Рішення

від 17.11.2008 по справі 37/99-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/99-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2008 р.                                                            Справа № 37/99-08

вх. № 3347/4-37

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Пятаков С.В. за довіреністю № б/н від 02.08.2008 р.  відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охорона фірма Бріг", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост", м. Харків  

про стягнення 9932,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охорона фірма Бріг" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост" (відповідач) в якій просило суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 35500,00 грн., інфляційні у розмірі 5048,07 грн. та 3% річних у розмірі 592,19 грн.

Позивач під час розгляду справи неодноразово зменшував позовні вимоги, у зв'язку з чим в останній заяві про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні в розмірі 9008,21 грн., 3% річних в розмірі 924,00 грн., суму державного мита та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених позивачем.

Дана заява позивача про зменшення позивних вимог господарським судом була прийнята до розгляду у зв'язку з чим справа розглядається з її урахуванням.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач порушив умови договору № 13/02-06 від 13.02.2006 р. на охорону об'єкта, а саме умови щодо розрахунку з відповідачем за наданні охоронні послуги.

Відповідач відзив не надав та у призначене на 11.11.2008 р. судове засідання не з'явився.

Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2008 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні призначеному на 11.11.2008 року було оголошено перерву до 17.11.2008 року о 14:40 год., у зв'язку з необхідністю підготовлення повного тексту рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

13.02.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охорона фірма Бріг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рост" було укладено договір № 13/02-06 на охорону об'єкта розташованого за адресою м. Харків, вул. Енакієвська 6а.

Згідно п. 1.1 договору позивач прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення охорони приміщень та зберігання майна відповідача. Відповідно до підписаних згодом додаткових угод, які є невід'ємними частинами договору, за період дії договору змінювались суми сплати за виконані охоронні послуги.

За умовами договору та додаткових угод до нього протягом їх дії позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується підписаними директором ТОВ “Рост” Мілащенко О.І. актами виконаних робіт: № ОУ-0000134 від 31.08.2007 р. та № ОУ-0000144 від 18.09.2007 р. за якими сторони визначили, що надані послуги охорони відповідають умовам договору.

Відповідно до п. 2.1 договору сплата за охоронні послуги повинна була проводитись у вигляді авансового платежу на поточний рахунок позивача не пізніше 20 числа кожного місяця.

Пунктом 5.5. договору відповідача було зобов'язано своєчасно сплачувати роботу позивача відповідно до діючого законодавства та умов договору.

18.09.2007 р. між сторонами була укладена угода про розірвання  договору № 13/02-06 від 13.02.2006 р.

На момент розірвання даного договору, тобто станом на 18.09.2007 р., заборгованість відповідача перед позивачем складала 56199,00 грн., про що було вказано в угоді укладеної між сторонами 18.09.2007 р. про розірвання  договору № 13/02-06 від 13.02.2006 р.

В матеріалах справи міститься інформація стосовно взаєморозрахунків між відповідачем та позивачем  за період з 01.01.2007 р. по 07.10.2008 р.

Згідно даної інформації  заборгованість відповідача на початок квітня 2008 р. складала 35500,00 грн., а кінцеве сальдо на 07.10.2008 р. складало 0,00 грн.

В матеріалах справи містяться листи відповідача адресовані позивачу (№ 18 від 26.02.2008 р. та від 10.10.2006 р.) в яких вказувалося відповідачем про існування заборгованості яку він зобов'язується погасити.

          Господарським судом встановлено, що відповідачем в порушення п.5.5 договору оплата за договором сплачувалася не своєчасно, у зв'язку з чим створилася заборгованість, яку відповідач сплачував поетапно. Станом на теперішній час заборгованість відсутня, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов'язання, а позивачем вірно за дане прострочення відповідачу були нараховані інфляційні у розмірі 9008,21 грн. та 3% річних в розмірі 924,00 грн.  за несвоєчасну сплату заборгованості за вищевказаним договором.  

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин та враховуючи те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 9008,21 грн. та 3% річних у розмірі 924,00 грн. підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, вони не спростовані відповідачем, господарський суд приходить до висновку,  що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 9008,21 грн. та 3% річних у розмірі 924,00 грн. підлягають задоволенню.

Господарським судом встановлено, що позивачем за подання позову до господарського суду було сплачено державне мито у розмірі 411,40 грн. відповідно до первісних позивних вимог, а саме про стягнення 41140,19 грн., де 35500,00 грн. - заборгованість, 5048,00 грн. - інфляційні та 592,19 грн. - 3% річних.

Частиною 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Враховуючи те, що після подання позивачем до господарського суду позову відповідачем поетапно сплачувалася заборгованість за вищевказаним договором, а позивачем, відповідно, зменшувалися позовні вимоги, господарський суд вважає, що цей спір у первісному виді, тобто про стягнення 41140,19 грн., було доведено до суду з вини відповідача.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вважає, що з відповідача  необхідно стягнути на користь позивача державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 411,40 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост" (юридична адреса: 61176, м. Харків, Фрунзенський район, вул. Корчагінців, буд. 40, кв. 190; фактична адреса: 61099, м. Харків, вул. Енакієвська, 6а, код ЄДРПОУ 31340391, п/р 26001278127001 у відділені № 2 ХГРУ "ПриватБанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охорона фірма Бріг" (юридична адреса: 61089, м. Харків, Орджонікідзевський район, пр. Фрунзе, 53, кв. 39; фактична адреса: 61046, м. Харків, вул. Багратіона, 6, код ЄДРПОУ 33118966, п/р 26004018410980 ФБ "Фінанси і кредит" ТОВ в Харківській області, МФО 350697) - 9008,21 грн. інфляційних;  924,00 грн. 3% річних; 411,40 грн. державного мита; 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя