Рішення

від 18.04.2012 по справі 5009/920/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/18/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.12 Справа № 5009/920/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представника позивача -ОСОБА_1, на підставі довіреності № 2-04 від 02.04.2012 р.; від відповідача -не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/920/12

за позовом: Приватного підприємства «Тракторзапчасть»(скорочено ПП «Тракторзапчасть»)

до відповідача: Приватного підприємства «Регіонтрейд» (скорочено ПП «Регіонтрейд»)

про стягнення суми

Сутність спору:

ПП «Тракторзапчасть»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ПП «Регіонтрейд»про стягнення 6 964,32 грн. заборгованості за проданий товар, з яких 6 019,94 грн. -основний борг, 638,11 грн. -втрати від інфляції, 306,27 грн.- 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, присвоєно номер провадження 34/18/12 у справі №5009/920/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 18.04.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст.ст. 1, 12, 15, 36, 49, 54-57 ГПК України, ст. ст. 526, 530, 625 ЦК України, п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

ПП «Регіонтрейд», відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час, та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (поштове повідомлення від 13.03.12 р.), про причини неявки суд не повідомив.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач отримав від позивача Муфту щеплення Т-170 № 18-14-4сб вартістю 6 019,94 грн. з ПДВ, що підтверджується наступними документами:

- рахунком-фактурою № 00000255 від 16.06.2010 р. на суму 6019,94 грн.;

- видатковою накладною № 00000203 від 21.06.2010 р. на суму 6019,94 грн;

- довіреностю № 21 від 18.06.2010 р.;

- податковою накладною № 222 від 21.06.2010 р.

Видаткова накладна № 00000203 від 21.06.2010 р., за якою відповідачу було поставлено товар, узгоджена між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печатками сторін. Товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеній накладній (належним чином засвідчена копія видаткової накладної -долучена до матеріалів справи) (а.с. 8). Повноваження представника ОСОБА_3 підтверджено довіреністю № 21 від 18.06.2010 р.

В рахунку-фактурі № 00000255 від 16.06.2010 р. було зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 21.06.2010 р., проте відповідач свої обов'язки по оплаті товару не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 6 019,94 грн.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 6 019,94 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені суду докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Частиною 1 статті 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про факт укладення між сторонами правочину купівлі-продажу товару. Зміст вказаного правочину (предмет та ціна) зафіксовано:

- видатковою накладною № 00000203 від 21.06.2010 р.;

- довіреностю № 21 від 18.06.2010 р. (а.с. 9).

Строк оплати товару встановлено ст. 692 ЦК України.

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеної спеціальної норми щодо строку оплати товару для правовідносин купівлі-продажу, відповідач в будь-якому випадку мав здійснити платіж в день прийняття товару.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свій обов'язок не виконав в повному обсязі, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6 019,94 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 306,27 грн. 3 % річних та 638,11 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування втрат від інфляції грошових коштів та встановлено, що вимога в цій частині обґрунтована, а отже підлягає задоволенню.

Крім того, судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та встановлено, що стягненню підлягає сума 305,70 грн. річних.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Регіонтрейд» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Театральна, буд. 10, кв. 37, код ЄДР 36465190) на користь Приватного підприємства «Тракторзапчасть»(03062, м. Київ, вул. Естонська, буд. 94, код ЄДР 32493706) 6 019 (шість тисяч дев'ятнацять) грн. 94 коп. заборгованості, 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 11 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 305 (триста п'ять) грн. 70 коп. 3 % річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.О. Науменко

Повний текст рішення складено 19.04.12 р.