Рішення

від 26.08.2008 по справі 46/460 - 9/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/460 - 9/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  46/460 - 9/150

26.08.08

За позовом          Приватного підприємства «Онікс»

До          Дочірнього підприємства «Фасадреставрація»Відкритого акціонерного товариства «Київреконструкція»

про          стягнення 27990,00 грн.

                                                                                      Суддя Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача:      Лещенко Ю.В. –довіреність № 37 від 14.08.2008 р.

Від відповідача:  не з»явився.

Обставини справи:

            У листопаді 2007 року Приватне підприємство «Онікс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом  до Дочірнього підприємства «Фасадреставрація»Відкритого акціонерного товариства «Київреконструкція»про стягнення  з відповідача 27990,00 грн. пені з огляду на неналежне виконання останнім зобов»язань за Субпідрядним договором на виконання робіт № 40 від 14.12.205 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2008 р. у справі № 46/460 (суддя Шабунін С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 р. (судді: Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі: стягнуто з відповідача на користь позивача 27990,00 грн.

Не погоджуючись з постановою КАГС Дочірнє підприємство «Фасадреставрація»Відкритого акціонерного товариства «Київреконструкція» звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 р.  скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2008 р. по справі № 46/460 (судді: О. Подоляк, Т. Барицька, Н. Губенко) касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Фасадреставрація»Відкритого акціонерного товариства «Київреконструкція»задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2008 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 р. у справі № 46/460 скасовані, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

           Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2008 р. (суддя Жирнов С.М.) справі № 46/460 присвоєно номер № 46/460 - 9/150 та призначено її розгляд на 26.08.2008 р.

           Позивач у судове засідання 26.08.2008 р. з»явився, але вимоги ухвали суду від 06.08.2008 р. не виконав, зокрема, документальні підтвердження календарних дат підписання актів форм КБ-2в та КБ –3 не подав і не надіслав.

           Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень щодо питань, зазначених для з'ясування у постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2008 р. по справі № 46/460 при її новому розгляді у Господарському суді міста Києва не подав та не надіслав, заявлені вимоги не оспорив.

          Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами

 Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                                       ВСТАНОВИВ:

            Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Поштове відправлення з ухвалою суду від 06.08.2008 р. отримано відповідачем 06.08.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 06020287, яке знаходиться в матеріалах справи.

           Відтак, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

           Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 26.08.2008 р. від останнього до суду не надходило.

           Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Відтак та враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні є правом останніх, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкладання розгляду справи та його недоцільність, а рівно про можливість розгляду останньої за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

 14.12.2005 р. між Дочірнім підприємством “Фасадреставрація” Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київреконструкція” (відповідач), визначеним як Замовник, та Приватним підприємством “Онікс” (позивач), визначеним як Підрядник, був укладений Субпідрядний договір на виконання робіт № 40 (надалі за текстом –«Договір»), за умовами якого Замовник доручав, а Підрядник брав на себе зобов'язання по виконанню робіт з реконструкції санвузлових приміщень адмінбудинку по вул. Пугачова, 12/2 (п. 1.1).

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунки за виконані роботи проводяться між сторонами щомісячно на підставі акту (форма № КБ-2в та КБ-3), а оплата робіт здійснюється на протязі п'яти днів після підписання акту.  

Факт здавання-приймання виконаних робіт фіксується в акті, який підписується обома сторонами з фактичною датою закінчення робіт та фактичною їх вартістю (п. 4.2 Договору).

Пунктом 7.1 Договору сторони встановили, що у разі порушення з вини Замовника передбачених договором строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи, Замовник сплачує Підрядникові за кожний день прострочення неустойку у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не нижче облікової ставки Національного банку України.

Позивач зазначає, що загальний розмір виконаних позивачем робіт за Договором складав 245750,90 грн., а як вбачається з виписок по кредитним документам банку,  відповідачем було здійснено оплату в розмірі 186248,14 грн.

          З урахуванням вищезазначених фактичних оплат з боку відповідача та проведеного сторонами взаємозаліку (Акт звірки взаєморозрахунків по матеріалам з ДП «Фасадреставрація»за 01.12.2005 р. по 31.12.2006 р. від 21.08.2007 р. на загальну суму 28 40350 грн.), позивач прийшов до висновку, що сума заборгованості відповідача за спірним Договором становить 31099,25 грн. (245750,90 грн. - 186248,14 грн. - 28403,50 грн.).

