Рішення

від 11.04.2012 по справі 5011-51/1604-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/1604-2012 11.04.12

За позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі

1) Міністерства оборони України

2) Державного підприємства Міністерства оборони України "Центр розвитку спорту Збройних Сил України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал"

про стягнення 15 308,18 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від прокуратури: ОСОБА_1

від позивача 1: ОСОБА_2, ОСОБА_3

від позивача 2: ОСОБА_4

від відповідача: ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступника військового прокурора Київського гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Центр розвитку спорту Збройних Сил України" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал про стягнення 15 308,18 грн., з яких 15 009,70грн. заборгованості, 249,68грн. пені, 48,80грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем 2 відповідно до умов договору про надання платних послуг №1 від 10.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.03.2012 р. за участю представників учасників судового процесу, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважних представників позивача 1 та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник прокуратури підтримав заявлені ним вимоги.

Представники позивачів підтримали заявлені прокуратурою вимоги.

Також представник відповідача визнав позов.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та прокурором

У судовому засіданні 11.04.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2011 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Центр розвитку спорту Збройних Сил України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал" укладено договір з надання платних послуг №1, умовами якого передбачено, що позивач 2 зобов'язався надати відповідачеві послуги з технічного забезпечення проведення учбово-тренувальних занять та футбольних матчів молодіжно та дитячо-юнацьких команд ФК «Арсенал», а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги позивачеві згідно п. 2 договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що учбово-тренувальні заняття та футбольні матчі команд ФК «Арсенал»відбудуться на запасних футбольних полях стадіону ЦСКА, які розташовані за адресою: м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 10-А, в період з 10.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

Згідно п. 2.2 договору відповідач здійснює оплату позивачеві за надані послуги не пізніше 5 -го числа місяця, що настає за місяцем надання послуг згідно виставлених рахунків та на підставі актів виконаних робіт, що підписуються сторонами.

Відповідно до п. 2.4. договору фактичне надання послуг підтверджується актами виконаних робіт, що підписуються сторонами.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно сплатити за послуги згідно умов договору.

У п. 3.2.5 договору зазначено, що у разі порушення відповідачем строків оплати послуг, наданих позивачем, відповідно до п. 2.1. та 2.2 договору або в разі їх часткової оплати відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення від не перерахованої суми за весь період прострочення.

Судом встановлено, що позивачем були надані послуги з технічного забезпечення проведення учбово-тренувальних занять та футбольних матчів на загальну суму 87640,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт по договору з надання платних послуг №1 від 10.01.2011 р. (копії - в матеріалах справи)

Обґрунтовуючи свої вимоги, Заступник військового прокурора Київського гарнізону зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором з надання платних послуг №1 від 10.01.2011 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 15 009, 70 грн. Крім того, Заступник військового прокурора Київського гарнізону просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 48,80 грн. та пеню в розмірі 249,68 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору з надання платних послуг №1 від 10.01.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач неодноразово звертався з претензією та листами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал" з проханням погасити заборгованість та отримав гарантійний лист від відповідача.

Однак станом на час вирішення спору відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 72 639,00 грн., що підтверджується довідкою з банку, врезультаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 15 009,70 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання зобов'язань у строки, встановлені договором з надання платних послуг №1 від 10.01.2011 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору з надання платних послуг №1 від 10.01.2011 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 15 009,70 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 48,80 грн. та пені в розмірі 249,68 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду сума 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача, складає грн. 47,04 грн. за період з 06.11.2011 р. по 20.12.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше, ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Тож, за розрахунком суду сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 243,13 грн., виходячи з облікової ставки, встановленої у відповідний період та розрахована судом за період з 06.11.2011 р. по 20.12.2011 р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Заступника військового прокурора Київського гарнізону підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника військового прокурора Київського гарнізону задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1, код 35197962) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Центр розвитку спорту Збройних Сил України" (03158, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 10, код 24975025) 15 009 (п'ятнадцять тисяч дев'ять) грн. 70 коп. заборгованості, 47 (сорок сім) грн. 04 коп. 3% річних та 243 (двісті сорок три) грн. 13 коп. -пені.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 17.04.2012р.