Ухвала

від 05.04.2012 по справі 05/45-64 а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 р. Справа № 91238/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Ратнівському районі на постанову господарського суду Волинської області від 25.11.2009 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Ратнівському районі про зобов'язання прийняти до заліку та включення до акту узгодженої суми на виплату і доставку пенсії по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві на суму 38385,96 грн., -

ВСТАНОВИЛА :

В січні 2006 року Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Ратнівському районі про зобов'язання прийняти до заліку та включення до акту узгодженої суми на виплату і доставку пенсії по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві на суму 38385,96 грн. В уточненнях позовних вимог від 20.06.2008р., від 08.10.2009р. №6012/09-20, від 23.11.2009р. №6355/09-20 позивач уточнив позовні вимоги і вказав, що загальна сума, не прийнята до заліку відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ратнівському районі витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання становить 46 039,26 грн., з них 44 738,56 грн.; суми витрат на виплату пенсій громадянам, які отримали каліцтво на підприємствах, розцінюваних на території СНД, а саме: ОСОБА_1 - з 01.04.2001р. по 26.04.2005р - 6 007,03 грн., ОСОБА_2 - з 01.04.2001р. по 23.11.2005р .- 5 420,35 грн., ОСОБА_3 - з 01.04.2001р. по 31.07.2007р. - 6 205,08 грн., ОСОБА_4 - з 01.04.2001р. по 30.04.2005р. - 6 366,50 грн., ОСОБА_5 - з 01.04.2001р. по 31.03.2009р. - 12 950,19 грн., ОСОБА_6 - з 01.04.2001р. по 31.08.2002р.- 1286,42 грн., ОСОБА_7 - з 01.04.2001р. по 01.08.2002р. - 2 147,55 грн. ОСОБА_8 - з 01.04.2001р. по 01.11.2003р. - 4355,44 грн.

та витрати на поховання в сумі 1 300,70 грн. ОСОБА_9 - 195,73 грн. ОСОБА_10 - 1104,97 грн.

В позові Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі покликається на те, що ним призначені пенсії громадянам по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат, пов'язаних із виплатою пенсії та відшкодування таких витрат. Органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі стану осіб, яким виплачено пенсії та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, проводять з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування звірку витрат, складають Акт щомісячної звірки витрат, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків(п.5 Порядку). Органи Фонду визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню та вирішують питання про відшкодування пенсійних витрат, визначених належним чином. Однак, в порушення встановленого порядку виплата пенсії окремим громадянам не включена в Акти звіряння і відшкодування виплачених пенсій не проводиться. Загальна сума витрат не прийнятих до відшкодування становить 46 039,74 грн., з них 44 738,56 грн. суми витрат на виплату пенсії ці громадян, які отримали каліцтво на підприємствах, та 1 104,97 грн. витрат на поховання. Відповідач не включив цю суму в Акти звіряння, оскільки ці громадяни отримали травму внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався під час виконання ними своїх трудових обов'язків за межами України. Дана сума підтверджується розрахунками суми витрат на виплату та доставку пенсій.

Оскаржуваною постановою господарського суду Волинської області від 25.11.2009 року вказаний позов задоволено частково.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивачки відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до статей 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги в разі настання страхового випадку, в тому числі і виплату пенсій. Згідно абзацу третього частини першої ст. 34 Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Статтею 35 Закону передбачено, що для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються наступні документи: акт розслідування нещасного випадку на виробництві або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами; висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; інші необхідні документи для призначення страхових виплат.

Отже, за відсутності у Фонді особових справ потерпілих, Фонд не має правових підстав для здійснення відшкодувань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Вважає за необхідне відмітити, що до відділення виконавчої дирекції Фонду у Ратнівському районі зазначені документи не були передані Пенсійним фондом. Крім того, відділенню не були надані копії документів, які підтверджують факт отримання потерпілими трудового каліцтва, а також копії довідок МСЕК про встановлення ступеня втрати працездатності. Відповідно вимоги Управління Пенсійного фонду в Ратнівському районі є не законними, оскільки відділення не може відшкодовувати витрати лише на підставі поданого акту звірки. Відшкодування таких витрат є нецільовим використанням коштів Фонду, оскільки на сьогоднішній день до відділення не було надано жодних оригіналів чи копій підтверджуючих документів про факти нещасного випадку на виробництві. Відповідно до ст. 3 Угоди країн учасників Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян співдружності у галузі пенсійного забезпечення (підписана 13.03.1992 року) призначення та виплата пенсій громадянам інших держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, яка надає забезпечення. Проведення розрахунків між Фондами не передбачено. Виходячи з викладеного, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам держав - учасників СНД в галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей, які здійснюються за законодавством держави, на території якої вони проживають, не повинні враховуватися при призначенні, проведенні перерахування сум щомісячних витрат, а тим більше відшкодовуватися Фондом Пенсійному фонду України. Таким чином вважає, що постанова господарського суду Волинської області від 25.11..2009 року є незаконною, а вимоги Управління Пенсійного фонду в Ратнівському районі є безпідставними і суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, яким передбачається відшкодування страхових виплат застрахованим особам відповідно до Закону.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі суд виходив з того, що відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Частиною 4 статті 26 зазначеного законодавчого акта встановлено, що в разі коли після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 статті 7 "Прикінцеві положення "Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001р. №2272-111, з подальшими змінами та доповненнями, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали з установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки. Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"від 23.09.1999р. №1105-XIV, з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований; при цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконаними нею трудових обов'язків.

Пунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХН, з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI "Прикінцеві положення "Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності, та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків (абзац 3).

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992р., з подальшими змінами та доповненнями, які ліквідуються.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Отже, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Він також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до спільної постанови правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.

Так як робочі органи виконавчої дирекції Фонду (в даному випадку відділення виконавчої дирекції Фонду у Ратнівському районі) відповідно до зазначеної постанови зобов'язані складати акти звірок до 10 числа місяця, наступного за звітним та подавати їх головним управлінням Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України, то дані акти є підставою, для перерахування Фондом від нещасних випадків коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним. Таким чином, у Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права.

Згідно обставин справи відповідач відмовляється включити до актів щомісячних звірок щодо проведених позивачем витрат по виплатах пенсії по інвалідності, тобто між сторонами виник спір щодо відмови включення до актів звірки за вказаний період та сплати спірної суми, яка складається із суми адресної допомоги.

Згідно статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення " пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно статті 8 Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Відповідно до ст.81 Закону України "Про пенсійне забезпечення " призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статті 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ".

Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 22.02.2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджений "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ".

Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Відповідно до п. 6 Порядку головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми колегія суддів приходить до висновків, що ні Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності ", ні Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, не передбачений такий захист прав позивача, як зобов'язання включити в акт звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а вказаним Порядком встановлені порядок та правила підписання та включення до актів звірки розрахунків за наявності відсутності спору щодо сум виплат, а витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Отже, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованих висновків, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача до прийняття до заліку і включення до актів звірки підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і статті 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а тому колегія суддів в частині задоволення позову вважає вірним рішення суду першої інстанції - скасувати і в цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Ратнівському районі - задовольнити.

Постанову господарського суду Волинської області від 25.11.2009 року у справі № 2а-05/45-64А - скасувати та прийняти нову, якою в позові Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.Б. Заверуха

О.М. Гінда