Ухвала

від 28.03.2011 по справі 2а-13652/10/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13652/10/12/0170

28.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Бром" - ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.03.2011 року;

представник відповідача - Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим - ОСОБА_3, довіреність № 287/10/10-0 від 03.12.2010 року;

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 02.12.10 року у справі № 2а-13652/10/12/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна, 2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про спонукання до виконання певних дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

25.10.2010 року Красноперекопське відкрите акціонерне товариство «Бром»звернулось до суду з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000212304/0 від 12.10.10 року про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 88448,00 грн., за липень 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 02.12.2010 року у справі № 2а-13652/10/12/0170 адміністративний позов Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим про спонукання до виконання певних дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000212304/0 від 12.10.2010 року про зменшення Красноперекопським відкритим акціонерним товариством "Бром" заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 88448,00 грн. за липень 2010 року. Стягнено з Державного бюджету України на користь Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Красноперекопського ВАТ "Бром" відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2011 року, було замінено Красноперекопське відкрите акціонерне товариство "Бром" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Бром" (вул. Північна, 1, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000).

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представника відповідача, заперечення на апеляцйну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Бром" ідентифікаційний код 0544452, зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 15.08.1996 року, як юридична особа.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2010 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що задекларовано у квітні 2010 року, травні 2010 року, червні 2010 року, за результатами якої 10.08.10 року було складено Акт №1230/23-4/05444552/106 від 30.09.10 року.

Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у завищенні суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року на 88448,00 грн. (а.с. 28-32).

Відповідно до підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

На підставі зазначеного акту перевірки Красноперекопською ОДПІ в АР Крим прийнято податкове повідомлення -рішення від 12.10.10 року № 0000212304/0 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 88448,00грн., за липень 2010 року (а.с.11).

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (п.п. 7.7.2 Закону).

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Судом встановлено, що під час проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за червень 2010 року, з урахуванням висновків акту (акт №922/23/23-04/05444552/98 від 18.08.10 року) та враховуючи результати автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідачем було встановлено, що у складі податкових зобов'язань контрагентом позивача ТОВ «Підприємство Будвироби»не відображено суми податку по податковим накладним, які позивач вказує у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та додатку 5 до декларації з ПДВ за червень 2010 року. Згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, згідно Декларації з ПДВ за червень 2010 року та Додатку 5, відповідачем встановлено, що у ТОВ «Підприємство Будвироби»відсутні податкові зобов'язання відносно КВАТ «Бром»на суму 48758,97грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за період з 01.06.10 року по 30.06.10 року придбав товари (послуги) у ТОВ «Підприємство Будвироби»на загальну суму 172493,81 грн., провів розрахунки с продавцем у повному обсязі, про що свідчать акти приймання виконаних робіт, платіжні доручення, транспортні накладні, на підставі чого була видана податкова накладна №86 від 04.06.10 року (а.с. 53).

Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем надані всі документи, яки свідчать про те, що він в повному обсязі сплатив на користь постачальників товарів (послуг) їх вартість, в тому числі ПДВ (а.с.50-52).

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податкова звітність з ПДВ контрагента позивача -ТОВ «Підприємство Будвироби»не належить до первинних документів Підприємства, у зв'язку з чим не допускається їх врахування позивачем.

Відповідно до ч. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

У зазначених відносинах позивач є покупцем, а ТОВ «Підприємство Будвироби»- продавцем, в зв'язку з чим обов'язок внесення податку до бюджету покладений саме на ТОВ «Підприємство Будвироби».

В даному випадку, якщо продавець не виконав свого обов'язку по сплаті податку до бюджету, елементом чого є включення відповідних показників по податкових зобов'язань, негативні наслідки (відповідальність) наступають тільки для нього. В зв'язку з чим, зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача права на його відшкодування, якщо він виконав всі передбачені законом умови по отриманню такого відшкодування і має відповідні документальні підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, у акті перевірки було зазначене, що у червні 2010 року позивачем було укладено нікчемний правочин з ТОВ «Дніпрохімальянс»(ЄДРПОУ 33855130) на суму ПДВ 65257,28 грн., в зв'язку з тим, що інформація, яка зазначена в податкових накладних про місцезнаходження постачальника, не відповідає дійсності, оскільки згідно службової записки №202/26-34 від 11.08.10 року від ВПМ Красноперекопської ОДПІ, ТОВ «Дніпрохімальянс»не знаходиться за юридичною та фактичною адресою (м. Дніпропетровськ, вул. Димитрова, 6/а, кв. 83; м. Дніпропетровськ, вул. Алчевська, 44).

Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке виникло у КВАТ «Бром»у зв'язку взаємовідносин з ТОВ «Дніпрохім альянс»та ТОВ «Підприємство Будвироби»у червні 2010 року було частково включено до складу рядку 25.1 податкової Декларації з ПДВ а липень 2010 року у сумі 82972,00грн. -частина від'ємного значення з ПДВ, яка виникла у червні 2010 року, сплачена постачальникам за отримані товари (роботи, послуги), які у звітному періоді надійшли у власність КВАТ «Бром», та до складу рядку 26 податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року у сумі 31043,75грн. -частина від'ємного значення з ПДВ, яка виникла у червні 2010 року та сплачена постачальникам за отримані товари (роботи, послуги), які у звітному періоді не надійшли у власність КВАТ «Бром»(ТОВ «Дніпрохімальянс»: рядок 25.1 у сумі -47494,53грн., рядок 26 у сумі 17762,75грн.; ТОВ «Підприємство Будвироби»: рядок 25.1 у сумі 35477,51грн., рядок 26 -у сумі 13281,46грн.).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що вказані висновки Красноперекопської ОДПІ в АР Крим є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки матеріали справи свідчать про те, що позивач за період з 01.06.10 року по 30.06.10 року придбав товари (послуги) у ТОВ «Дніпрохімальянс»на загальну суму 389873,30грн., провів розрахунки з продавцем у повному обсязі, про що свідчать акти приймання виконаних робіт, платіжні доручення та транспортні накладні (а.с. 55-68), на підставі чого були видані податкові накладні №81 від 01.06.10 року, №82 від 01.06.10 року, №83 від 02.06.10 року, №85 від 04.06.10 року, №87 від 11.06.10 року, №88 від 11.06.10 року, №90 від 14.06.10 року, №91 від 18.06.10 року, №94 від 22.06.10 року (а.с. 69-78).

Відповідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, з наступними змінами і доповненнями, зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної, тобто вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сума ПДВ включена за фактом отримання від постачальника податкових накладних, які є належним чином оформленими.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач, у своїх відносинах із ТОВ «Підприємство Будвироби»та ТОВ «Дніпрохімальянс»діяв у відповідності із Законом України «Про податок на додану вартість», а отже завищення заявленого позивачем до відшкодування податку на додану вартість в сумі 88448,00грн. за липень 2010 року не було, в зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000212304/0 від 12.10.10 року.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 02.12.10 року у справі № 2а-13652/10/12/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 02.12.10 року у справі № 2а-13652/10/12/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 квітня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська