Постанова

від 15.07.2008 по справі 48/106-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/106-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.07.2008р.м.Київ№ 48/106-А

12:45

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія"

До відповідача :Фонду державного майна України

Третя особа 1: Державне управління справами Президента України

Третя особа 2: Закрите акціонерне товариство “Готель “Україна”

Третя особа 3: Державне підприємство “Готель” Україна”

За участю Прокуратури міста Києва

Предмет адміністративного позову:скасування наказу Фонду державного майна України від 05.10.2005 року №2695

    Судді   Балац С.В. ( головуючий)                  Сівакова В.В.                  Мудрий С.М.Секретар судового засідання Царікова О.В.                                                                                                       

Представники Позивача:

Дацюк Ю.О., дов. № 160  від 06.11.2007

Відповідача:Кравченко Є.Д., дов. № 62  від 15.01.2008  

Третьої особи 1: Нехоца М.Г., дов.  № 01-14-3276  від 10.12.2007  

Третьої особи 2: Дацюк Ю.О., дов. № 01-098/19-09  від 08.06.2008

Третьої особи 3: Калина Т.Д., дов.  № 04-07/19-256  від 24.06.2008

Прокуратури міста Києва:

Орленко А.О., посв. № 36  від 20.02.2008  

Позивач звернувся до суду із позовною заявою в якій просив скасувати наказ Фонду державного майна України  "Про скасування наказів Фонду державного майна від 28.10.2004 № 2289 та від 12.11.2004 № 2463" від 05.10.2005 № 2695.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  накази Фонду державного майна України від 28.10.2004 № 2289 та від 12.11.2004 № 2463 були рішенням відповідача  виступити разом із позивачем засновником ЗАТ "Готель "Україна" шляхом внесення до статутного фонду останнього цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Готель "Україна". Позивач стверджує, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу було перевищення Державним управлінням справами Президента України при наданні згоди на створення спільного підприємства і внесенні до статутного фонду товариства майна державного підприємства, яке знаходилось в його віданні, повноважень, встановлених Положенням про Державне управління справами із змінами, внесеними п. 2 ст. 1 Указу Президента України від 03.02.2004 № 144/2004, оскільки таку згоду він міг надати  Фонду тільки на створення підприємств з іноземними інвестиціями.

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства і має бути скасований, оскільки він ґрунтується на не оприлюдненому нормативно-правовому акті та виданий з перевищенням Фондом державного майна України  своїх повноважень. Зокрема позивач стверджує, що Указ Президента України від 03.02.2004 № 144/2004, яким внесено зміни до Положення про Державне управління справами, не був оприлюднений у встановленому порядку, позивачеві та відповідачеві про зміст вказаного Указу не було нічого відомо. Тому, на думку позивача, ні ЗАТ "Готель "Україна", ні позивач, ні відповідач не повинні виконувати вказаний указ Президента України.

Також позивач вказав, що відповідач оскаржуваним наказом фактично припинив діяльність ЗАТ "Готель "Україна", що суперечить нормам цивільного та господарського законодавства, які регулюють порядок створення, реєстрації, припинення юридичної особи через її ліквідацію. Позивач стверджує, що такого права у відповідача, як одного із засновників,  немає, а тому оскаржуваний наказ видано з перевищенням повноважень.

Позивач звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, в якій позивач заявив вимоги до Державного управління справами Президента України, Фонду державного майна України та просив: 1) визнати  недійсним розпорядження керівника Державного управління справами Президента України від 31.12.2004 № 903; 2) визнати недійсним наказ Фонду державного майна України від 05.10.2005 № 2695; 3)визнати, що Державне управління справами Президента України діяло у відповідності до своїх повноважень та вимогам діючого  законодавства України при передачі згідно Акту № 463 прийому-передачі Фонду державного майна України та ЗАТ "Готель "Україна" цілісного майнового комплексу державного підприємства "Готель "Україна" до статутного фонду ЗАТ "Готель "Україна", яке знаходилось в його управлінні; 4) визнати, що Фонд державного майна України діяв у відповідності до своїх повноважень та вимог діючого законодавства України при створенні ЗАТ "Готель "Україна", при прийнятті наказів № 2289 від 28.10.2004 та № 2463 від 12.11.2004, при передачі згідно Акту № 463 прийому-передачі цілісного майнового комплексу "Готель "Україна" до статутного фонду ЗАТ "Готель "Україна"; 5) визнати право власності на цілісний майновий комплекс готелю "Україна" за ЗАТ "Готель "Україна" з моменту передачі його до статутного фонду ЗАТ "Готель "Україна" згідно Акту № 463 прийому-передачі, як внеску Фонду державного майна України та реєстрації ЗАТ; 6) зобов'язати Державне управління справами Президента України передати ЗАТ "Готель "Україна" необхідні документи для реєстрації його права власності на майно готелю "Україна" та земельної ділянки.

