Рішення

від 26.06.2008 по справі 31/561-16/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/561-16/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/561-16/332

26.06.08

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Світанок»

До          Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про спонукання щодо вчинення  дій та підписання договору купівлі –продажу

                                                                                              Суддя          Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача:      Теплюк В.С. за дов.

Від  відповідача:  Шинкаренко А.В. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.08.08 в засіданні суду оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Позивач звернувся з позовом про зобов‘язання Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити дії по виконанню п. 34 Додатку № 2 до рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 62/723 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010роки», зареєструвавши заяву про приватизацію та здійснивши підготовчу роботу по приватизації і продаж нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 48 літ. «А»Відкритому акціонерному товариству «Світанок», шляхом проведення оцінки та укладення відповідних договорів купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв. м на 3-му поверсі по вулиці Хрещатик № 48 літ. «А» та складання актів фактичної передачі зазначених об‘єктів нерухомого майна з Відкритим акціонерним товариством «Світанок».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2007 р. у справі №31/561 позов задоволено повністю. Зобов‘язано Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код 19020407) здійснити дії по виконанню п. 34 Додатку №2 до рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 62/723 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки», зареєструвавши заяву про приватизацію та здійснивши підготовчу роботу по приватизації і продаж нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 48 літ. «А»Відкритому акціонерному товариству «Світанок»(01601, м. Київ, вул. Л.Толстого, 6, код ЄДРПОУ 03062220), шляхом проведення оцінки та укладення відповідних договорів купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв. м на 3-му поверсі по вулиці Хрещатик № 48 літ. «А»та складання актів фактичної передачі зазначених об‘єктів нерухомого майна з Відкритим акціонерним товариством «Світанок»(01601, м. Київ, вул. Л.Толстого, 6, код ЄДРПОУ 03062220); стягнуто з Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Відкритого акціонерного товариства «Світанок»85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 р. рішення суду від 12.12.2007 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2008 р. рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2007 р. у справі № 31/561 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2008 р. справу було прийнято до провадження, присвоєно справі № 31/561-16/332, та розгляд справи призначено на 19.08.2008 р.

При новому розгляді справи:

У судовому засіданні 19.08.2008 р. на виконання ухвали суду від 28.07.2008 р. представник позивача надав письмові пояснення на доводи, викладені у постанові ВГСУ від 01.07.2008 р., а представник відповідача –письмовий відзив по суті позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, а представник відповідача проти позову заперечував і просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач –ВАТ «Світанок»є орендарем   нежилих приміщень  на 3 –му поверсі будинку № 48 літ. «А» загальною площею  181,5 кв.м  та загальною площею  150,20 кв.м на підставі договорів № 10/2624 та № 10/2625, укладених з Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація».

Київська міська рада своїм рішенням від 08.02.2007 р. № 62/723 „Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки” (зі змінами від 22.08.2007 р.) включила нежиле приміщення по вул. Хрещатик, 48, літ. „А” площею 181,5 кв. м та нежиле приміщення по вул.. Хрещатик, 48 літ. „А” площею 150,2 кв. м на 3-му поверсі як один об'єкт приватизації загальною площею 331,7 кв. м до переліку об'єктів, що підлягають приватизації (п. 34 Додатку №2).

Згідно  даних поточної технічної інвентаризації БТІ , проведеної  17.09.2007 р.  загальна площа об‘єкта складає  342, 9 кв.м.

На виконання ч. 1 ст. 23 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, 22.10.2007 р. ВАТ „Світанок” уклало із Головним управлінням охорони культурної спадщини „Охоронний договір на об'єкт культурної спадщини за адресою: м. Київ, вул.. Хрещатик, 48, літ. „А” №1707  на нежиле приміщення загальною площею 342,9 кв. м.

Головне управління охорони культурної спадщини своїм висновком від 22.10.2007 р. надало згоду Відкритому акціонерному товариству „Світанок” на приватизацію нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв. м на 1-му, 2-му та 3-му поверхах по вулиці Хрещатик № 48 літ. „А”.

31.10.07 ВАТ „Світанок” подало до Головного управління комунальної власності міста Києва заяву про приватизацію та супровідний лист (вхід. № 21431) щодо приватизації нежилих приміщень, в якому просило провести оцінку нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв. м по вулиці Хрещатик № 48 ЛІТ. „А”, а також підготувати проект та підписати з ВАТ „Світанок” договір купівлі-продажу вищезазначених приміщень.

Головне управління комунальної власності м. Києва листом від 12.11.2007 р. № 042/9/1-7907 відмовило позивачу розпочати підготовчу роботу по приватизації та зареєструвати заяву про приватизацію нежилих приміщень (копія відповіді додана до матеріалів справи), з посиланням на заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам‘яток культурної спадщини».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають викупу.

