Рішення

від 07.11.2008 по справі 43/514

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/514

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  43/514

07.11.08

За позовомГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний центр "Ентоні"

простягнення 4 570 890,00 грн.

Суддя  Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЦюра П.С. –представник

від відповідача  Кузбит Ю.М. –представник

Рішення прийняте 07.11.2008, оскільки 21.10.2008 та 04.11.2008 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.11.2008 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний центр "Ентоні" (далі –відповідач) про стягнення 4 570 890,00 грн., у тому числі заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3 963 050,00 грн. та пеня у розмірі 607 840,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору № 438 від 25.05.2007, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати пайового внеску.

Відповідач проти позову заперечує та вважає, що Договір № 438 від 25.05.2007 не породжує для відповідача ніяких прав та обов'язків, був підписаний генеральним директором відповідача без  згоди загальних зборів учасників. Також відповідач вказує, що ним не виконано жодних дій, які б свідчили про прийняття Договору № 438 від 25.05.2007 до виконання, а тому договір є неукладеним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 06.11.2008 №05-5-11/11743 зустрічний позов відповідача про визнання недійсним договору № 438 від 25.05.2007 повернутий без розгляду на підставі п. 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

25.05.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний центр "Ентоні" укладено Договір № 438 (далі - Договір).

Даний Договір було укладено на підставі та на виконання чинного на момент укладення Договору рішення Київської міської ради “Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва” від 27.02.2003 № 271/431.

Предметом Договору, відповідно до п.1.1, є сплата відповідачем пайової участі (внесків) на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом житлового будинку (загальна площа квартир 11 857,08 кв.м.) із вбудовано-прибудованими приміщеннями загальною площею 749,0 кв. м. (в т.ч. офісів –472,52 кв.м., приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять 165,50 кв.м., приміщень для культурно-масової роботи –110,98 кв.м.) та підземними гаражами загальною площею –3 657,15 кв.м. між вулицею І. Неходи та вул. Привітною у Солом'янському районі міста Києва.

Відповідно до п. 1.2 Договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2, 3 та 4 становить 3 256,74 тис. грн.

Розділом 2 Договору визначено, що відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу пайовий внесок у сумі 3 256,74 тис. грн. в термін з червня по серпень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Згідно з п.1 Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (Додаток №1 до рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 “Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва”) (чинного на момент укладення Договору) пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ що діє на дату сплати. Сплата даних внесків покладається на інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Києва будівництво або реконструкцію будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності.

Відповідно до п. 4.6 вищезазначених Нормативів пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (Управлінням) та інвестором (забудовником).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Договір  є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України до є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Умови укладеного договору передбачають обов'язок перерахувати пайовий внесок у сумі 3 256 740,00 грн. в термін з червня по серпень 2008 включно, але не пізніше 28 числа, тобто строком виконання зобов'язання по сплаті внеску є 28.08.2007.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оскільки станом на день розгляду справи не перерахував суму пайового внеску, що також підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву.  

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором № 438 від 25.05.2007 становить 3 256 740,00 грн.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань за Договором № 438 від 25.05.2007 суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний центр "Ентоні" суми основного боргу в розмірі 3 256 740,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 607 840,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 706 310,00 грн. (3 963 050,00 грн. –3 256 740,00 грн.).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати, визначеного п. 2.1.1 цього Договору.

З розрахунку ціни позову, доданого до позовної заяви, вбачається, що позивачем пеня нараховувалась на суму пайового внеску з урахуванням індексу інфляції.

Тому, за розрахунком суду, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 595 983,42 грн.

Як обумовлено сторонами у п. 3.1.2 Договору, розмір несплаченої частки пайового внеску сплачується відповідачем у сумі, скоригованій позивачем на індекс інфляції від дати його розрахунку.

Методику розрахунку розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва затверджено рішенням Київської міської ради „Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва” від 27.02.2003 № 271/431 (чинного на момент здійснення позивачем розрахунку та подачі позову). При розрахунку суми пайового внеску передбачено застосування індексу, що враховує інфляцію з 01.01.2003 до початку місяця, в якому здійснюється розрахунок (п. 6 Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва).

Здійснений позивачем розрахунок суми заборгованості позивача з урахуванням індексу інфляції відповідає вимогам встановленим рішенням Київської міської ради „Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва” від 27.02.2003 № 271/431.

Таким чином, з урахуванням наведеного, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 706 310,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Посилання відповідача на те, що Договір № 438 від 25.05.2007 не породжує для відповідача ніяких прав та обов'язків, є неукладеним, судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не наведено суду норм закону, який прямо встановлює недійсність Договору, не надано рішення суду про визнання недійсним Договору. Доказів на підтвердження того, що Договір № 438 від 25.05.2007 є неукладеним відповідачем також не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.   

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний центр "Ентоні" (03045, м. Київ, вул. Острівна, 15, код 33098760, р/р 2600503748900 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27, код 00191483, р/р 26009300046518 в АКБ “Форум” м. Києва, МФО 322948) заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3 963 050 (три мільйони дев'ятсот шістдесят три тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп., пеню в розмірі 595 983 (п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 42 коп., державне мито у розмірі 25 433 (двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 85 коп. та 117 (сто сімнадцять) грн. 69 коп. витрат на  інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

                                                                                Дата підписання рішення: 12.11.2008