб'єктів господарювання до TOB "Тайфун - 2000", а також не надано доказів дотримання засад розумності та добросовісності у спірних взаємовідносинах.

Позивачем не були надані документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи). Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до замовника, акти приймання-передачі товару, довіреності на одержання продукції від контрагентів, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товарів. Відсутнє підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагентів - постачальників ТОВ "АПО Харківцукорзбут", ТОВ "ЕЛКО ПАК" до підприємства - замовника TOB "Тайфун - 2000". Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагентів для вчинення поставки товару. За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, неможливо визначити місце здійснення поставок, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, тощо.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, видаткові накладні, не було встановлено фактичне укладання договорів, виконання умов договорів. В судовому засіданні не було підтверджено належного виконання сторонами договорів, реальності укладених правочинів.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно до п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи відсутність об'єкту оподаткування у TOB "Тайфун - 2000" по угодам № КП 01/08/02-34 від 02.01.2008 р., № КП 01/2010/05-14 від 05.01.2010 р., №292 від 03.12.2010 р., право на віднесення вказаних сум до валових витрат позивача по зазначеним угодам не виникає.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган довів, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 27.10.2011 року № 0000570842, № 0000580842 відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень -рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУН-2000" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 20.04.2012.

Суддя Сагайдак В.В.