Як вище вказувалося, розрахунки між сторонами повинні проводитись на підставі актів (форми № КБ-2в та № КБ-3) на протязі п'яти днів після їх підписання.

З огляду на наведене, позивач стверджує, що кінцевий розрахунок за виконані роботи відповідач був зобов'язаний провести на підставі Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року (форма № КБ-2в, надалі за текстом –«Акт за грудень 2006 р.») у сумі 31 099,25 грн. не пізніше 05.01.2007 р.

На підтвердження грошового зобов'язання у розмірі 31099,25 грн. з боку відповідача, яке виникло на підставі вищезазначеного Акту за грудень 2006 року, позивач вказує на наступне:

До підписання Акту за грудень 2006 року сальдо по розрахунку між сторонами складало 43258,04 грн. (додаток № 1 до позовної заяви). Тобто, до підписання вказаного акту позивачем отримано в якості авансу кошти у розмірі 43 258,04 грн.

При цьому в тексті позовної заяви позивач стверджує, що Акт за грудень 2006 року на суму 74357,30 грн. був підписаний позивачем і відповідачем саме 31.12.2006 р.

Отже, на думку позивача, у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем у сумі 31 099,25 грн. на підставі Акту за грудень 2006 року, зокрема: 74357,30 грн.  –43258,04 грн. = 31 099,25 грн., де 74357,30 грн. - сума виконаних позивачем робіт згідно з Актом за грудень 2006 року, 43258,04 грн. –сплачена  відповідачем сума, що зарахована в якості авансу та з 05.01.2007 р.  

З огляду на наведене, позивач вважає, що відповідачем порушено строки виконання грошового зобов'язання, а саме не проведено кінцевий розрахунок за виконані роботи у строки, передбачені договором. А тому та враховуючи приписи п. 7.1 Договору,  з відповідача підлягає до примусового стягнення у судовому порядку пеня у сумі 27990,00 грн., нарахована позивачем з 05.01.2007 р. по 05.07.2007 р. (31 099,26 грн. х  0,5 % х 180 днів).

           Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Між сторонами по справі укладений Субпідрядний договір на виконання робіт № 40 від 14.12.205 р., який за своєю правовою природою фактично є договором підряду, а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу.

 Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Згідно п. 7.1 Договору, у разі порушення з вини Замовника передбачених договором строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи, Замовник сплачує Підрядникові за кожний день прострочення неустойку у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не нижче облікової ставки Національного банку України.

Виходячи з розрахунку позивача, пеня за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт за грудень 2006 року на підставі Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року та боргової суми за останнім у розмірі 31 099,26 грн. нарахована з 05.01.2007 р. по 05.07.2007 р. і повинна становити 27 990,00 грн. (31 099,26 грн. х  0,5 % х 180 днів).

           Встановлене по справі свідчить, що вищезазначений Акт за грудень 2006 року не містить дати його підписання сторонами по справі, в той час як відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року  № 237/5 „Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві”, якими є форми № КБ-2в „Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», зазначення дати підписання визначено у якості обов»язкової складової вищевказаних типових форм.

          Відтак, відсутність зазначення сторонами дати підписання Акту за грудень 2006 року не дозволяє суду встановити дійсну (взагалі будь –яку) дату підписання спірного акту, а рівно бездоказовою є і визначена позивачем дата початку прострочення грошового зобов»язання з боку відповідача за вказаним актом (05.01.2007 р.).

          Враховуючи викладене та застосовуючи положення ст.ст. 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», доданий позивачем до позовної заяви Розрахунок пені за період з 05.01.2007 року по 05.07.2007 року згідно Договору № 40 від 14.12.2005 року (а.с. 7) визнається судом таким, що не відповідає вимогам Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., а Акт за грудень 2006 року не відповідає вимогам спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року  № 237/5, що позбавляє такий розрахунок позивача обґрунтованості.

          Отже, за таких обставин, позивач не довів суду підставність своїх вимог щодо стягнення з відповідача пені у сумі 27990,00 грн. як в частині періоду обчислення, так і в частині застосування відсотків на підставі Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року до Субпідрядного договору на виконання робіт № 40 від 14.12.205 р., а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 525, 526, 530, 546, 548, 549, 611, 629, 837 ЦК України,

                    ст. ст. 193, 199, 216, 230, 231 ГК України,

                    ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

                    ст. ст. 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяС.М. Жирнов

Дата підписання 27.08.2008 р.