Судом відмовлено в прийнятті вказаної заяви про зміну позовних вимог виходячи з наступного. Відповідно до норм ст. 51, 137 КАС України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет адміністративного позову. Зміна підстав полягає у обґрунтуванні тих же позовних вимог, що вже були заявлені, іншими обставинами. Зміна предмету позову полягає у зміні матеріально-правових вимог, без зміни їх обґрунтування.  Натомість, позивач  звернувшись до суду із заявою про зміну позовних вимог, заявив додаткові вимоги до Фонду державного майна України, яких раніше не заявляв, та заявив  вимоги до Державного управління справами Президента України, чого нормами КАС України не передбачено, тому заява позивача про зміну позовних вимог судом відхиляється, а вимоги визначені у вказаній заяві не розглядаються.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що створення ЗАТ "Готель "Україна" відбулося з порушенням норм чинного законодавства, а саме  Державне управління справами своїм листом від 08.09.2004 № 01-002-01/3-2443 не заперечувало щодо внесення майна підприємства до статутного фонду, і ,я к стало згодом відомо відповідачеві,  з пояснень, наданих Державним управлінням справами, ця згода  була надана всупереч існуючих повноважень Державного управління справами. Зокрема п. 2 ст. 1 Указу Президента України  від 03.02.2004 № 144, який не підлягає опублікуванню, Державному управлінню справами  були надані повноваження  на надання згоди Фонду державного  майна України на створення підприємств з іноземними інвестиціями будь-яких організаційних форм, до статутного фонду яких передається майно, що перебуває в управлінні Державного управління справами. Тобто, на думку відповідача, зазначеним Указом  Державне управлінню справами  мало право надавати згоду Фонду державного майна України на створення підприємств будь-яких організаційних форм виключно з іноземними інвестиціями. Відповідач стверджує, що оскільки виявилось, що  накази Фонду державного майна від 28.10.2004 № 2289 та від 12.11.2004 № 2463 не відповідають вимогам чинного законодавства, то останній  оскаржуваним наказом правомірно скасував накази від 28.10.2004 № 2289 та від 12.11.2004 № 2463.

Третя особа 1 проти задоволення позову заперечила та вказала, що Указ Президента України від 03.02.2004 № 144 не визначає прав та обов'язків громадян, оскільки встановлює повноваження державного органу –Державного управління справами. Також третя особа 1 зазначила, що Указ Президента України від 03.02.2004 № 144  було оприлюднено в порядку визначеному ст. 7 Указу Президента України  від 10.06.1997 № 503 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" –шляхом  надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб на яких поширюється їх чинність. Третя особа 1 вважає, що Указ Президента України від 03.02.2004 № 144 не має загально державного значення, поширюється на вузьке коло суб'єктів, оскільки визначає лише повноваження Державного управління справами, і не поширюється на інших суб'єктів.

Також третя особа 1 зазначила, що  оскаржуваний наказ не суперечить нормам цивільного та господарського законодавства, оскільки відповідач не ліквідовує оскаржуваним наказом ЗАТ "Готель "Україна".

Третя особа 2 позов підтримала та зазначила, що відповідач оскаржуваним наказом фактично припинив діяльність ЗАТ "Готель "Україна", оскільки відповідач скасував накази які  були рішеннями відповідача про створення ЗАТ "Готель "Україна". Також третя особа 2 вказала, що  Указ Президента України  від 03.02.2004 № 144 не був оприлюднений у встановленому порядку  і засновники ЗАТ "Готель "Україна" не отримували його від Державного управління  справами чи Адміністрації Президента України. Оскільки, на думку третьої особи 2, вказаний Указ не було доведено до ЗАТ "Готель "Україна", Фонду державного майна України та ТОВ "Комерційна компанія", то вони і не повинні були його виконувати.

