Постанова

від 13.11.2008 по справі 7136-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7136-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.11.2008Справа №2-27/7136-2008А

За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд – Лідер», м. Ялта, вул.. Кривошти, 19, кв. 48.    

До відповідача –      ДПІ в м. Ялта АР Крим, м. Ялта, вул.. Васильова, 16.  

За участю прокурати АР Крим.

Про  визнання нечинними податкових  повідомлень - рішень.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.  

представники:

Від позивача –     Твердюков, дор. у справі.     

Від відповідача –  Кузьмін, дор. у справі; Шенягіна, дор. у справі.  

Від прокурора    -  не з'явився.

Сутність спору:

Позивач звернувся до господарського суду АРК   із позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Ялта АР Крим   від 14.03.2008 р. №0000722301/0 ті від 21.04.2008 р. №0000722301/1 відповідно до яких було визначено податкове забовязання по податку на додану вартість у загальній сумі 1551989 грн.,  в тому числі: по основному платежу – 1034659 грн. і штрафні санкції у розмірі 517390 грн.

       Позивач свої вимоги мотивує тим, що господарські операції між позивачем і його контрагентом - ТОВ «Компанія «Вісета – 24» не визнані в судовому порядку недійсними, не є вони недійсними і автоматично, в зв'язку з визнання судом недійсними установчих  документів  та свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача. Постанова Солом'янського районного суду м. Київа від 27.07.2007 р. по справі №2-А-4521/07 не позбавляє правового значення податкової накладної,  яка була виписана до дати поставлення такого рішення. Наявність належним чином оформлених податкових накладних органом податкової служби не оспорюється.  ТОВ «Компанія «Вісета – 24» з ЄДРПОУ не виключена, свідоцтво платника податку на додану вартість відповідно до акту анульовано лише 01.09.2007 р., тобто після здійснення контрагентом позивача господарських операцій. Органом податкової служби не доведено наявність умислу посадових осіб ТОВ «Компанія «Вісета – 24»  на укладення угод, що суперечать публічному порядку чи моральним  засадам суспільства в господарських взаємовідносинах з  контрагентом - ТОВ «Компанія «Вісета – 24» в березні 2006 р. За думкою позивача,  визнання недійсними статних документів та свідоцтва платника податку на додану вартість  ТОВ «Компанія «Вісета – 24»  є підствою лише для ліквідації зазначеного товариства у встановленому законом порядку,  при якому можливе задоволення інтересів кредиторів цього товариства, у тому числі і держави, але не є підставою для притягнення до юридичної відповідальності позивача по справі.

       На підставі викладеного, просить позов задовольнити у повному обсязі.

       Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те,  що визнане з моменту видачі свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Вісета – 24» свідчить про невідповідність вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» податкових накладних, виданих цим підприємством позивачу та безпідставність включення позивачем відповідних сум ПДВ до податкового кредиту у декларацію з ПДВ за березень 2006 р. у загальній сумі 1034659,00 грн.

       На підставі  викладеного,  просить у позові відмовити.

На адресу суду надійшла заява від 16.07.2008 р. вих.. № 05/1-4848/08 від прокуратури АР Крим, в якої  прокурор просить суд допустити його до участі у справі у справі, в зв'язку з захистом інтересів держави в сфері економіки і бюджетної політики.

Суд 25.07.2008 р. ухвалив прийняти вступ прокурора АР Крим до участі по даній справі.

Відповідач 11.09.2008 р. в судовому засіданні заявив усне клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи зрізків почерку директора контрагента позивача - ТОВ «Компанія «Вісета – 24» Дащінського В. А.

Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, оскільки ТОВ «Компанія «Вісета – 24» не є учасником розгляду по даній справі; є кримінальна справа,  у межах якої і може бути призначена відповідна експертизи.

Судом було витребувано від позивача оригінали первісних документів податкової і бухгалтерської  звітності по відносинам з ТОВ «Компанія «Вісета – 24».

Позивач у поясненнях по справі повідомив про те, що вказані документи неодноразово вилучалися та поверталися позивачу слідчим відділення УПМ ДПА в АР Крим  в м. Ялта. При останньому вилученні цих документів, документи залишилися у цьому органі, що представником відповідача не заперечується. Але вказав, що наявність цих документів і факт здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Компанія «Вісета – 24»  відповідачем не заперечується.

Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.

Прокурор явку в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Суд дійшов висновку, що не явка прокурора не перешкоджає розгляду справи по суті.              

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін, суд   -     

В С Т А Н О В И В :

На підставі ч. 14 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та постанови старшого  слідчого відділення з розслідування кримінальних справ СВ МП ДПА у м. Київі Собко Л. С. від 07.02.2008 р.   посадовими особами відповідача було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства позивачем по операціям з  купівлі – продажу товарно – матеріальних цінностей ( робот, послуг ),  отриманих від ТОВ «Компанія «Вісета – 24» за період з  01.03.2006 р. по 31.03.2006 р.

По результатам перевірки було складено акт від 12.03.2008 р. № 23-1/33385998/30.

