Рішення

від 14.12.2007 по справі 23/540

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/540

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  23/540

14.12.07

За позовом                    Концерну „Міжрегіональний агротехнічний сервіс” у формі

Закритого акціонерного товариства

до                              Приватного підприємства „Міжнародний центр встановлення

та розвитку зв'язків „Арана”

про                                  витребування майна та стягнення 51 813,70 грн.

                   Суддя Демидова А.М.

Представники:

від позивача                       Загородня Д.М. –представник

від відповідача                  не з'явився

14.12.2007 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача, присутнього у судовому засіданні, представник відповідача не з'явився, що зафіксовано у протоколі судового засідання від 14.12.2007 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн „Міжрегіональний агротехнічний сервіс” у формі Закритого акціонерного товариства звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства „Міжнародний центр встановлення  та розвитку зв'язків „Арана” про витребування майна та стягнення 51 813,70 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2007 р. порушено провадження у справі за №23/540, призначено розгляд справи на 10.12.2007 р. та викликано у судове засідання представників сторін.

У судове засідання, призначене на 10.12.2007 р., з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи ухвалою суду від 30.11.2007 р., що підтверджується відміткою на зворотній стороні зазначеної ухвали. Відповідачем вимог ухвали суду від 30.11.2007 р. не виконано.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2007 р. розгляд справи відкладено на 14.12.2007 р.

У судове засідання, призначене на 14.12.2007 р., з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча сторони були належним чином повідомлені дату, час і місце слухання справи ухвалою суду від 10.12.2007р., що підтверджується відміткою на зворотній стороні зазначеної ухвали.

До судового засідання 14.12.2007 р. через канцелярію Господарського суду м. Києва позивачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу відповідача копії ухвали Господарського суду м. Києва від 10.12.2007 р. та телеграми з повідомленням відповідача про дату та час судового засідання від 14.12.2007 р. та клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції про сплату держмита за розгляд даного спору з розрахунку вартості спірного майна за його ринковою ціною, оригінал повідомлення про вручення телеграми про дату та час розгляду даної справи, призначеної на 14.12.2007 р.

Також до судового засідання від 14.12.2007 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав існування порушеної кримінальної справи по факту порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експертному контролю, та замаху на контрабандне переміщення через митний кордон України відповідачем виробу „радіолокаційна станція попередження зіткнень міліметрового діапазону, шифр „БІНА-1” у великих розмірах” та з підстав перебування керівника відповідача у відрядженні.

Дане клопотання залишено судом без задоволення з підстав недоведення суду заявлених обставин та неможливості розгляду справи у призначеному судовому засіданні, а саме ненадання належних доказів, з яким відповідач пов'язує обставини для відкладення розгляду справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за укладеним договором від 15.09.2006 р. між ним та відповідачем, Концерн „МАТС” передало ПП „Арана” товар –Радіолокаційну станцію попередження зіткнень міліметрового діапазону, шифр „БІНА-1”. Відповідач відмовив у підписанні акту приймання цього товару. Документами митних органів України підтверджується факт отримання відповідачем від позивача цього товару, а саме отримання дозволів  на перевезення спірного майна від свого імені. У порушення вимог п.п. 1.2., 2.7, 5.1. Договору відповідач не повернув радіолокаційну станцію позивачу –її власнику, чим спричинив позивачу збитки від неодержаної виручки за реалізацію цієї станції на ринку.

Відповідач відзиву на позовну заяву чи своїх пояснень суду не надав. Справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані ними докази, Господарський суд м. Києва -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1-В-06 про участь у демонстраційній виставці (належним чином засвідчена копія у матеріалах справи).

Відповідно до предмету Договору позивач у порядку та на умовах, визначених договором, надає для участі та експонуванні на демонстраційній виставці зразки своєї продукції та товару, а відповідач зобов'язується брати участь й експонувати ці товари на виставці. Виставка буде проходити в жовтні-листопаді 2006 року за адресою: ІР Іран, м. Шіраз, Шосе Ар декан, Р.О.Вох 71365-1589 під назвою Shiraz Electronic Exhibition –2006. Строк проведення виставки 4 (чотири) дні з урахуванням часу, необхідного для транспортування експонатів, монтажу та демонтажу експозиції. Перелік товарів позивача, який надається відповідачу, визначається згідно „Переліку продукції та товарів”, який оформлюється Додатком №1 до цього договору на умовах п. 9.3. дійсного договору.

