Рішення

від 04.09.2008 по справі 31/485-27/301-8/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/485-27/301-8/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/485-27/301-8/131

04.09.08

За позовом   Приватної фірми «Полтавамоторсервіс»

До                  Закритого акціонерного товариства Спеціалізований науково-реставраційний

                      проектний інститут «Укрпроектреставрація»

про                 розірвання договору підряду та додаткової угоди

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача             юрисконсульт –Радько А.Г.(дов. № б/н від 21.01.08)

Від відповідача         не з`явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про розірвання договору № 02/05 на виконання проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою: в пгт.Гурзуф, вул. Артеківська, 4 (ІІ етап надбудова п'ятого поверху з мансардою) від 12.01.2005р., укладеного між ПФ «Полтава-Мотор-Сервіс»та Закритим акціонерним товариством «Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація»та додаткової угоди №1 до цього договору від 02.11.2005р.  та про стягнення 1545,00 грн. пені та 20540,00 грн. збитків.

27.10.2006р. позивач уточнив заявлені позовні вимоги, просить суд визнати відповідача, як сторону в договорі № 02/05 від 12.01.2005р. та в додатковій угоді № 1 від 02.11.2005р. до договору № 02/05 від 12.01.2005р., яка не виконала його умови та розірвати договір № 02/05 на виконання проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою: в пгт.Гурзуф, вул. Артеківська, 4 (ІІ етап надбудова п'ятого поверху з мансардою) від 12.01.2005р., укладеного між ПФ «Полтава-Мотор-Сервіс»та Закритим акціонерним товариством «Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація»та додаткову угоду №1 до цього договору від 02.11.2005р.    

20.11.2006р. позивач змінив позовні вимоги, просить суд розірвати договір № 02/05 на виконання проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою: в пгт.Гурзуф, вул. Артеківська, 4 (ІІ етап надбудова п'ятого поверху з мансардою) від 12.01.2005р., укладеного між ПФ «Полтава-Мотор-Сервіс»та Закритим акціонерним товариством «Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація»та додаткової угоди №1 до цього договору від 02.11.2005р.  та стягнути з  відповідача збитки в сумі 20540,00 грн., 1545,00 грн. пені.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 21.11.2006р. у справі № 31/485 позов був задоволений; договір № 02/05 на виконання проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою: в пгт.Гурзуф, вул. Артеківська, 4 (ІІ етап надбудова п'ятого поверху з мансардою) від 12.01.2005р. та додаткову угоду №1 до цього договору від 02.11.2005р. було розірвано, стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати; в іншій частині позову провадження у справі припинено; повернуто позивачу зайво сплаченого державного мита у розмірі 85,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2007р. у справі № 31/485, апеляційні скарги Приватної фірми «Полтавамоторсервіс»та Закритого акціонерного товариства «Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація» були залишені без задоволення, рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2006р. у справі № 21/485 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2007р. у справі № 31/485 касаційну  скаргу Приватної фірми «Полтавамоторсервіс» було задоволено частково; постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2007р. у справі № 31/485 та рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2006р. були скасовані в частині припинення провадження у даній справі; справу у цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.  

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.06.2007р. справа № 31/485 прийнята до провадження суддею Дідиченко М.А., присвоєно даній справі новий номер 31/485-27/301.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 06.08.2007р. у справі № 31/485-27/301 позов був задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 18995,00 гр., пеню в розмірі 1545,00 грн., витрати на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн. та судові витрати; в іншій частині позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2007р. у справі № 31/485-27/301 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація»було задоволено частково; рішення Господарського суду м.Києва від 06.08.2007р. у справі № 31/485-27/301  було скасовано; прийнято нове рішення, яким позов  Приватної фірми «Полтавамоторсервіс» було задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 18995,00 грн., пеню у розмірі 1545,00 грн., витрати на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн. та судові витрати; в іншій частині позову було відмовлено.

На виконання вищевказаною постанови був виданий наказ Господарського суду м.Києва від 27.12.2007р. у справі № 31/485-27/301.

Постановою Вищого господарського суду України  від 18.03.2008р. у справі №31/485-27/301 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація»було задоволено частково; постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2007р. у справі № 31/485-27/301 та рішення  Господарського суду м.Києва від 06.08.2007р.  були скасовані; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.      

У своїй постанові колегія Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано дійсні вимоги позивача з урахуванням поданої ним заяви про зміну підстав позову, а також чи є тотожними підстави застосування частини 2 статті 651 ЦК України та статей 611 ЦК України і статті 224 ГК України, та які саме обставини підлягають доведенню для вирішення даного спору по суті.  

