Рішення

від 26.06.2008 по справі 14/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/102

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

26.06.2008р.                                                                                          Справа №  14/102

за позовом  Військового племзаводу "Чутове", вул. Будівельна, 2, смт. Чутове,  Полтавська область,38800

до  Фермерського господарства "Квітневе", вул. Комсомольська, 31, смт. Чутове,  Полтавська область,38800

про  стягнення 33075,00 грн.

                                                                      Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача:  Петля О.В., дов. №51/ч від 04.01.2008р.

від відповідача:  Шульга В.Т., керівник

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення 33075,00 грн. – збитків у вигляді не отриманого прибутку  від використання землі.

В судовому засіданні 26.06.2008 р. за згодою представників сторін було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Ухвалою господарського суду Полтавської області №14/102 від 05.05.2008 р. було продовжено строк вирішення спору в порядку частини 4 статті 69 ГПК України.

Відповідач відзиві на позов не подав, його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив, що відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Ухвалою Господарського суду Полтавської області по справі № 10/59 від 23.03.2006р. введено процедуру санації військового племзаводу "Чутове", смт. Чутове (далі – позивач).

08.08.2005 р. між  позивачем та Фермерським господарством "Квітневе", смт. Чутове (далі - відповідач) було укладено Договір про спільний обробіток землі з метою обробітку ґрунту для вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці в розмірі 245 га (далі – договір).

Господарський суд Полтавської області 05.10.2006р. прийняв рішення по справі 4/167, яким визнав недійсним на майбутнє (з моменту набрання цим рішенням законної сили) Договір б\н від 08.08.2005р. про спільний обробіток землі.

Використання відповідачем без належних правових підстав земельної ділянки позивача спричинило останньому матеріальні збитки.

Земельна ділянка в розмірі 245 гектар належить позивачу на підставі Акту постійного користування землею серії І - ПЛ №001880 №57 від 14.03.2000р.

При умові, якщо позивач самостійно використовував земельну ділянку, то він отримав від цього як доход так і прибуток.

По господарській діяльності позивача за 2006 рік згідно даних бухгалтерського обліку встановлено, що доход від використання 1-го гектару земельної ділянки складає 135 гривень (довідка в матеріалах справи).

В наслідок того, що відповідач використовував земельну ділянку площею 245 гектар протягом 2006 року, позивач не міг її використати в своїй господарській діяльності за цільовим призначенням, в наслідок чого отримав збитки у вигляді недоотриманого доходу від використання землі у розмірі 33075 грн. з розрахунку по 135 грн. за 1 га.

Постанова Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р. «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» визначає, що неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 22 ЦК України  особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Стаття 390 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним. Власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

Стаття 152 Земельного кодексу України визначає способи захисту прав на земельні ділянки, а саме: Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відшкодування заподіяних збитків.

Статтею 156 Земельного кодексу України передбачені підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, тобто неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Заперечення відповідача, викладені ним у судових засіданнях відхиляються судом виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частини 1-2 статті 216  ЦК України Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

          Таким чином, з урахуванням установлених фактів щодо недійсності договору про спільний обробіток землі від 08.08.2005р., а також вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позивач в обґрунтування позовних вимог надані належні докази ( в матеріалах справи), які дають підстави задовольнити позов повністю і стягнути з відповідача на користь позивача 33075,00 грн. – не отриманого прибутку, а також 330,75 грн. – витрат по оплаті державного мита, 118 грн. – витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-36,43,44-45,49,69(ч.4),75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Квітневе», Полтавська область, смт. Чутове, вул.. Комсомольська, 31 (р/р 26008301221130 в Полтавському ЦВ ПІБ МФО 331069 ід. код 13964314) на користь Військового племзаводу «Чутове», 38800, Полтавська область, смт. Чутове, вул.. Будівельна, 2 (р/р 2600501643683 в філії Укрексімбанку МФО 331649 ід. код 00845921) не отриманий прибуток у сумі 33075,00 грн., а також 330,75 грн. – витрат по оплаті державного мита, 118 грн. – витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                    СУДДЯ                                                            Іваницький О.Т.

Повний текст рішення підписано