Рішення

від 18.04.2012 по справі 5015/779/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.12 Справа№ 5015/779/12

За позовом: Приватного акціонерного товариства "АБАК", м.Львів до відповідача: Державного територіально-галузевого об"єднання «Львівська залізниця», м.Львів, в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця», м.Львів про: стягнення 45 701,66 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача : Аронов С.Б. - директор приватного підприємства, ОСОБА_2 - присутній

від відповідача : ОСОБА_3 -представник (довіреність №НЮ-59 від 01.01.2012 р )

Права та обов»язки , згідно ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України , суд роз»яснив представникам сторін. Заяви про відвід судді від сторін не надходили.

Суть спору: на розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства «АБАК», м.Львів, до Державного територіально-галузевого об"єднання «Львівська залізниця», м.Львів, в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця», м.Львів, про стягнення 45 701,55 грн. заборгованості , у тому числі : 44820,00 грн основного боргу; 570,99 грн. пені; 89,64 грн інфляційних нарахувань; 221,03 грн. - 3 % річних. Позивач просить також відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.02.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 20.03.2012 р . Вимоги до сторін висвітлені в ухвалі. З підстав , наведених в ухвалі від 20.03.12 р розгляд справи відкладався на 18.04.2012 року.

В ході розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, подавши 11.04.12 р на розгляд до суду Заяву від 10 квітня 2012 року №04010-1/12 про збільшення розміру позовних вимог (вх.№7943/12 від 11.04.12 р). Примірник заяви та доданого до неї розрахунку за №0410-2/12 від 10 квітня 2012 року позивач скерував 10.04.12 р відповідачу, про що до матеріалів справи подав належні докази .

Відповідач у відзиві від 19.03.2012 р №НХ-850 на позовну заяву приватного підприємства «АБАК»до ДТГО «Львівська залізниця»про стягнення 45 701,66 грн підтвердив факт укладення між ним і позивачем договору поставки №Л/НХ-112054/НЮ від 26.09.2011 року та поставку позивачем на виконання зазначеного договору товару відповідачу на суму 44820,00 грн, згідно накладної №z780 від 06.10.2011 р . Пояснює, що у зв»язку із відсутністю фінансування та наявністю значної кредиторської заборгованості , станом на 19.03.12 р розрахунок з позивачем не проведено, сума боргу становить 44 820,00 грн. Зауважень щодо нарахування пені в сумі 570,99 грн, 3% річних в сумі 221,03 грн, інфляційних втрат в сумі 89,64 грн відповідач не має, що підтвердив у відзиві.

В судовому засіданні 18.04.12 р позивач просить задоволити вимоги за Заявою від 10.04.12 р №04010-1/12 про збільшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача 46 489,67 грн. заборгованості , у тому числі : 44820,00 грн основного боргу; 977,53 грн пені, нарахованої за період з 30.12.2011 р по 10.04.2012 р ; 313,74 грн інфляційних нарахувань , нарахованих від суми боргу за період з 01.01.2012 р по 31.03.2012 р; 3% річних в сумі 378,40 грн, нарахованих за період з 30.12.2011 р по 10.04.2012 р . Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні 18.04.12 р представник відповідача підтвердив надходження до відповідача Заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог. Збільшені позивачем вимоги за Заявою від 10.04.12 р №04010-1/12 відповідач не заперечив, а його представник визнав у судовому засіданні.

11.04.12 р ( вх.№7943/12 від 11.04.12 р ) позивач подав заяву від 10.04.12 р №0410-3/12 про повернення помилково сплаченого судового збору в сумі 1411,50 грн.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами по Заяві позивача від 10 квітня 2012 року №04010-1/12 про збільшення розміру позовних вимог, яка поступила до суду 11.04.12 р в додаток до супроводжувального листа від 10.04.2012 р №0410-5/12 ( вх.реєстраційний номер 7943/12).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено.

Приватне підприємство «АБАК»в статусі юридичної особи включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; ідентифікаційний код юридичної особи 25548495; місцезнаходження за адресою : 79026, Львівська область, місто Львів, Франківський район, вулиця Стрийська, будинок 54, квартира 7, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ Серія АЖ №379146, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця»в статусі юридичної особи включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; ідентифікаційний код юридичної особи 01059900; місцезнаходження за адресою : 79007, Львівська область, місто Львів, Галицький район, вул..Гоголя, будинок 1; госпрозрахункова служба матеріально-технічного постачання Львівської залізниці 01103707 індекс 79025, Львівська область, місто Львів, Залізничний район, вул..Широка, будинок 2 -відокремлений підрозділ юридичної особи -ДТГО «Львівська залізниця», що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ Серія АЖ №371793, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Ст. 21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 28 ГПК України, повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Самостійно виступати стороною в судовому процесі з розгляду господарського спору відокремлений структурний підрозділ без статусу юридичної особи не може.