Крім того, третя особа 2 зазначила, що ТОВ "Комерційна компанія" є 100% підприємством з іноземними інвестиціями, а тому відповідач мав повноваження щодо передачі цілісного майнового комплексу "Готель "Україна" до статутного фонду і мав право виступати засновником ЗАТ "Готель "Україна", тому оскаржуваний наказ не відповідає вимогам законну.

Також третя особа 2 зазначила, що відповідно до абз. 2 п. 4, абз. 15 п. 5 Тимчасового положення про Фонд державного майна України , затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 №2558, передбачена можливість створення Фондом державного майна України  підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю. Третя особа 2 стверджує, що організаційно-правовою формою таких підприємств було "спільне підприємство", яке як вид підприємства передбачався у Законі України "Про підприємства в Україні", а у відповідності з Законом України від 04.02.1998 №72/98-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про підприємства України" з переліку видів підприємств була виключена така організаційно-правова форма як "спільне підприємство". Замість нього було включено в перелік такий вид підприємства, як "господарське товариство".  Третя особа 2 вважає, що у зв`язку з вступом в силу з 01.01.2004 Господарського кодексу України, Закон України "Про підприємства в Україні" втратив силу, а Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, затвердженої  наказом Держспоживстандартом від 28.05.2004 №97, не передбачено створення та державна реєстрація підприємств та організацій з такою організаційно-правовою формою, як "спільне підприємство". Таким чином, на думку третьої особи 2, починаючи з 1998 року такого виду підприємства, як "спільне підприємство" не існує, і термін "спільне підприємство" замінено іншим терміном - "господарське товариство", а норма Тимчасового положення про Фонд державного майна України  з цього питання не була приведена у відповідність з чинним законодавством.        

На думку третьої особи 2, оскільки абз.2 п.4, абз.15. п.5 Тимчасового положення про Фонд державного майна України  не були скасовані або змінені, повноваження Фонду щодо створення підприємства та передачі до його статутного фонду державного майна залишились, а вид чи організаційно-правова форма підприємства не уточнювались і належні зміни внесені не були, то  повноваження Фонду державного майна України залишились і поширювались на створення різних організаційно-правових форм господарських товариств, в тому числі на створення закритого акціонерного товариства.

Третя  особа 3 суду не надала письмових пояснень з приводу заявлено позову, а  представник третьої особи 3 усно заперечив проти позову з підстав, вказаних третьою особою 1.

Прокурор проти позову заперечив з підстав, вказаних відповідачем та третьою особою 1.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третіх осіб, прокурора, дослідивши наявні у справі докази суд -

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 17.02.2002 № 1180/2002 "Про Положення про Державне управління справами", який опублікуванню не підлягає,  внесено зміни до Положення про Державне управління справами, виклавши його в новій редакції.

Указом Президента України від 03.02.2004 № 144/2004 "Питання Державного управління справами", який опублікуванню не підлягає,  внесено зміни до пп. 15 п. 4 Положення про Державне  управління справами, зокрема, доповнено підпункт після абзацу восьмого новими абзацами такого змісту: "надає згоду Фонду державного майна України  на створення підприємств з іноземними інвестиціями будь-яких організаційних форм, до статутного фонду яких передається майно, що перебуває в управлінні Державного управління справами; приймає рішення щодо проведення корпоратизації підприємств Державного управління справами".

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19.02.2004 №1511-ІV цілісний майновий комплекс державного підприємства "Готель "Україна" передано в управління Державного управління справами.

Державне управління справи Президента України зверталося з листами від 21.05.2004 № 01-03-01/1-1391 та від 08.06.2004 № 01-03-01-1568 до Прем'єр-міністра України з проханням доручити Фонду державного майна України вжити заходів щодо створення на основі цілісного майнового комплексу готелю "Україна" господарського товариства.

Листом від 28.08.2004 № 190/2 позивач звернувся з листом до Державного підприємства "Готель "Україна", в якому висловив пропозицію про створення господарського товариства на базі підприємства "Готель "Україна".

Листом від 06.09.2004 Директор Державного підприємства "Готель "Україна" звертається до Керівника Державного управління справами з проханням надати згоду на створення господарського товариства (закрите акціонерне товариство) з ТОВ "Комерційна компанія" з частками у статутному фонді 50:50 відповідно до норм чинного законодавства.

