Рішення

від 17.04.2012 по справі 5/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.04.2012 Справа № 5/132

За позовом Малого приватного підприємства „Ельдорадо", с. Ганичі Тячівського району

до Державного підприємства „Брустурянське лісомисливське господарство", с. Лопухів Тячівський район

про стягнення 28964,80 грн. інфляційних нарахувань та 7548 грн. три відсотки річних

Суддя Йосипчук О.С.

представники:

Позивача -Візічканич А.А., директор підприємства

Відповідача -

СУТЬ СПОРУ: Малим приватним підприємством „Ельдорадо", с. Ганичі Тячівського району заявлено позов до Державного підприємства „Брустурянське лісомисливське господарство", с. Лопухів Тячівський район про стягнення 28964,80 грн. інфляційних нарахувань та 7548 грн. три відсотки річних,

В С Т А Н О В И В :

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача суми 7548 грн. три відсотки річних та інфляційні нарахування в сумі 28964,80 грн., нараховані внаслідок невиконання відповідачем мирової угоди, укладеної сторонами на стадії виконання судового рішення 25 березня 2008 року у справі №5/15.

Позивач стверджує, що відповідачем умови мирової угоди належним чином не виконувалися, заборгованість погашалася не систематично та з порушенням обумовленого угодою графіку, у зв'язку з чим, Малим приватним підприємством „Ельдорадо" проведено нарахування за період з 01.01.2009р. по 01.07.2010р. три відсотки річних та інфляційних у вказаних розмірах.

Ухвалами суду від 27.01.2011р. та від 02.11.2011р. провадження у справі зупинялось до вирішення господарським судом спорів про чинність договорів, на підставі яких виникли грошові зобов"язання ДП "„Брустурянське лісомисливське господарство" перед позивачем. 16.09.2011р. та 19.03.2012р. відповідно провадження у справі поновлювалося у з"взяку із вирішеннм вказаних спорів. Так, рішеннями господарського суду Закарпатської області у справах №5/134 та №5008/1641/2011 у задоволенні позовних вимог ДП „Брустурянське лісомисливське господарство" про визнання нечинними договорів на будівництво доріг та інженерних споруд №46 від 28.11.2003р. та №52 від 12.08.2004р. та про визнання договорів №46 від 28.11.2003р. та №52 від 12.08.2004р. такими, що укладені внаслідок омани та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Відповідач свого представника у засідання не направив, незважаючи на неодноразові вимоги суду письмові пояснення по суті позову з доказами в їх обгрунтування не подав, а також не надав доказів дотримання ним умов Мирової угоди.

За таких обставин справа підлягає розгляду в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.04.2012р.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представникика позивача,

суд встановив:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 26 липня 2006 року по справі №5/15 було стягнуто з Державного підприємства „Брустурянське лісомисливське господарство" на користь МПП „Ельдорадо" суму 530 122,00 грн. вартості виконаних передбачених договором підрядних робіт та 5301,22 грн. держмита, 1500,00 грн. витрат на проведення по справі експертизи та 118 грн. збору на ІТЗ.

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 07 серпня 2007р. та Вищого господарського суду України від 14.02.2008 року зазначене рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

На стадії виконання вказаного судового рішення між сторонами було укладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.03.2008 року.

Згідно умов зазначеної мирової угоди сторони дійшли до згоди, що відповідач зобов'язується погасити заборгованість у сумі 537041,22 грн., шляхом здійснення разового платежу у сумі 300 000 грн. протягом трьох днів з дня затвердження даної мирової угоди сторін та шляхом сплати решти боргу (237 041, 22 грн.) рівними частинами (47 408,24 грн.) щомісячно в термін до 20 числа поточного місяця.

В супереч вищенаведеному, відповідач не дотримувався порядку погашення заборгованості, який встановлено затвердженою судом мировою угодою, у зв"язку із чим за ним рахується непогашена заборгованість в сумі 132 600 грн.

За прострочку виконання відповідачем своїх зобов'язань позивачем проведено нарахування за період з 01.01.2009р. по 01.07.2010р. 3% річних в сумі 7548 грн. та інфляційні в сумі 28964,80 грн., у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. За своєю правовою природою мирова угода є правочином, з якого виникають цивільно-правові зобов'язання.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З доданого розрахунку позовних вимог, вбачається, що позивачем визначений період нарахування трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань з урахуванням прострочення виконання грошового зобов'язання, обумовленого мировою угодою, якою сторони за власним волевиявленням встановили новий графік погашення зафіксованого судом боргу.

Таким чином, оскільки доказів дотримання відповідачем умов Мирової угоди матеріали справи не містять, то за наявних у справі матеріалів, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відпоавідача відшкодування на користь позивача понесених судових витрат по сплаті державного мита в розмірі 365,13 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85, 87 ГПК України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Брустурянське лісомисливське господарство" (Тячівський район, с. Лопухово, вул. Партизанська,1, код ЄДРПОУ 32464172) на користь Малого приватного підприємства „Ельдорадо" (Тячівський район, с. Ганичі, вул. Шевченко,41, код ЄДРПОУ 20462042) суму 28964,80 грн. інфляційних нарахувань та 7548 грн. три відсотки річних, а також суму 365,13 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.С. Йосипчук