Відповідно до ст. 64 ГК України, функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Отож, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 28.07.94 р. N 02-5/492 "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" зазначено, що коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Відповідно до п.1.1 Положення про Відокремлений підрозділ «Служба матеріально-технічного постачання»Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»( нова редакція) затвердженого начальником ДТГО «Львівська залізниця 23.03.2006 р, - підрозділ входить до складу Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»( надалі -Залізниця) , створений відповідно до наказу начальника залізниці №132/Н від 30.06.1994 року та діє згідно ст.64 Господарського кодексу України. Служба є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»без права юридичної особи ( п.1.2). Управління Службою здійснює начальник, який призначається начальником Залізниці, за погодженням з Укрзалізницею ( п.4.1). Начальник Служби діє на підставі довіреності від імені Залізниці, представляє Службу в усіх установах та організаціях ( п.п.4.4). У довіреності від 01.01.2012 р №НЮ-72 визначено коло повноважень начальника відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»ОСОБА_4, серед яких не вбачається надання повноваження стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені юридичної особи.

Отже, стороною ( відповідачем) у даній справі є юридична особа, Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів.

Згідно рішення Комітету з конкурсних торгів від 05.09.11 р, Протокол №3, Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця», іменоване надалі «Покупець», в особі начальника відокремленого підрозділу «Служьба матеріально-технічного постачання»ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності №НЮ-540 від 29.07.10 р , з одного боку та Приватним підприємством «Абак», надалі «Постачальник», в особі директора Аронова С.Б., що діє на підставі статуту, з іншого боку, укладено Договір №Л/НХ-112054/НЮ від 26 вересня 2011 року ( далі -Договір).

Пунктом 1.1 вказаного Договору обумовлено, що постачальник (позивачу у справі) зобов'язується у 2011 році поставити покупцеві (відповідачу у справі) товар, зазначений у Специфікації №1 ( Додаток №1 до даного договору), а Покупець -прийняти і оплатити такий товар.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару :машини друкарські та лічильні (апарати електронні контрольно-касові); кількість товару визначається у Специфікації №1 (Додаток №1) ( п.1.2 Договору).

Ціна товару визначається даним Договором і приймається Сторонами в національній валюті України -гривні.

Постачання здійснюється за цінами , передбаченими у Специфікації №1 ( Додаток №1). Ціна за одиницю товару визначається у Специфікації №1 (Додаток №1) ( п.3.1 Договору).

Відповідно до п.3.2 Договору, ціна цього Договору на момент його підписання становить 44 820,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 7470,00 грн.

Відповідно до п.4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред»явлення Постачальником рахунку на оплату товару (далі рахунок) протягом 60 (шістдесят) банківських днів після дати поставки товару.

Датою оплати ( п.4.3 Договору) вважається дата перерахування Покупцем коштів на рахунок Постачальника. Місце поставки товару Україна,79025, вул..Широка,2, м.Львів, ВП «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця». Датою поставки товару вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної ( п.п.5.3, 5.4 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року (п.10.1). Невід»ємною частиною цього Договору є : Специфікація №1 (Додаток №1) ( п.12.1).

На виконання умов договору, 06.10.2011 року позивачем на підставі рахунку №175 від 06.10.2011 року було поставлено, а відповідачем ( по дорученню ЯОЗ 248170/2737 від 06.10.2011 р) отримано контрольно-касові електронні апарати ЕККА МІNІ-500.02/01 МЕ з блоком живлення V35-12А-300 у кількості 30 штук загальною вартістю 44 820,00 грн, що підтверджується накладною №z780 від 06.10.2011 р.

Виходячи з умов в п.4.1 договору , покупець повинен був здійснити оплату отриманого товару включно по 29 грудня 2011 року. Оскільки, товар не був оплаченим , з 30 грудня 2011 року має місце прострочення виконання зобов»язання по оплаті товару з боку покупця ( відповідача у справі).

