Постанова

від 05.11.2008 по справі 5169-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5169-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.11.2008Справа №2-31/5169-2008А

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі колегії суддів :

головуючого судді Привалової А.В.

суддів                       Осоченко І.К.

                                  Чонгової С.І.

при секретарі судового засідання – Лауман Ю.С.

за участю представників сторін :

від позивача  –  Стиранка Л.Є., дов. у справі

від відповідача – Бисикало Т.А., Євсикова Д.В., дов. у справі

від прокуратури АРК – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Слава», (98500, м.Алушта, вул.Червонофлотська, 1)

до відповідача – Державної податкової інспекції в м.Алушта, (98500, м.Алушта, вул..Леніна, 22а)

за участю прокуратури АРК, (м.Сімферополь, вул..Севастопольська, 21)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Слава» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Алушта АРК з позовними вимогами про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта від 11.04.2008р. №0000042304/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 р. у розмірі 1 400 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок відповідача у акті перевірки про те, що основним критерієм права на включення відповідних сум у податковий кредит є оплата за виконані роботи, є невірним та безпідставним, тому податкове повідомлення-рішення, яке винесено податковою інспекцією на підставі зазначеного висновку, викладеного у відповідному акті перевірки, підлягає визнанню нечинним.

Відповідно до ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України  прокуратура АРК заявою від 13.06.08р. повідомила суд про вступ представника прокуратури АРК  у розгляд справи (а.с.166 т.1).

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач з позовними вимогами не згоден, просить суд у задоволенні позову відмовити за мотивами, викладеними у запереченнях.

Прокурор у судове засідання не з'явився про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України після початку діяльності окружного адміністративного суду на господарський суд покладено обов'язок вирішення адміністративних справ, підвідомчих господарському суду відповідно до Господарського процесуального кодексу України, провадження в яких було відкрито місцевим господарським судом до початку діяльності відповідного адміністративного суду, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, пояснення експертів, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає що, позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Слава» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алуштинської міської ради 17.12.2004 р. та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №00245128 від 12.01.2005 р., виданого ДПІ у м.Алушта

20.03.2008 р. ДПІ в м.Алушта  проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ЗАТ «Санаторій «Слава» за січень 2008 р., про що складений відповідний акт №369/23/02650854 від 20.03.2008 р.

Проведеною перевіркою встановлені порушення п.п.7.7.2 п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008р. на суму 1400000 грн.   

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ в м.Алушта винесено податкове повідомлення-рішення №0000042304/0 від 21.03.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 р. у розмірі 1 400 000 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем ДПІ у м.Алушта. За результатами розгляду скарги ДПІ у м.Алушті прийняте рішення №0000042304/1 від 11.04.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008р. у розмірі 1 400 000 грн.

Незгода позивача із прийнятим рішенням стала підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства  є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку  органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

 Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення  яких спрямоване це рішення.

З метою відповіді на питання - чи відповідають висновки ДПІ у м.Алушта, викладені в акті №369/23/02650854 від 20.03.2008р. виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Закритим акціонерним товариством «Санаторій «Слава» (код ЄДРПОУ 02650854) за період січень 2008р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої у декларації з ПДВ за січень 2008р., документам первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, суд, відповідною ухвалою, в порядку ст.81 Кодексу адміністративного судочинства України, призначив по справі судово-бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинялось.

Згідно висновку №65 судово-бухгалтерської експертизи від 19.08.2008 р., висновки ДПІ в м.Алушта АРК викладені в акті №369/23/02650854 від 20.03.2008 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ЗАТ «Санаторій «Слава» на розрахунковий рахунок за січень 2008 р.» про зменшення суми, що заявлена до бюджетного відшкодування на 1 400 000 грн., нормативно та наданими документами не підтверджується.

Основна частина податкового кредиту ЗАТ «Санаторій «Слава» складається з суми податку на додану вартість за  податковими накладними ТОВ «Ербек», складених за авансовими платежами за проектні та будівельно-монтажні роботи, пов'язані із реконструкцією основних фондів групи 1 (корпусів №9,10, будівлі котельної), які підлягають амортизації, а саме:

-          від 05.12.2007 р. на суму 500 000 грн., у тому числі ПДВ 83 333,33 грн. – «БМР реконструкція Сан.Слава, корпус 9,10»

-          від 07.12.2007 р. на суму 500 000 грн., у тому числі ПДВ 83 333,33 грн. – «БМР реконструкція Сан Слава, корпус 9,10»