Листом від 08.09.2004 № 01-02-01/3-2443 Державне управління справами Президента України  повідомило Державне підприємство "Готель "Україна" про те, що  "не заперечує щодо внесення майна підприємства до статутного фонду спільного підприємства (господарського товариства) відповідно до чинного законодавства України".

Листом від 10.09.2004 № 15-5/19-379 Державне підприємство "Готель "Україна" звернулося до Фонду державного майна України з проханням створити господарське товариство (закрите акціонерне товариство) з ТОВ "Комерційна компанія" з частками у статутному фонді 50:50, відповідно до норм чинного законодавства України.

28.10.2004 Фонд державного майна України видав наказ № 2289 "Про участь Фонду державного майна України  у закритому акціонерному товаристві "Готель "Україна". Вказаним наказом вирішено підтримати пропозицію державного підприємства "Готель "Україна", погоджену Державним управлінням справами  Президента України  про створення закритого акціонерного товариства "Готель "Україна" та вирішено Фонду державного майна України виступити засновником ЗАТ "Готель "Україна" шляхом підписання Установчого договору про створення та діяльність ЗАТ (п. 1., 2. наказу № 2289).

28.10.2004 збори засновників Закритого акціонерного товариства "Готель "Україна" прийняли  рішення про створення Закритого акціонерного товариства "Готель "Україна".

28.10.2004 між відповідачем, третьою особою 1, та третьою особою  2 складено акт № 463 приймання-передачі внеску до статутного фонду (капіталу) Закритого акціонерного товариства "Готель "Україна". Відповідно до зазначено акту третя особа 1 передала відповідачеві, а відповідач передав третій особі 2 на виконання зобов'язань відповідача щодо оплати акцій, передбачених Договором "Про утворення закритого акціонерного товариства "Готель "Україна" (п. 1, 2. акту від 28.10.2004 № 463). Згідно п. 3 акту від 28.10.2004 № 463 третя особа 2 прийняла для формування свого статутного фонду передані йому активи.

12.11.2004 відбулись установчі збори Закритого акціонерного товариства "Готель "Україна", на яких прийнято рішення про створення товариства, затвердження його статуту, затвердження розміру статутного фонду і його розподілу 50 на 50%, обрані виконавчі органи товариства.

12.11.2004 Фонд державного майна України видав наказ № 2463 "Щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель "Україна". Вказаним наказом доручено Департаменту спільних підприємств, міждержавних майнових відносин та власності за кордоном взяти на облік належний державі пакет акцій ЗАТ "Готель "Україна", розмір якого становить 108.504.861 акцію загальною номінальною вартістю 108.504.861 гривню, що становить 50% статутного фонду ЗАТ "Готель "Україна" (п. 1. наказу № 2463).

18.11.2004 Державною адміністрацією у Печерському районі м. Києва зареєстровано Закрите акціонерне товариство "Готель "Україна", що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію № 027400 серія А 00.

27.12.2004 розпорядженням Керівника Державного управління справами № 886 "Про припинення Державного підприємства "Готель "Україна" шляхом його ліквідації" вирішено припинити Державне підприємство "Готель "Україна".

31.12.2004 розпорядженням Керівника Державного управління справами № 903 "Про призупинення дії Розпорядження Керівника Державного управління справами від 27.12.2004 № 886" вирішено призупинити дію розпорядження від 27.12.2004  № 886.

ТОВ "Комерційна компанія" платіжним дорученням 02.02.2005 № 85 перерахувала ЗАТ "Готель "Україна" внесок до Статутного Фонду згідно договору про створення ЗАТ "Готель "Україна" в сумі 54252430,50 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №85 від 02.02.2005 року ТОВ «Комерційна компанія»виконала свої зобов`язання і перерахувала на рахунок ЗАТ «Готель «Україна»половину від своїх 50% статутного фонду у розмірі 54 252 430,50грн.

Фонд державного майна України листом від 13.05.2005 № 10-27-6485 надав відповідь на лист  Державного управління справами Президента України  від 29.03.2005 № 01-06-01-0544, що передача цілісного майнового комплексу державного підприємства "Готель "Україна" до статутного фонду ЗАТ "Готель "Україна" здійснена в межах чинного законодавства.