У рішенні Київської міської ради від 08.02.2007 р. №62/723 “Про Програму приватизації об»єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2007-2010р.»(зі змінами внесеними рішення Київради від 22.08.2007 р.) зазначається про приватизацію нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв.м по вул. Хрещатик, 48, літ. А,  яке знаходиться в користуванні ВАТ «Світанок».

Статтею 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»встановлено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації. Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Право власності на державне майно, згідно з положеннями ч. 1 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” підтверджується договором купівлі-продажу який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Відповідно до Закону України від 08.06.2000 року № 1805-ІІІ „Про охорону культурної спадщини” об'єкт культурної спадщини –це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини –це об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Статтею 1 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Таким чином, зі змісту Закону України «Про охорону культурної спадщини»та Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”  вбачається, що пам‘яткою є об‘єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам‘яток України, тобто саме на такі об‘єкти розповсюджується дія заборони.

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що нежитлові приміщення, розташовані в будинку по вулиці Хрещатик № 48 літ. «А», є об‘єктом культурної спадщини (за видом архітектури). При цьому відповідачем не надано доказів включення цього приміщення до Державного реєстру нерухомих пам‘яток України, а отже не надано доказів того, що вказане приміщення є пам‘яткою культурної спадщини. Таким чином, відповідачем не доведено, що дія Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини»розповсюджується на процес приватизації нежитлових приміщень будинку по вулиці Хрещатик № 48 літ. «А».

Згідно з положеннями ст.ст. 17, 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини»пам‘ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом. Об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Порядок надання погоджень встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.

Статтею 325 Цивільного кодексу України встановлено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до п. 6 Положення про  Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 р. № 584/744, основними  завданнями Головного управління є, зокрема, організація та проведення приватизації майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва згідно з програмою приватизації, затвердженою Київською міською радою (фінансування витрат, пов'язаних з приватизацією майна, здійснюється за рахунок бюджетних коштів); здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується та відчужується згідно з прийнятими Київською міською радою рішеннями.

Згідно підпункту 33 пункту 7 вказаного вище Положення, Головне управління здійснює продаж об‘єктів приватизації та їх відчуження згідно з рішеннями Київської міської ради.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно положень ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, в тому числі, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Крім того, суд, вирішуючи спір по суті позовних вимог, зазначає, що відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01.11.1996 р. N 9 Верховний Суд України зазначив, що з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Статтею 55 Конституції кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 р. N 15-рп/2002 встановлено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Право на судовий захист передбачено й іншими статтями Конституції України. Так, відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина четверта статті 13 Конституції України встановлює обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, зокрема у судовому порядку. До таких суб'єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб'єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З урахуванням викладеного положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Керуючись вищенаведеними нормами чинного законодавства України, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що доводи, наведені відповідачем в обгрунтування причин відмови позивачу в проведенні приватизації спірного об‘єкту, є необгрунтованими та такими, що не відповідають чинного законодавства, оскільки положення Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини»щодо заборони приватизації пам'яток культурної спадщини не поширюються на нежилі приміщення загальною площею 342,9 кв. м по вулиці Хрещатик № 48 літ. «А», які розташовані у будинку, що є об‘єктом, а не пам‘яткою культурної спадщини.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Світанок»про зобов‘язання Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити дії по виконанню п. 34 Додатку №2 до рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 62/723 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки», зареєструвавши заяву про приватизацію та здійснивши підготовчу роботу по приватизації і продаж нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 48 літ. «А» Відкритому акціонерному товариству «Світанок», шляхом проведення оцінки та укладення відповідних договорів купівлі - продажу нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв. м на 3-му поверсі по вулиці Хрещатик № 48 літ. «А»та складання актів фактичної передачі зазначених об‘єктів нерухомого майна з Відкритим акціонерним товариством «Світанок», є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Світанок»до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити повністю.

Зобов‘язати Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) здійснити дії по виконанню п. 34 Додатку №2 до рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 62/723 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки», зареєструвавши заяву про приватизацію та здійснивши підготовчу роботу по приватизації і продаж нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 48 літ. «А»Відкритому акціонерному товариству «Світанок»(01601, м. Київ, вул. Л.Толстого, 6, код ЄДРПОУ 03062220), шляхом проведення оцінки та укладення відповідного договору купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 342,9 кв. м на 3-му поверсі по вулиці Хрещатик № 48 літ. «А»та складання актів фактичної передачі зазначених об‘єктів нерухомого майна з Відкритим акціонерним товариством «Світанок»(01601, м. Київ, вул. Л.Толстого, 6, код ЄДРПОУ 03062220).

Стягнути з Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) на користь Відкритого акціонерного товариства «Світанок»(01601, м. Київ, вул. Л.Толстого, 6, код ЄДРПОУ 03062220) 85 (вісімдесят п‘ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                                         О.М. Ярмак