Пунктом 9.3. Договору сторони погодили, що дійсний договір та будь-які його положення можуть бути змінені або доповнені тільки додатком до договору, який складається в письмовій формі та є невід'ємною частиною дійсного договору після його підписання  уповноваженими представниками кожної зі сторін.

Додатком №1 „Перелік продукції та товарів” до договору № 1-В-06 від 15 вересня 2006 року (належним чином засвідчена копія у матеріалах справи) передбачено, що позивач у відповідності з умовами дійсного договору надає відповідачу для експонування на демонстраційній виставці один виставковий макет своєї продукції згідно наступних технічних характеристик:

найменування: імпульсна РЛС (радіолокаційна станція) високоточної ближньої навігації та виміру координат 3 мм діапазону частот;

призначення: виявлення та попередження про рухомі та нерухомі перешкоди на шляху руху носіїв РЛС (попередження зіткнень); високоточний спостережний вимір кутових координат, дальності;

основні технічні характеристики виставкового зразка РЛС (облікова назва товару –Радіолокаційна станція попередження зіткнень міліметрового діапазону, шифр „БІНА-1”).

Згідно з пунктом 2 договору від 15.09.2006 р. відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити умови для успішного функціонування виставки; отримати всі необхідні дозволи на тимчасовий вивіз за кордон митної території України товару та тимчасовий ввіз на території ІР Іран; надати необхідні для проведення виставки приміщення та обладнання: склад, сховище (сейф), демонстраційну площу, службове приміщення з телефоном; забезпечити умови для найбільш ефективного експонування товару позивача: освітлення, дизайн, підхід тощо; виконати по відношенню до уповноваженого представника позивача всі зобов'язання, передбачені в додатку №2 до дійсного договору; забезпечити під час роботи виставки супровід демонстрації товару перекладачем; гарантувати зберігання товару позивача на території відповідача та гарантувати його повернення на митну територію України.

Відповідно до пункту 3 Договору позивач, у свою чергу, зобов'язався надати у тимчасове розпорядження відповідача товар; надати всі необхідні документи для отримання відповідних дозволів відповідачем для тимчасового вивозу товару; направити одного уповноваженого представника для супроводу товару та надання консультацій під час дії виставки; забезпечити під час роботи виставки супровід демонстрації експонатів поясненнями уповноваженого представника.

Пунктом 5 Договору встановлено, що прийом та повернення товару здійснюється уповноваженими представниками сторін за актами здачі-приймання товару на дати відправлення та прибуття товару в м. Київ. Пункт прийому та повернення товару: Україна, м. Київ, вул. Комінтерна, 13/135, офіс відповідача.

Доводи позивача про передачу товару відповідачу та відмову відповідача від підписання акту здачі-приймання товару підтверджуються листом відповідача від 14.12.2006 р. №222/В 1707 (належним чином засвідчена копія у матеріалах справи), в якому відповідач повідомив позивача, що виріб (товар) позивача, на момент його передачі на підставі укладеного контракту з юридичної точки зору ще не знаходиться під юридичною відповідальністю відповідача, в зв'язку з проведенням проміжного етапу виконання договору. Цей етап може закінчитись або актом, який видає відповідач, або копією висновку про відмову митниці від подальшого оформлення виробу на відправлення на територію відповідача. У випадку позитивної відповіді митних органів, відповідач може видати акт.

07 листопада 2006 року відповідач звернувся до Начальника відділу по контролю за вантажем та багажем дипломатичного корпусу, виставкового майна та гуманітарної допомоги із заявою №222/В 1629 (належним чином засвідчена копія у матеріалах справи), в якій просив надати дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України в митному режимі тимчасового вивезення, де товаром на вивезення значиться спірна радіолокаційна станція попередження зіткнень міліметрового діапазону –одна штука, а особою перевізником значиться відповідач.

07 листопада 2006 року відповідачу надано дозвіл на тимчасове вивезення товару згідно зі ст. 206 Митного кодексу України та наказами Державної митної служби України від 28.03.00 р. №173, від 28.12.03 р. №918.

21 грудня 2006 року Київською регіональною митницею Державної митної служби України було прийнято рішення №КТ-100-2835-06 про визначення коду товару (належним чином засвідчена копія у матеріалах справи), відповідно до висновків якого вирішено провести митне оформлення товару –Радіолокаційної станції (радар) попередження зіткнень міліметрового діапазону, шифр „Біна-1”, де також визначено особою -відправником спірного товару відповідача, а підставою –договір № 2-В-06 від 15.09.2006 р. та додаток до нього №1 від 15.09.2006 р.