Справа № 31/485-27/301 відповідно до резолюції Голови Господарського суду м.Києва передана на новий розгляд судді Катрич В.С.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.04.2008р. справа № 31/485-27/301 була прийнята до провадження суддею Катрич В.С., присвоєно даній справі новий номер №31/485-27/301-8/131, розгляд справи був призначений на 05.06.2008р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 05.06.2008р. розгляд справи був відкладений на 17.07.2008р. та продовжено строк розгляду даної справи.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 17.07.2008р. розгляд справи був відкладений на 15.08.2008р., у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 15.08.2008р. розгляд справи був відкладений на 04.09.2008р.

У судове засідання, призначене на 04.09.2008р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений  належним чином.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, відмовив в його задоволенні, оскільки справа вже неодноразово відкладалася, у зв'язку з нез'явленням представників сторін та крім того, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Представник позивача подав письмові пояснення по справі, підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд стягнути з  відповідача збитки в сумі 20540,00 грн., 1545,00 грн. пені та 4000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТВАНОВИВ :

12.01.2005р. між ПФ «Полтава-Мотор-Сервіс» - «замовник»та Закритим акціонерним товариством «Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація»був укладений договір № 02/05 на виконання проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою с.м.т. Гурзуф, вул. Артемівська, 4 (далі –договір), відповідно до умов якого «виконавець»зобов'язувався виконати, затвердити в дозвільних установах та пройти експертизу проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою с.м.т. Гурзуф, вул. Артемівська, 4, а «замовник»зобов'язувався прийняти роботи та оплатити.

Згідно п.3.1 договору, відповідач повинен був розпочати роботи 12.01.05р. та з моменту перерахування авансу у розмірі 50 % і завершити протягом 12-ти тижнів після одержання авансового платежу.

Як свідчать матеріали справи, 02.11.2005р. між сторонами також було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до умов якої «виконавець»зобов'язувався виконати проект ліфтів та пройти експертизу проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою с.м.т. Гурзуф, вул. Артемівська, 4, а «замовник»зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди № 1 від 02.11.2005р. до спірного договору, відповідач повинен був розпочати роботи з моменту перерахування авансу у розмірі 90 % і завершити протягом 3-х тижнів після одержання авансового платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знов при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі особи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.06р. по справі № 31/485, яке було Постановою Вищого Господарського Суду України від 15.05.07р. залишено без змін в частині розірвання  договору підряду № 02/05 від 12.01.05р. та додаткової угоди № 1 від 02.11.05р.  до нього, встановлено, що на виконання умов договору та додаткової угоди до нього позивач перерахував відповідачу платіжними дорученнями № 47 від 18.01.05р., № 839 від 04.11.05р. та № 838 від 04.11.05р. авансовий платіж у розмірі 20 540,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором та додаткової угоди до нього, позивач просить суд стягнути з відповідача  збитків в розмірі 20540,00 грн., пеню у розмірі 1545,00 грн. та 4000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, вимоги позивача викладені у письмових поясненнях позивача вих. № 48/юр від 12.08.2008р. (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Як було попередніми рішеннями Господарських судів м.Києва спірний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди № 1 від 02.11.2005р. до спірного договору, відповідач повинен був розпочати роботи з моменту перерахування авансу у розмірі 90 % і завершити протягом 3-х тижнів після одержання авансового платежу.

На виконання умов спірного договору та додаткової угоди до нього, позивач перерахував на рахунок відповідача 20540,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 838 від 04.11.2005р., № 839 від 04.11.2005р. та № 47 від 18.01.2005р. (копії в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач повинен був розпочати роботи з 04.11.2005р. та закінчити їх протягом 3-х тижнів.

Посилання відповідача на те, що ним не були виконані всі можливі роботи, у зв'язку з тим, що позивач не забезпечив відповідача технічними умовами міських експлуатаційних служб на приєднання об'єкту до інженерних мереж і комунікацій, а саме: водопостачання, каналізація, теплопостачання, електропостачання, газопостачання, телефонізація, радіофікація спростовується визначеними в умовах договору обов'язками сторін, а саме «виконавець»зобов'язувався виконати, затвердити в дозвільних установах та пройти експертизу проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою с.м.т. Гурзуф, вул. Артемівська, 4; «виконавець»прийняв на себе зобов'язання виконати весь об'єм робіт у відповідності з діючими нормами та правилами згідно п.3.2, а також прийняти участь в зборі технічних умов (п.1.1 та п.4.1 договору).