05.10.2005 Фонд державного майна України видає наказ № 2695 "Про скасування наказів Фонду державного майна від 28.10.2004 № 2289 та від 12.11.2004 № 2463" (далі –Оскаржуваний наказ). Згідно преамбули Оскаржуваного наказу, останній видано виходячи з пояснення Державного управління справами Президента України від 25.07.2005 № 01-06-01-1979 по справі № 48/214, наданого Господарському суду міста Києва, Державне управлінні справами Президента України при наданні згоди (лист від 08.09.2004 № 01-02-01/302443) на створення спільного підприємства перевищило повноваження, встановлені Положенням про Державне управління справами  із змінами, внесеними п. 2 ст.1 Указу Президента України від 03.02.2004 № 144/2004.

Відповідно до п. 1 Оскаржуваного наказу  скасовано накази Фонду державного майна України від  28.10.2004 № 2289 про участь Фонду державного майна України у ЗАТ "Готель "Україна" та від 12.11.2004 № 2463  щодо участі Фонду державного майна України у  ЗАТ "Готель "Україна".

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає що Оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства і має бути скасований, оскільки він ґрунтується на не оприлюдненому нормативно-правовому акті та виданий з перевищенням Фондом державного майна України  своїх повноважень

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у  справах  щодо  оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони зокрема: на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;   з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;   обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);   добросовісно;    розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Указом Президента України від 10.06.1997 №503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" передбачено, що "громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов`язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав".

Указ Президента України від 03.02.2004р. №144 не був оприлюднений у встановленому порядку і засновники ЗАТ не отримували його від Державного управління справами чи Адміністрації Президента України.

Пункт 7 Президента України від 10.06.1997 №503/97 передбачає можливість не публікування відповідних актів, якщо вони не мають загального значення чи нормативного характеру. Але і в такому випадку ці акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.

Отже, порядок оприлюднення передбачає необхідність дотримання двох умов: 1) надіслання акту відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і 2) доведення державними органами та органами місцевого самоврядування цих актів до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.

Оскільки позивач вступив у правовідносини, зокрема, з третьою особою 1, то для визначення змісту таких правовідносин (коло прав та обов'язків сторін) необхідне доведення до позивача змісту Положення про Державне управління справами Президента України із змінами та доповненнями. Отже, норми Положення про Державне управління справами Президента України впливають на правовідносини між позивачем та третьою особою, а норми вказаного положення визначають правові можливості позивача у відносинах з третьою  особою, тобто чинність Указу Президента України від 03.02.2004р. №144 поширюється на позивача.

До ЗАТ "Готель “Україна", Фонду держмайна України та ТОВ "Комерційна компанія" не був доведений зміст вказаного Указу.  Факт не доведення цього Указу Президента до відома засновників ЗАТ "Готель “Україна", останні підтвердили в судовому засіданні, а також в самому оскаржуваному наказі від 05.10.2005, який прийнятий "виходячи з пояснення Державного управління справами Президента України від 25.07.2005р. №01-06-01-1979 по справі №48/214", в якому управління наполягає на перевищенні своїх повноважень при створені ЗАТ "Готель "Україна". Тобто Фонд держмайна України дізнався про те, що державне управління справами має право давати згоду на створення підприємства з іноземними інвестиціями, тільки з пояснень управління по справі 48/214.

Отже, під час оприлюднення Указу Президента України від 03.02.2004 №144 в порядку передбаченому п. 7 Указу Президента України від 10.06.1997 №503/97 суб'єктами оприлюднення не доведено змісту Указу Президента України від 03.02.2004 №144 до відома, зокрема, позивача, відповідача, третьої особи 2, третьої особи 3. Тобто Указ Президента України від 03.02.2004 №144 не був оприлюднений для зазначених осіб, і виходячи зі змісту ч. 2 ст. 19,  ст. 57 Конституції України позивач, відповідач, третя особа 2, третя особа 3 і не повинні були його виконувати.

Фонд державного майна України Оскаржуваним наказом фактично припинив діяльність ЗАТ "Готель "Україна", оскільки ці накази були рішенням Фонду державного майна України про створення товариства, про участь в якості засновника, внесення своєї частки в статутний фонд, чим останній порушив приписи ст. 110 Цивільного кодексу України, ст.ст. 59, 91, 92 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України "Про господарські товариства", ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Отже, Оскаржуваний наказ суперечить нормам цивільного та господарського законодавства, які регулюють порядок створення, реєстрації, діяльності та припинення юридичної особи через його ліквідацію. Такого права у Фонду державного майна України, як засновника, немає і цей наказ виданий з перевищенням його повноважень.

