Рішення

від 19.04.2012 по справі 5011-25/2920-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/2920-2012 19.04.12

За позовом Дочірнього підприємства «Динаміка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Форто»

про стягнення 34 999,98 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю від 24.02.2012р.)

від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Дочірнє підприємство «Динаміка»(надалі -позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Форто»(надалі - Відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на загальну суму 34 999,98 грн. та судових витрат з оплати адвокатських послуг в сумі 3 500,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач своїх зобов'язань за усним договором не виконав, повну вартість поставленого товару не оплатив.

Ухвалою від 12.03.2012р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд був призначений на 27.03.2012р. В судове засідання 27.03.2012р. представники відповідача не з'явились, розгляд справи було відкладено до 10.04.2012р. В судове засідання 10.04.2012р. представники сторін з'явились, проте розгляд справи було відкладено до 19.04.2012р. В судове засідання 19.04.2012р. представники відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 19 квітня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 26.03.2012р. наявний у матеріалах справи).

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено усний договір згідно якого Позивач відпускав, а Відповідач приймав товар.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як свідчать матеріали справи, Позивачем було передано Відповідачу товар на загальну суму 43 798,71 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справі видатковими накладними: №РН-0000552 від 20.03.2009р. на суму 1 429,01 грн., №РН-0000234 від 09.02.2009р. на суму 1 696,01 грн., №РН-0000187 від 04.02.2009р. на суму 10 545,17 грн., №РН-0000004 від 08.01.2009р. на суму 14 325,54 грн., №РН-0002910 від 28.11.2008р. на суму 15 802,98 грн. Отримання Відповідачем товару за вказаними видатковими накладними підтверджується підписами його представників та печаткою товариства в графі «Отримав(ла)».

Факт визнання відповідачем поставки підтверджується фактом здійснення останнім часткового розрахунку за отриманий товар на суму 11 000,05 грн. згідно платіжних доручень №2558 від 14.04.2009р. на суму 6 429,01 грн. та №2573 від 21.04.2009р. на суму 4 571,04 грн. (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи). Позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача за отриманий товар було зараховано суму в розмірі 8 798,73 грн., оскільки за видатковою накладною №РН-0002910 від 28.11.2008р. позивачем проведено зарахування в сумі 4 227,69 грн. Решту вартості поставленого товару Відповідач не оплатив.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар складає 34 999,98 грн. = 43 798,71 грн. вартість поставленого товару -8 798,73 грн. оплата.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною другою ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем була направлена відповідачу претензія від 09.02.2012р., яка містить вимогу про сплату відповідачем заборгованості в сумі 34 999,98 грн. Факт направлення позивачем вказаної претензії підтверджується копією опису вкладення у лист з оголошеною цінністю з відміткою поштового відділення та зазначенням дати відправлення - 09.02.2012р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповіді на претензію Відповідачем направлено не було. Таким чином, зважаючи на положення частини другої ст. 530 ЦК України обов'язок Відповідача виконати зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару на суму 34 999,98 грн. виник з моменту пред'явлення вимоги Позивачем та мав бути виконаний Відповідачем протягом семи днів від пред'явлення вимоги, тобто до 16.02.2012р. включно.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару у строк, визначений вимогою позивача, не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 34 999,98 грн.

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 34 999,98 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 500,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд встановив наступне.

На підтвердження наданих позивачу послуг адвоката, Дочірнім підприємством «Динаміка» надано суду копію Договору про надання правової допомоги від 01.03.2012р., копію платіжного доручення №9284 від 09.04.2012р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4704 від 25.10.2011р., копію посвідчення адвоката та копію доручення адвоката від 24.02.2012р., діючого на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4704 від 25.10.2011р. ОСОБА_1

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката , витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», в якій зазначається, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає можливість відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам, чи юридичним особам.

Аналіз поданих позивачем на обґрунтування понесених витрат на правову допомогу документів дає підстави стверджувати, що між позивачем та ОСОБА_1 01.03.2012р. укладено договір про надання правової допомоги, за яким останній зобов'язується надати правову допомогу клієнту у справі про стягнення з ТОВ «Автоцентр «Форто»на користь клієнта заборгованості зі сплати 34 998,98 грн.

Відбиток печатки ОСОБА_1 на даному договорі свідчить про те, що вказана особа є адвокатом у розумінні положень ГПК України та Закону України «Про адвокатуру».

За таких обставин, суд дійшов висновку про вмотивованість стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, які входять до складу судових витрат, але суд не погоджується з заявленим позивачем до стягнення розміром суми на оплату правової допомоги з огляду на наступне.

Згідно з п. 3.1 вказаного вище договору вартість послуг адвоката складає 3 500, 00 грн.

Оплату позивачем витрат на правову допомогу у сумі 3 500, 00 грн. підтверджує й залучене до справи платіжне доручення №9284 від 09.04.2012р.

Так, в силу ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Організаційні форми діяльності адвокатури встановлені в ст. 4 Закону України «Про адвокатуру».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру», адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Стаття 12 даного Закону встановлює, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р.6/УІ), єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є - гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Згідно з п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.2006 р. у справі за позовом «Двойних проти України»заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру.

Застосування при розгляді справи вищевказаного рішення можливе з огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»№02-5/78 від 04.03.1998 р., вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги обмеження розміру оплати послуг адвоката, а також враховуючи судову практику про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, а також розмір заявлених позовних вимог, заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню у сумі 1 750,00 грн., оскільки вважає суму, заявлену позивачем завищеною та неспіврозмірною з сумою заборгованості, що підлягає стягненню.

Судовий збір позивача у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Форто»(ідентифікаційний код 34239593, адреса: 01042, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 47, р/р 26006002399001 в АТ «Індекс-Банк», м. Київ, МФО 300614) на користь Дочірнього підприємства «Динаміка»(ідентифікаційний код 31801915, адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, проммайданчик, ВАТ «Гідроспецбуд», р/р 26004012822451 в «Укрексімбанк», МФО 322313) суму основного боргу в розмірі 34 999,98 грн. (тридцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 98 копійок), витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1 750,00 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) та судовий збір в розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.04.2012р.

Суддя С.М. Морозов