Рішення

від 23.04.2012 по справі 36/5005/3130/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.12р. Справа № 36/5005/3130/2012

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гарбуз-86", м. Дніпропетровськ

про стягнення 10,61 грн.

Суддя Соловйова А.Є

Секретар судового засідання-помічник судді Тесля М.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 16.03.2010

Від відповідача: Гарбуз С.Ф., паспорт серія АН № НОМЕР_2, виданий 22.07.2008

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гарбуз-86»про стягнення 2 445,44 грн. за договором №1411 від 26.03.2009.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

17.04.2012 позивач подав Заяву про уточнення позовних вимог (вих. №б/н від 17.04.2012), відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 10,61 грн. в зв'язку з оплатою відповідачем основного боргу в сумі 2 434,82 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме -порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду договір №1411 від 26.03.2009, видаткові накладні №Х02241/01/2647 від 18.01.2012, №Х06468/02/3334 від 16.02.2012.

Позивач керуючись п.4.1. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з відповідача, з урахуванням уточнень, інфляційні збитки у сумі 2,03 грн., три проценти річних у сумі 8,58 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вих. №б/н від 13.04.2012 відповідач посилається на погашення заборгованості платіжними дорученнями №4144 від 05.04.2012 та №4149 від 09.04.2012.

В судовому засіданні 17.04.2012 оголошувалась перерва до 19.04.2012, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2009 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі -позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Гарбуз-86»(надалі -відповідач) уклали договір №1411 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати продукцію надалі Товар, а саме алкогольні напої, на умовах цього Договору у власність відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти зазначений Товар і сплатити за нього відповідну грошову суму на умовах цього Договору.

Виходячи із наданого Позивачем Договору, видаткових накладних №Х02241/01/2647 від 18.01.2012, №Х06468/02/3334 від 16.02.2012 , позивач поставив відповідачу товар -алкогольні напої загальною вартістю 2 434,82 грн. з ПДВ на умовах оплати: протягом 14 календарних днів з моменту поставки (п.4.1. Договору) .

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №Х02241/01/2647 від 18.01.2012, №Х06468/02/3334 від 16.02.2012 та не заперечується сторонами.

Відтак, відповідач мав розрахуватися з позивачем за поставлений товар в строк до 01.02.2012 включно за товар, поставлений за видатковою накладною №Х02241/01/2647 від 18.01.2012, та в строк до 01.03.2012 включено за товар, поставлений за видатковою накладною №Х06468/02/3334 від 16.02.2012.

Проте відповідач, в установлений Договором строк, оплату за поставлений товар не здійснив. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 05.04.2012 здійснив оплату в сумі 1418,54 грн. за товар, поставлений за видатковою накладною №Х02241/01/2647 від 18.01.2012, що підтверджується платіжним дорученням №4144, та 09.04.2012 в сумі 1016,28 грн. за товар, поставлений за видатковою накладною №№Х06468/02/3334 від 16.02.2012, що підтверджується платіжним дорученням №4149.

В своїй позовній заяві, з урахуванням уточнень, позивач ставить питання про стягнення з відповідача трьох процентів річних -8,57 грн. (за період прострочення з 01.02.2012 по 28.03.2012.2012), інфляційних збитків -2,03 грн. (за лютий 2012 року).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10,61 грн. інфляційних збитків та трьох процентів річних за договором №1411 від 26.03.2009 слід задовольнити в повному обсязі.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий позивачем договір №1411 від 26.03.2009 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, а отже є укладений.

Згідно з п.п.7.3., 7.4. Договору, цей договір діє до 31.12.2009. В разі, якщо не пізніше як за 30 днів до моменту визначеному в п.4.3. цього Договору, одна із Сторін не виказала в письмові формі пропозицій щодо припинення дійсного Договору, то цей Договір визнається пролонгованим терміном на один рік.

Виходячи з п.4.1. Договору, умови оплати - протягом 14 календарних днів з моменту поставки шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позивача, або внесення готівкою в касу позивача.

Позивач 18.01.2012 та 16.02.2012 року здійснив на адресу відповідача поставку товару -алкогольних напоїв загальною вартістю 2 434,82 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №Х02241/01/2647, №Х06468/02/3334.

Проте відповідач оплату за поставлений товар здійснив з порушенням строків оплати, встановлених п.4.1. Договору, сплативши 05.04.2012 платіжним дорученням №4144 суму 1418,54 грн. за товар, поставлений за видатковою накладною №Х02241/01/2647 від 18.01.2012 (в той час, як оплата мала бути здійснена в строк до 01.02.2012 включно), та 09.04.2012 платіжним дорученням №4149 суму 1016,28 грн. за товар, поставлений за видатковою накладною №№Х06468/02/3334 від 16.02.2012 (в той час, як оплата мала бути здійснена в строк до 01.03.2012 включно). Таким чином, відповідач допустив прострочення оплати за поставлений товар.

Здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних збитків відповідають обставинам справи, а тому вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 8,58 грн. та інфляційних збитків у розмірі 2,03 грн. підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що ним в повному обсязі була погашена сума основної заборгованості за поставлений товар суд відхиляє, оскільки санкції за прострочення виконання грошових зобов`язань передбачені ст.ст. 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 ГК України встановлює виняток із загального правила ст. 218 ГК України та ст. 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь - яких обставин.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гарбуз-86»(49089, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників, 28; код ЄДРПОУ 13470931) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49126, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10,61 грн., з яких: 2,03 грн. (дві гривні 03 копійки) інфляційних збитків; 8,58 грн. (вісім гривень 58 копійок) три проценти річних;

- 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя А.Є. Соловйова

Повне рішення складено 23.04.2012