Як вбачається з наявних у справі матеріалів , позивач вживав заходи до добровільного врегулювання спору. Так, 25.01.12 р відповідачу вручено лист за №0124-1/12 від 24.01.12 р у якому заявлено вимогу про сплату заборгованості по поставці в сумі 44820,00 грн з ПДВ по накладній №z780 від 06.10.2011 р., а 27.02.12 р - вручено претензію за №0216-1/12 від 16.02.12 р з вимогою погасити заборгованість. Відповідач претензію, скерований лист залишив без розгляду, заборгованість не погасив.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду, як і станом на час розгляду спору по суті, заборгованість відповідача перед позивачем складає 44 820,00 грн за поставлений , однак не оплачений товар.

Відповідно до п.7.1 Договору , у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов»язань за Договором Сторони несуть відповідальність , передбачену законами та цим Договором.

В разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення ( п.7.5 договору) .

Відповідно до п.7.5 Договору Позивач нарахував відповідачу 977,53 грн пені за період з 30.12.2011 р по 10.04.2012 р, а відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України - 313,74 грн інфляційних від суми боргу за період з 01.01.2012 р по 31.03.2012 р та 3% річних в сумі 378,40 грн, нарахованих за період з 30.12.2011 р по 10.04.2012 р. ( розрахунок пені, 3% річних та інфляційних додається до Заяви від 10.04.12 р №04010-1/12 про збільшення розміру позовних вимог). Позивач просить стягнути на його користь з відповідача 46 489,67 грн. заборгованості.

Відповідач позовні вимоги, розмір яких збільшено Заявою позивача від 10.04.12 р №04010-1/12, визнає.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги згідно Заяви від 10.04.12 р №04010-1/12 про збільшення розміру позовних вимог підлягають до задоволення. При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта

(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, згідно ст. 691 ЦК України.

Ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, відповідачем підтверджується факт укладення між сторонами договору поставки №Л/НХ-112054/НЮ, виконання позивачем зобов»язань за договором та поставки відповідачу обумовленого договором товару на суму 44820,00 грн. Відповідач визнає наявність основного боргу перед позивачем в сумі 44820,00 грн, оскільки отриманий ним товар не оплачений. Вимога позивача про стягнення 44820,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. За нормами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За нормами ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України штрафними санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. За нормами ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Разом з тим, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені на підставі п. 7.5 договору, із врахуванням положень п.4 ст.231 ГК України, п.6 ст.232 ГК України, ст.549 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань».

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до задоволення в сумі 977,53 грн, відповідно до розрахунку від 10.04.12 р №0410-2/12.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До стягнення з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 378,40 грн. та інфляційні втрати в сумі 313,74 грн, відповідно до розрахунку від 10.04.12 р №0410-2/12.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позовні вимоги згідно заяви №04010-1/12 від 10 квітня 2012 року про збільшення розміру позовних вимог підлягають до задоволення в сумі 46 489,67 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати ( 1609,50 грн. судового збору) покладаються на відповідача.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач двічі сплатив судовий збір за подання на розгляд до господарського суду позовної заяви про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі , зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судовий збір в сумі 1411,50 грн. , сплачений позивачем по квитанції №24/1 від 27.02.12 р і зарахований в дохід Державного бюджету, що підтверджується довідкою УДКСУ у Личаківському районі міста Львова від 21.03.2012 р №02-42/216 підлягає поверненню позивачу. Однак, вирішення цього питання, суд вбачає за необхідне вирішити в порядку , вказаному в ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11,509,525,526,530,625,712,691,692 ЦК України, ст.ст. 173,193,230-232 ГК України, ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,49,75, 82,84,85,116 ГПК України, суд,-

Вирішив:

1. Позовні вимоги згідно заяви №04010-1/12 від 10 квітня 2012 року про збільшення розміру позовних вимог задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Приватного підприємства «АБАК»( 79026, м.Львів, вул..Стрийська , будинок 54 квартира 7, ідентифікаційний код юридичної особи -25548495) 46 489,67 грн. заборгованості ( у тому числі : 44820,00 грн. основного боргу, 977,53 грн пені, 313,74 грн інфляційних нарахувань, 378,40 грн -3 % річних), 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. Заяву позивача від 10.04.2012 року №0410-3/12 про повернення зайво сплаченого судового збору розглянути відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір».

В судовому засіданні 18.04.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.04.12 р.

Суддя Кітаєва С.Б.