-          від 17.12.2007 р. на суму 400 000 грн., у тому числі ПДВ 66666,67 грн. – «БМР реконструкція Сан Слава, корпус 9,10»

-          від 27.12.2007 р. на суму 5 000 000 грн., у тому числі ПДВ 833 333,33 грн. – «БМР реконструкція Сан Слава, корпус 9,10»

-          від 12.12.2007 р. на суму 1 000 000 грн., у тому числі ПДВ 166 666,67 грн. – «БМР реконструкція Сан Слава, корпус 9,10»

-          від 10.12.2007 р. на суму 1 000 000 грн., у тому числі ПДВ 166 666,67 грн. – «БМР реконструкція Сан Слава, корпус 9,10»; згідно з договором №2смр від 20.01.2007 р.

  При дослідженні та складанні податкових накладних від постачальників із записами у реєстрі отриманих податкових накладних ЗАТ «Санаторій «Слава» за грудень 2007 р. встановлено, що у графі 8 реєстру отриманих податкових накладних відображена сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до складу податкового кредиту в розмірі 1 463 752,19 грн., дана сума ПДВ підтверджується накладними.

       При дослідженні та складанні податкових накладних від постачальників із записами у реєстрі отриманих податкових накладних ЗАТ «Санаторій «Слава» за січень 2008р. встановлено, що у графі 8 реєстру отриманих податкових накладних відображена сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до складу податкового кредиту в розмірі 866 826,05 грн., дана сума ПДВ підтверджується накладними.

Актом перевірки визначено, що до перевірки не були надані документи, що підтверджують виконання робіт, які значаться в податкових накладних, тобто фактично у грудні 2007 р. будівельно-монтажні роботи не підтверджуються актами прийому виконаних робіт на загальну суму 8 400 000 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1400000 грн., а тому право на бюджетне відшкодування в січні 2008 р.  у ЗАТ «Санаторій «Слава» відсутнє.  

Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.     При позитивному   значенні   суми,   розрахованої   згідно  з підпунктом  7.7.1  цього  пункту,  така   сума   підлягає   сплаті (перерахуванню)  до  бюджету  у  строки,  встановлені  законом для відповідного податкового періоду.     При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  встановлені норми та правила стосовно формування податкового кредиту, а саме: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,  нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або  виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого  використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у  межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового  кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника  податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Віднесення до податкового кредиту суми ПДВ здійснено позивачем з дотриманням  вимог п.п.7.4.1 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

        Згідно п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на  податковий кредит вважається  дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

        Платником податку є особа, яка згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» зобов'язана здійснювати утримання та внесення  до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

        Податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

        Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма та порядок заповнення яких визначаються відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

        Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

        Згідно із п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період,  протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування  коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої  -  дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;      або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

        Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/ВР-97 від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

        Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України (п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

        Таким чином, висновок відповідача про виникнення у позивача  права на відшкодування ПДВ лише при наявності складених актів прийомки виконаних робіт є безпідставним.

Отже судом вбачається, що відповідно до п.7.2.2 Закону України «Про податок на додану вартість» при від'ємному значенні між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у січні 2008 р. ВАТ «Санаторій «Слава» має право на бюджетне відшкодування в частині від'ємного значення попереднього податкового періоду (грудень 2007р.), фактично сплаченої ВАТ «Санаторій «Слава» постачальнику товарів (послуг).

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів порушення позивачем вимог чинного законодавства щодо включення до податкового кредиту сум податків, сплачених підприємством у зв'язку з придбанням відповідних послуг від ТОВ «Ербек» на суму 8 400 000 грн., у тому числі ПДВ – 1 400 000 грн., відповідачем суду не надано.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Слава» та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта №0000042304/1 від 11.04.2008 р.

Судові витрати, понесені позивачем,  підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. державного мита та 8000грн. витрат на проведення судової експертизи  з Державного бюджету України на підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

 У судовому засіданні 05.11.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови підписано 10.11.2008р.

 На підставі викладеного, керуючись ст.2, 9,  70, 71, 86, ч.1 ст.94, 98, ст.ст.122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Алушта від 11.04.2008 р.  №0000042304/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008р. у розмірі 1400000грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Слава» (98500, м.Алушта, вул..Червонофлотська, 1, ОКПО 02650854) 3,40грн. державного мита, 8000грн. витрат за проведення судової експертизи.

          Виконавчий документ видати у встановленому ст.254 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом  подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку і строки, передбачені пунктом 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі  – з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   Копію постанови надіслати на адреси сторін та прокурора рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.