На   підставі   вказаного   акту   перевірки   відповідачем   було   винесено   податкове повідомлення - рішення від 14.03.2008 р. №0000722301/0, відповідно до якого було визначено податкове забовязання по податку на додану вартість у загальній сумі 1551989 грн.,  в тому числі: по основному платежу – 1034659 грн. і штрафні санкції у розмірі 517390 грн.

В порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181 позивач оскаржив вказане податкове повідомлення – рішення в адміністративному порядку відповідно до скарги від 25.03.2008 р.

ДПІ в м. Ялта рішення про результати розгляду скарги вих.. №10826/10/25-0 від 15.04.2008 р. у задоволенні скарги відмовив.

Також ним було винесено податкове повідомлення -  рішення від 21.04.2008 р. №0000722301/1.  

При таких обставинах справи позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки позивачем було надано до відповідача декларацію по податку на додану вартість за березень 2006 р. та уточнюючий розрахунок податкових забовязань по ПДВ. З урахуванням уточнюючого розрахунку показники декларації становлять:

-          податкове забовязання по ПДВ ( рядок 9 колонка Б декларації ) в сумі 1199381,00 грн.;

-          податковий кредит по ПДВ ( рядок 17 колонка Б декларації ) в сумі 1198182,00 грн.;

-          чиста сума забовязання ( рядок 18.1 колонка Б декларації ) в сумі 1199,00 грн.

В періоді,  що перевірявся, позивач виступав  підрядником у виконанні будівельно – монтажних, ремонтних, проектних і інших робіт; здійснювало посередницьку діяльність  в торгівлі різними товарами. Основним субпідрядником в перевіряємому періоді було ТОВ «Компанія «Вісета – 24».

Між позивачем по справі та ТОВ «Компанія «Вісета – 24» було укладено договір субпідряду №Т – В/09-01-06 від 09.01.2006 р.,  відповідно до якого ТОВ «Компанія «Вісета – 24» забовязався за цим договором на свій ризик особистими та залученими силами та засобами виконати за дорученням підрядника ( позивача ) будівельно – монтажні, ремонтно – будівельні, пуско – налагуваджувальні та інші роботи на об'єктах підрядника.

У виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія «Вісета – 24» у березні 2006 р. було постановлено на адресу позивача товарно – матеріальні цінності, виконано надання технічних послуг, проектні, монтажні, будівельно – монтажні роботи на загальну суму 6807954,52 грн., в тому числі ПДВ у розмір 1034659,13 грн. та набули надані ТОВ «Компанія «Вісета – 24» позивачу відповідні податкові накладні.

На підтвердження факту здійснення господарських взаємовідносин між позивачем і ТОВ «Компанія «Вісета – 24» відповідачем було направлено запит до ДПІ в Солом'янському районі м. Київ.

09.01.2007 р. відповідачем було отримано відповідь на вказаний запит,  відповідно до якого вбачається,  що зустрічну перевірку у відношенні ТОВ «Компанія «Вісета – 24» провести не є  можливим в зв'язку з тим, що вказане підприємство за юридичною адресою не знаходилося.

Також було встановлено, що Солом'янським районним судом м. Київа було винесено постанову від 27.07.2008 р. по справі №2-А- 452-1/07 за позовом ДПІ в Солом'янському районі м. Київа про визнання недійсними установчих документів та скасування свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Вісета – 24». Відповідно до вказаної постанови позов   ДПІ в Солом'янському районі м. Київа було задоволено, визнано недійсним з  моменту його складання,  скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Вісета – 24»  з моменту внесення його до реєстру платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що постанова  Солом'янського районного суду м. Київа від 27.07.2008 р. по справі №2-А- 452-1/07 ніким оскаржена не була та вступила в законну силу.

Згідно статтям 43, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами  господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів в одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику.  

Діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного  характеру, що мають цінову визначеність (стаття 3 Господарського кодексу України).

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та за метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва –підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства не випливає, що господарська діяльність підсумком якої є  збиток, або неотримання очікуваного прибутку, не є господарською діяльністю  у розумінні чинного законодавства.

Суб'єкти підприємницької діяльності мають право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання й перешкоджання господарської діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їхніх посадових осіб при здійснені ними державного контролю і нагляду забороняються (стаття 19 Цивільного кодексу України).  

Відповідач наполягає на тому факті, що  визнане з моменту видачі свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Вісета – 24» свідчить про невідповідність вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» податкових накладних, виданих цим підприємством позивачу та безпідставність включення позивачем відповідних сум ПДВ до податкового кредиту у декларацію з ПДВ за березень 2006 р. у загальній сумі 1034659,00 грн.

З вказаним суд не може погодитися в зв'язку з наступним.

Поза увагою Державної податкової інспекції у м. Ялта  АР Крим залишився той факт, що факт здійснення ТОВ «Компанія «Вісета – 24»  будівельно – монтажних, ремонтно – будівельних, пуско – налагуваджувальних та інших робіт на об'єктах підрядника підтверджується відповідними податковими і витратними  накладними, що не оспорюється відповідачем  по справі.