Статтею 851 ЦК України передбачено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Відповідач посилається на те, що ним 25.07.2006р. було повідомлено позивача про зупинення проектних робіт.

В матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами продовження строків виконання робіт.

Таким чином, посилання відповідача на те, що він повідомив позивача про зупинення виконання робіт 25.07.2006р. є безпідставним, оскільки у відповідності до умов додаткової угоди № 1 від 02.11.2005р. до спірного договору, відповідач повинен був закінчити роботи протягом 3-х тижнів з 04.11.2005р., тобто 25.11.2005р.

Відповідач доказів виконання спірного договору у встановлений строк суду не надав.

Частиною 4 ст. 837 ЦК України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Нормою статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ст. 22 ЦК України).

Основною формою компенсації заподіяної шкоди потерпілої особи є відшкодування збитків. Можливість використовувати відшкодування збитків як засобу захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того чи є вказівка в тій чи іншій нормі ЦК про таке право.   

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не виконав власні зобов'язання по спірному договору та додатковій угоді до нього у  повному обсязі та у встановлений договором строк, тому вимога позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 20540,00 грн. понесених позивачем у вигляді перерахування відповідачу авансу, правомірна та підлягає задоволенню.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 6.3 договору сторони встановили, що у разі порушення встановлених договором термінів виконання робіт відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості робіт, але не більше 5% від загальної суми.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Як було встановлено судом, відповідач зобов'язувався виконати роботи за договором протягом 12-ти тижнів з моменту отримання авансу, а за додатковою угодою протягом 3-ьох тижнів з моменту отримання авансу.

Як свідчать матеріали справи та встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.06р. по справі № 31/485 позивач перерахував аванс за договором 18.01.05р., а за додатковою угодою до нього  - 04.11.05р.

Отже, відповідач повинен був виконати роботи передбачені договором до 12.04.05р., а за додатковою угодою – до 25.11.05р.

Таким чином, позивач вправі нараховувати пеню за договором з 07.04.05р., а за додатковою угодою до нього – з 23.11.05р.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розмір пені за договором становить: 14 389,50 грн. (15900,00 грн. (договірна ціна за договором) х 0,5% х 181 день)  за період з 07.04.05р. по 07.10.05р.  

Розмір пені за додатковою угодою до договору становить: 13 575,00 грн. (15000,00 грн. (договірна ціна по угоді) х 0,5% х 181 день) за період з 23.11.05р. по 23.04.06р.

Враховуючи той факт, що сторони у п.6.3 договору чітко встановили, що розмір пені не повинен перевищувати 5% від загальної суми договору, то з урахуванням вищевказаного розмір пені за договором становить 795,00 грн. (15900,00 грн. х 5%), а за додатковою угодою до нього –750,00 грн. (15000,00 грн. х 5%)

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1545,00 грн. обгрнутована та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати за послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн.

На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлено, що 02.11.06р. між ним та адвокатом Бойко Д.Ю. було укладено Договір № 11/02-06, відповідно до умов якого адвокат зобов'язувався представляти інтереси позивача у Господарському суді міста Києва, Київському апеляційному господарському суді, Вищому Господарському Суду України за позовом Приватної фірми “Полтавамоторсервіс”до Закритого акціонерного товариства “Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут “Укрпроектреставрація”про розірвання договору та стягнення коштів.

За вищевказаним договором, позивач сплатив адвокату 4000,00 грн., що підтверджується квитанцією банківської установи від 05.03.07р. (копія в матеріалах справи).

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (п.10 Роз'яснення ВАС України від 04.03.98 р. N 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.     

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 14.07.04р. № 01-8/1270).

Судом встановлено, що громадянин Бойко Д.Ю., який безпосередньо представляв інтереси позивача у судових засіданнях, має свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 391 від 21.05.04р. видане Полтавською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.  

На підставі вищевикладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката правомірна та підлягає задоволенню.         

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Згідно зі ст.49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 525, 526, 548, 611, 612, 623, 837, 851 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 44, 48, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут “Укрпроектреставрація”(01070, м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3, код ЄДРПОУ 31608299) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватної фірми “Полатвамоторсервіс” (36034, м. Полтава, вул. Половка, 107, код ЄДРПОУ 24394955)  20540 (двадцять тисяч п'ятсот сорок) грн. збитків, 1545 (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять) грн. пені, 4000 (чотири тисячі) витрат на оплату послуг адвоката, 260 (двісті шістдесят) грн. 85 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 18.09.2008р.