Відповідач, як засновник третьої особи 2, у відповідності з його повноваженнями по управлінню державним майном, які передбачені у Постанові Верховної Ради України від 14.02.1992 "Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності" (Лист Вищого арбітражного суду України  від 27.08.92р. №01-8/979), вніс як свій внесок до статутного фонду товариства цілісний майновий комплекс готелю "Україна". Тобто, діяльність державних органів, які уповноважені здійснювати функції по управлінню державним майном, по створенню товариства і передачі йому державного майна, як засновницького внеску до статутного фонду, була проведена у відповідності із законодавством України і наданими їм повноваженнями. Про це також свідчить лист Фонду державного майна України до Керівника Державного  управління справами Президента України від 13.05.2005р. №10-27-6485.

Згідно ст.  31 Закону України "Про господарські товариства" у випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Як вбачається з рішень Установчих зборів ЗАТ "Готель "Україна" та Статуту ЗАТ "Готель "Україна" статутний фонд товариства становить 217 009 722 гривні, який поділено на 217 009 722 прості іменні акції, номінальною вартістю 1(одна) гривня кожна.

У відповідності з Актом №463 приймання-передачі внеску до статутного фонду (капіталу) ЗАТ "Готель "Україна" від 28.10.2004 і рішенням засновників ЗАТ цілісний майновий комплекс у вигляді об`єктів нерухомого та іншого майна: 21-но поверхова будівля готелю (літера "А"), складські не житлові приміщення (літера "Б"), складські не житлові приміщення (літера "В") та інші активи вартістю 19 110 000  гривень були оцінені засновниками у розмірі 108 504 861 гривня і передані Фондом до статутного фонду товариства, що складало 50% від номінальної вартості акцій.

Таким чином, вимоги ст. 31 Закону України "Про господарські товариства" про господарські товариства були виконані.

02.02.2005 ТОВ "Комерційна компанія" зробила свій внесок і виконала своє зобов`язання перед іншим засновником –Фондом державного майна України.

У відповідності з останньою редакцією ТОВ "Комерційна компанія", воно є 100% підприємством з іноземними інвестиціями.

Суд приймає до уваги, що на день прийняття рішення по справі ніяких порушень вимог закону про реєстрацію товариства немає і свій обов`язок про перерахування коштів ТОВ "Комерційна компанія" виконала належним чином.   

Фонд державного майна України мав повноваження щодо передачі цілісного майнового комплексу "Готель "Україна" до статутного фонду і право виступати засновником товариства, тому оскаржуваний наказ не відповідає вимогам закону.

Фонд держмайна України є державним органом, до повноважень якого відноситься управління державною власністю. У відповідності з п.4 "Тимчасового Положення про Фонд державного майна України", яке затверджене Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 і діяло у 2004 році, Фонд "здійснює право розпорядження майном державних підприємств у процесі приватизації, створення спільних підприємств".

Згідно п.5 "Тимчасового Положення про Фонд державного майна", яке затверджене Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992  Фонду державного майна України має право брати участь у створенні спільних підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю.

У відповідності з абз. 2 п. 4, абз. 15 п. 5 "Тимчасового Положення про Фонд державного майна України", яке затверджене Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, передбачена можливість створення Фондом підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю. Організаційно-правовою формою таких підприємств було спільне підприємство, яке як вид підприємства передбачався у Законі України "Про підприємства в Україні". У відповідності з Законом України від 04.02.1998 №72/98-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про підприємства України" з переліку видів підприємств була виключена така організаційно-правова форма як  "спільне підприємство". Замість нього було включено в перелік такий вид підприємства, як "господарське товариство". В зв`язку з вступом в силу з 01.01.2004 Господарського кодексу України Закон України "Про підприємства в Україні" втратив силу. Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.05.2004 №97, не передбачено створення та державна реєстрація підприємств та організацій з такою організаційно-правовою формою, як "спільне підприємство". Таким чином, з 1998 року такого виду підприємства, як "спільне підприємство" не існує, і яке замінено іншим видом, як "господарське товариство". А норма Тимчасового положення про Фонд з цього питання не була приведена у відповідність з чинним законодавством.        

