Постанова

від 18.04.2012 по справі 5017/363/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р.Справа № 5017/363/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Аленіна О.Ю.

суддів Жекова В.І., Сидоренко М.В.

за участю представників сторін:

від ПАТ „ВТБ Банк" -не з'явився

від ФОП ОСОБА_1 -не з'явився

від ОСОБА_2 -не з'явився

розглядаючи апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 21 лютого 2012 року

у справі №5017/363/2012

за заявою кредитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю „А-Старта"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі -ФОП ОСОБА_3) звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „А-Старта" (далі -ТОВ „А-Старта") банкрутом в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останнє неспроможне сплатити заборгованість після настання встановленого строку у сумі 15 000,00 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 07.03.2012 р. у справі №16/17-4447-2011 (суддя Лепеха Г.А.) було визнано банкрутом ТОВ „А-Старта", відкрито відносно ТОВ „А-Старта" ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора у справі -ФОП ОСОБА_3, зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання ТОВ „А-Старта" банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, здійснити інші заходи, передбачені ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та надати суду звіт, скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, заборонено накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном ТОВ „А-Старта".

Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив із доведеності обставин відсутності боржника за його місцезнаходженням та наявності заборгованості у сумі 15000 грн.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ДПІ у Приморському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 21 лютого 2012 року у справі №5017/363/2012 про визнання ТОВ „А-Старта" банкрутом, а провадження у справі припинити. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права з підстав викладених у апеляційній скарзі.

У судове засідання скаржник своїх представників не направив, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Інші представники учасників процесу також в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, що підтверджується витягом з реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленням відділу документального забезпечення Одеського апеляційного господарського суду за №1 від 02.02.2012 р., про причини неявки у судове засідання не повідомили та не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю їх представників.

Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у у Приморському районі м. Одеси підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ „А-Старта" зареєстровано за адресою м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1-А, офіс 202 про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13561020000001294 від 18.11.2010 року.

03.10.2011р. між ТОВ „А-Старта" (боржник) та ФОП ОСОБА_3.(кредитор) було укладено договір про надання посередницьких послуг, відповідно до якого кредитор (виконавець) надав, а боржник (замовник) прийняв відповідні послуги на загальну суму 15 000,00 грн.

Відповідно до п 1.1 за цим договором регулюються правовідносини щодо надання виконавцем послуг замовникові при здійсненні останнім підприємницької діяльності шляхом посередництва від імені. в інтересах, під контролем і за рахунок замовника в сфері товарообороту нафтопродуктів по Одеській області.

Згідно з п.4.1 договору за надання послуг за цим договором замовник сплачує виконавцеві плату у розмірі 15000 грн. на поточний рахунок виконавця на підставі наданого та підписаного двома сторонами акту наданих послуг. Термін сплати: протягом 4-х днів після підписання акту наданих послуг.

31.10.2011 року між сторонами складений акт приймання-передачі послуг за договором про надання посередницьких послуг від 03.10.2011 р.

Як зазначає ФОП ОСОБА_3, боржник умови даного договору стосовно оплати за отримані послуги не виконав. Проте, 09.11.2011р. боржник надав лист, у якому підтвердив свою заборгованість у розмірі 15000 грн. 00 коп. перед кредитором, та гарантував проведення його оплати у найближчий строк.

В обґрунтування доведеності обставин відсутності боржника за його місцезнаходженням ФОП ОСОБА_3 посилається на акти №1 від 05.01.2012 р., №2 16.01.2012 р. та №3 від 30.01.2012, якими ніби-то зафіксований факт відсутності боржника за юридичною адресою, Київська область, м. Васильків, вул.Чехова, будинок 1 та за адресою визначеною у витязі з Єдиного державного реєстру: 65000, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1-А, офіс 202, з доведеністю цих обставин погодився і суд першої інстанції.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 52 цього Закону визначені особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч. 1 ст.52 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з ч. 5 ст. 17 цього закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Частиною 11 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено обов'язок юридичної особи подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ч. 12 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Наслідки неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу містяться в ч. 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Так, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є витяг з Єдиного державного реєстру, в якому повинен міститися запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

В матеріалах справи відсутні відомості з Єдиного державного реєстру із записом про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не приймає до уваги акти огляду місцезнаходження ТОВ „А-Старта" №1 від 05.01.2012 р., №2 16.01.2012 р. та №3 від 30.01.2012, складені комісією, створеною за ініціативою кредитора, оскільки наведені акти не є належними та допустимими доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Таким чином, у місцевого господарського суду не було правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „А-Старта" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим постанова господарського суду Одеської області від 21 лютого 2012 року по справі №5017/363/2012 підлягає скасуванню а провадження у справі припиненню.

Скасовуючи оскаржувану постанову господарського суду, апеляційна інстанція приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду у справі №7/17-3135-2011, яка викладена в чинній постанові від 22 лютого 2012 р., згідно якої при наявності висновків суду про безпідставність порушення справи про банкрутство апеляційна інстанція сама повинна припинити провадження по такій справі. Відтак, колегія суддів вважає необхідним припинити провадження у даній справі про банкрутство згідно з положеннями п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити.

Постанову господарського суду Одеської області від 21 лютого 2012 року по справі №5017/363/2012 скасувати.

Провадження у справі №5017/363/2012 припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 20.04.2012 р.

Головуючий суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.І. Жеков

Суддя М.В. Сидоренко