З наведених обставин справи вбачається факт передачі позивачем відповідачу спірного майна –товару у вигляді Радіолокаційної станції попередження зіткнень міліметрового діапазону, шифр „БІНА-1”.

Листами від 29.03.2007 р. №29/03-1, 17.04.2007 р. №29/03-1, 19.06.2007 р. №19/06-1 (належним чином засвідчені копії у матеріалах справи) позивач просив повідомити його про можливість проведення демонстративної виставки та строки її проведення, попереджав про порушення вимог пунктів 1.2, 2.7, 5.1 договору від 15.09.2006 р. та в подальшому просив повернути радіолокаційну станцію „БІНА-1” позивачу з попередженням про звернення до суду у випадку неповернення майна позивачу з вимогами про стягнення вартості станції в розмірі 400000 грн. Відповіді відповідача позивач не отримав.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.1. договору від 15.09.2006 р. сторони визначили, що в разі порушення своїх зобов'язань за дійсним договором сторони несуть відповідальність, визначену діючим договором та діючим законодавством в Україні. Порушенням обов'язків є їх невиконання чи неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених складом зобов'язань.

В порушення умов пункту 1.2 Договору, яким встановлено строк проведення виставки 4 дні з урахуванням необхідного часу для транспортування експонатів, монтажу та демонтажу; пункту 2.7. Договору, яким встановлено обов'язок відповідача повернути товар, спірне майно позивачу; пункту 4.4. Договору, за яким відповідач зобов'язався не пізніше 30 днів з моменту вступу в силу дійсного договору надати позивачу інформацію відносно відправлення товару, а саме дату відправлення та повернення товару, вид транспорту, кількість місць вантажу, масу брутто/нетто; пункту 5.1. Договору, яким визначено порядок приймання товару за актами здачі-приймання товару в м. Києві, відповідач своїх зобов'язань не виконав.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема:

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний доход (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Також статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

За наданими позивачем документами вбачається реальна ринкова вартість спірного майна у 400 000 грн. Позивачем надано розрахунок суми збитків (додаток №1 до позовної заяви), де обраховано розмір збитків, спричинених відповідачем позивачу за порушення умов договору та неповернення спірного майна, яке він міг реалізувати та отримати доход, з 31.01.2007 р. по 15.11.2007 р. (288 днів) від ринкової вартості товару –400 000 грн., загальна сума яких за ставкою НБУ складає 51 813,70 грн.

Стаття 622 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищенаведене, підтверджуються доводи позивача та заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

           2. Зобов'язати Приватне підприємство „Міжнародний центр встановлення та розвитку зв'язків „Арана” (01032, м. Київ, вул. Комінтерна, 13/135; п/р 26006301243230/840 в Філії „Київське міське відділення Промінвестбанку”, МФО 322250, код ЄДРПОУ 22965904) повернути Концерну „Міжрегіональний агротехнічний сервіс” у формі Закритого акціонерного товариства (79008, м. Львів, вул. Лисенка, 23-а; п/р 26007238363001 в ЗГУ КБ ПриватБанк, МФО 325321, код ЄДРПОУ 20857814) виставковий макет „радіолокаційна станція попередження зіткнень міліметрового діапазону, шифр БІНА-1”, отриману згідно договору № 1-В-06 від 15.09.2006 р.

Видати наказ.

         3. Стягнути з Приватного підприємства „Міжнародний центр встановлення та розвитку зв'язків „Арана” (01032, м. Київ, вул. Комінтерна, 13/135; п/р 26006301243230/840 в Філії „Київське міське відділення Промінвестбанку”, МФО 322250, код ЄДРПОУ 22965904) на користь Концерну „Міжрегіональний агротехнічний сервіс” у формі Закритого акціонерного товариства (79008, м. Львів, вул. Лисенка, 23-а; п/р 26007238363001 в ЗГУ КБ ПриватБанк, МФО 325321, код ЄДРПОУ 20857814) збитки, завдані за порушенням виконання зобов'язання, у розмірі 51 813 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот тринадцять) грн. 70 коп., державне мито у розмірі 1 228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

     Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст. 84, 85 ГПК України.

Суддя                                                                                          А.М. Демидова

Рішення підписано 17.12.2007 р.