Оскільки абз. 2 п. 4, абз. 15 п. 5 Тимчасового положення про Фонд не були скасовані або змінені, повноваження Фонду щодо створення підприємства та передачі до його статутного фонду державного майна залишились, а вид чи організаційно-правова форма підприємства не уточнювались і зміни внесені не були. Тобто, ці повноваження Фонду залишились і поширювались на створення різних організаційно-правових форм господарських товариств, в тому числі на створення закритого акціонерного товариства.

При створенні ЗАТ "Готель "Україна" не порушувались вимоги Фонду  щодо надання відповідного погодження управлінням із зазначенням структури внеску, обсягу державних корпоративних прав та складу недержавних співзасновників, а письмове погодження управління від 08.09.2004. №01-02-01/3-2443 на його створення відповідало цим вимогам з огляду на наступне:

Разом з цим листом погодженням третьої особи 1  до Фонду державного майна України, як вбачається з листа третьої особи 3 від 10.09.2004 №15-5/19-379, були надані всі необхідні документи, які висвітлювали всі необхідні питання щодо створення товариства, в тому числі структуру внеску у вигляді майна державного підприємства, обсягу державних корпоративних прав в розмірі 50% статутного фонду, інформацію про недержавного співзасновника товариства, яка вміщена в проектах установчих документів та офіційних документів ТОВ "Комерційна компанія". Таким чином, Фонд державного майна України  визнав весь комплект документів, який подало Державне підприємство "Готель "Україна", як такий, що відповідає вимогам Фонду державного майна України, оскільки останній підтримав пропозицію державного підприємства, погоджену з управлінням про створення ЗАТ “Готель “Україна”.

Тобто, зміст цих документів повністю відповідав вимогам Фонду державного майна України і надавав необхідну інформацію щодо обсягу державних корпоративних прав, структури внеску та інформацію про співзасновника для прийняття рішення щодо створення третьої особи 2.

Лист Фонду державного майна України від 13.05.2005 за №10-27-6485 підтверджує наявність повноважень Фонду державного майна України при створені третьої особи 2 і передачі до його статутного фонду цілісного майнового комплексу "Готель "Україна".

Щодо рішення трудового колективу третьої особи 2 стосовно згоди на створення закритого акціонерного товарисва, то і воно було оформлено належним чином, оскільки у відповідності з п.п. 6.7, 6.8 Статуту третьої особи 2, саме профспілковий комітет, як орган колективного самоврядування, представляє інтереси та повноваження трудового колективу готелю. Тому витяг з протоколу засідання профспілкового комітету готелю "Україна" від 10.09.2004 є належно оформленим рішенням трудового колективу готелю щодо згоди на створення ЗАТ. Це також підтверджується листом Голови Фонду від 13.05.2005, в якому чітко визначено, що рішення профспілкового комітету є належно оформленим рішенням трудового колективу готелю.

Таким чином, накази Фонду щодо створення ЗАТ "Готель "Україна" і передачі цілісного майнового комплексу готель "Україна" до статутного фонду товариства, а також рішення установчих зборів засновників ЗАТ і установчі документи ЗАТ  відповідають чинному законодавству України, а Відповідач при створені ЗАТ "Готель "Україна" діяв у відповідності зі своїми повноваженнями.

Отже, наказ Фонду державного майна України "Про скасування наказів Фонду державного майна від 28.10.2004 № 2289 та від 12.11.2004 № 2463" від 05.10.2005 №2695,  виданий з порушенням ст.ст. 19, 57  Конституції України, ст. 110 Цивільного кодексу України, ст.ст. 59, 91, 92 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України "Про господарські товариства", ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Отже, позивачем доведено, що Оскаржуваний наказ видано не  обґрунтовано,  тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, не добросовісно та не розсудливо, не пропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована такий наказ, а відповідач  відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірність оскаржуваного наказу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про скасування наказу Фонду державного майна України від 05.10.2005 року №2695 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі   ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки  не мають значення для справи.

Судові витрати згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 70, 71, 86, 94, 163, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати наказ Фонду державного майна України  від 05.10.2005 №2695 "Про скасування наказів Фонду державного майна України від 28.10.2004 № 2289 та від 12.11.2004 № 2463".

3. Судові витрати присудити на користь позивача.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України і  може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

    Судді                                                                        Балац С.В. ( головуючий)

                                                                                      Сівакова В.В.

                                                                                      Мудрий С.М.

Дата виготовлення в повному обсязі 28.07.08