Судова палата з адміністративних справ Верховного Суду України у постанові від 14.02.2006р. (справа №21-321), вказує, що сам факт скасування державної реєстрації не тягне за собою недійсність всіх правочинів, які укладені з моменту його реєстрації і до моменту виключення із державного реєстру.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем  не надано суду доказів, які підтверджують, що ТОВ «Компанія «Вісета – 24»  виключено із Єдиного  Державного реєстру підприємств та організацій України.

Навпаки, відповідно до відповіді на запит суду Головне управління статистики у м. Київі від 08.07.2008 р. вих.. №13-3743 повідомило про те, що ТОВ «Компанія «Вісета – 24» станом на 08.07.2008 р. значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України

Державною податковою інспекцією у м. Ялта  АР Крим не прийнято до уваги, що визнання у судовому порядку недійсним свідоцтва  про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту реєстрації не є підставою для  визнання недійсними вчиненими їм з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність тільки при наявності вини, що знайшло своє відображення у постанові Судової палати з господарських справ Верховного Суду України від 11.11.2004р.

Що стосується посилань Державної податкової інспекції у м. Ялта  АР Крим на  рішення Солом'янського районного суду м. Київа від 27.07.2008 р. по справі №2-А- 452-1/07, яким  було визнано недійсними статут ТОВ «Компанія «Вісета – 24» з  моменту його реєстрації, визнано недійсним свідоцтво  про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Вісета – 24», то слід зазначити, що предметом дослідження за цим спором була лише відповідність засновницьких документів  вимогам діючого законодавства. Оцінки господарським відносинам позивача з ТОВ «Компанія «Вісета – 24»  вказаним судом надано не було.  

Більш того, юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства на підставах визнання його засновницьких документів недійсними повинно бути здійснення ліквідаційної процедури, в ході якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації не тягне за собою недійсність всіх правочинів, укладених з моменту його реєстрації і до моменту виключення із Державного реєстру (постанова Судової палати з адміністративних справ Верховного Суду України від 14.02.2006р. по справі №21-321).  

Також необхідно вказати на той факт, що угода між позивачем  по справі і ТОВ «Компанія «Вісета – 24»  була укладена 09.01.2006 р., а засновницькі документи ТОВ «Компанія «Вісета – 24»  було скасовано Солом'янським районним судом м. Київа   лише 27.07.2008 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем на підтвердження виконання умов договору Т – В/09-01-06 від 09.01.2006 р.  були надані податкові накладні, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Державною податковою інспекцію у м. Ялта  АР Крим не спростовані доводи відповідача про те, що на момент здійснення господарської операції,  ТОВ «Компанія «Вісета – 24» перебував  в Єдиному державному реєстрі.

За таких обставин позивач  не може нести відповідальність як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Також необхідно вказати,  що відповіді на запит суду ДПІ в Солом'янському районі м. Київа від 14.07.2008 р. вих.. №5199/9/15-129 повідомила про те, що останній звіт ТОВ «Компанія «Вісета – 24» було подано по податку на додану вартість за жовтень 2007 р. від 15.11.2007 р. №222856.  

Відповідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві  є будь-які фактичні  дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.. 61 Конституції України    ніхто не може бути двічі притягнений до  юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.      Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Також треба вказати,  що укладена між позивачем по справі і ТОВ «Компанія «Вісета – 24» господарська угода  у встановленому законом порядку недійсною не визнана.

Ст. 67 Конституції України передбачає сплату податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ У  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією  та законами України;  2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;  10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до  ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду  всі матеріали, які свідчать про його правомірні  дії

Відповідач правомірність винесення спірних   податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна   частина   постанови   суду   про   визнання нормативно-правового акта незаконним або таким,  що не  відповідає правовому акту вищої юридичної сили,  і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що  опублікуванню належить постанова суду,  яка виноситься по справі,  результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі  зачипає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного  спору носить локальний характер. Таким чином, суд не баче ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3, 40  грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума у розмірі 3,40 грн. підлягає поверненню  з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.

Вступна і резолютивна частини постанови проголошено 13.11.2008 р.

Постанову у повному обсязі складено 17.11.2008 р.

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

      1.   Позов задовольнити.

             2.  Визнати нечинними податкові повідомлення -  рішення  державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим  від 14.03.2008 р. №0000722301/0 ті від 21.04.2008 р. №0000722301/1,  відповідно до яких було визначено податкове забовязання по податку на додану вартість у загальній сумі 1551989 грн.,  в тому числі: по основному платежу – 1034659 грн. і штрафні санкції у розмірі 517390 грн.

3.  Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 в банку отримувача: Управління Державного казначейства України в АР Крим, отримуач: держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854 ) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд – Лідер», м. Ялта, вул.. Кривошти, 19, кв. 48,  ( ЄДРПОУ 33385998, банківські реквізити не відомі )     3, 40  гривень держмита.  

           4.  Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд – Лідер», м. Ялта, вул.. Кривошти, 19, кв. 48,  ( ЄДРПОУ 33385998, банківські реквізити не відомі )    зайво сплачену суму судового збору у розмірі 3,40 грн.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

     Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.