Рішення
від 11.04.2012 по справі 5023/1388/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 5023/1388/12

вх. № 1388/12

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №3828/5-0 від 13.12.11 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промполета", с. Світловщина

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промполета" заборгованості за Індивідуальною угодою №BL4666 від 02 червня 2008 року в сумі 1 483 163,88 грн., який укладено між сторонами та судовий збір у розмірі 29 663,28 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримував заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 02 квітня 2012 року письмові пояснення за вх.№6864, в яких пояснює, що проти позову не заперечує та позов визнає у повному обсязі.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

02 червня 2008 року між ВАТ Універсал Банк (далі по тексту Банк, або Позивач) та ТОВ "Промполета, в особі керівника Грищенко Володимира Юхимовича (далі по тексту - Позичальник, або Відповідач) було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №ВL4666 (далі по тексту - Генеральний договір). Відповідно до умов Генерального договору, Банк зобов'язався надавати Позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних у цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 186 000,00 дол. США (п. 1.1. Генерального договору). Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної :оедитної послуги в межах Генерального договору оформлюється додатковою угодою до Генерального договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною Генерального договору (п. 1.1.1. Генерального договору)

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк" - 22 червня 2009 року рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Універсал Банк" було перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", що підтверджується Витягом із статут).

Позичальник зобов'язався виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за Генеральним договором до 01 червня 2028 року.

02 червня 2008 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № ВL4666/КL+ до Генерального договору про надання кредитних послуг у ВL4666 від 02 червня 2008 року (далі по тексту - Індивідуальна угода), відповідно до якої Банк зобов'язався встановити ліміт Позичальнику за Кредитною Лінією в сумі 900 000 (дев'ятсот тисяч) гривень 00 кой. Сторони погодили, що Банк надає кредит у формі Кредитної Лінії, ліміт якої встановлюється у розмірі суми кредиту (900 000 (дев'ятсот тисяч) гривень 00 коп.), а Позичальник має поновлюване право на отримання кредитних коштів (Траншів), в межах вказаного ліміту та протягом строку, визначених Індивідуальною угодою. Плата за користування кредитом встановлена на рівні 18,5% річних. Банк зобов'язався здійснювати видачу Позичальнику кредитних коштів (траншів) шляхом списання коштів із позичкового рахунку та перерахування їх на поточний рахунок Позичальника, вказаний в Індивідуальній угоді.

З 02 червня 2008 року по 15 грудня 2009 року Позичальник користувався Кредитною Лінією, використовуючи кредитні кошти та здійснюючи платежі для погашення відсотків згідно Індивідуальної угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 15 грудня 2009 року Позичальник не повернув Банку кредитні кошти згідно з умовами Індивідуальної угоди, а фактична заборгованість Позичальника перед Банком за Індивідуальною угодою на 15 грудня 2009 року стала 999 653 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят три) гривні 23 коп. У зв'язку з цим, 15 грудня 2009 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 1 до Генерального договору (далі по тексту - Додаткова угода № 1) та Додаткову угоду № 2 до Генерального договору (Додаткова угода № 2).

Додатковою угодою № 1 Банк та Позичальник узгодили, що фактична заборгованість останнього за Індивідуальною угодою складає 999 653 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят три) гривні 23 коп. Крім того, Банк та Позичальник узгодили Додатковими угодами № 1 та № 2 строки погашення заборгованості, процентні ставки, які застосовуватимуться надалі, визначили графік погашення заборгованості тощо.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме: в порядку, визначеному Генеральним договором, надав Відповідачу зазначені кредитні послуги; в порядку, визначеному Індивідуальною угодою, відкрив відповідні рахунки та встановив відповідний ліміт Кредитної Лінії; надав Відповідачу відповідні кредитні кошти частинами (Траншами), що підтверджується випискою по його рахунку.

Однак, в порушення умов Генерального договору, Індивідуальної угоди, Додаткової угоди № 1, Додаткової угоди № 2 та норм чинного законодавства України Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 ч.1 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень п. 6.1 Генерального договору Банк має право достроково вимагати від Позичальника повернення кредитних коштів у повному обсязі у випадку прострочення сплати чергового платежу шляхом надсилання за адресою Позичальника листа-вимоги про встановлення терміну виконання зобов'язання.

02 вересня 2010 року за вих. № 060/225 від 02.09.2010 року позивачем в порядку досудового врегулювання спору Позичальнику була направлена вимога про порушення ним умов Додаткової угоди № 1 із встановленням строку на виконання - 30 днів. 03 березня 2011 року за вих. № 060/51 від 02.03.2011 року Позичальнику була направлена вимога про погашення суми заборгованості за Генеральним договором із встановленням строку на виконання - 30 днів, на яку останній не відреагував та суму боргу у добровільному порядку не сплатив.

Ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи порушення зобов'язань, встановлених Генеральним договором, Індивідуальною угодою, Додатковою угодою №1, Додатковою угодою №2 щодо сплати відповідних платежів у Позичальника виник обов'язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач проти наявності перед позивачем заборгованості не заперечує, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів щодо заборгованості по кредиту - 899 971,62 грн.; відсотки - 517 972,53 грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню 65 219,73 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.1. Договору за порушення позичальником термінів погашення будь - яких своїх грошових зобов"язань, предбачених цим договором та/або Індивідуальними угодами, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та /або комісій, Банк може вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню, якщо це прямо не передбачено умовами відповідних Індивідуальних угод, укладених між Сторонами.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549, 611, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промполета" (07300, Харківська обл., Лозівський район, с. Світловщина, вул. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 34508902, р/р 26000003275001 в АТ "Індустріально-Експортний банк", МФО 300614) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, рахунок №32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Індивідуальною угодою № ВL4666/КL+ від 02 червня 2008 року до Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL4666 від 02 червня 2008 року в сумі 1 483 163 (один мільйон чотириста вісімдесят три тисячі сто шістдесят три) гривні 88 коп/

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промполета" (07300, Харківська обл., Лозівський район, с. Світловщина, вул. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 34508902, р/р 26000003275001 в АТ "Індустріально-Експортний банк", МФО 300614) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, рахунок №32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 21133352) судові витрати в розмірі 29 663 (двадцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят три) гривні 28 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Cправа №5023/1388/12

Повне рішення складене 13 квітня 2012 року.

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення11.04.2012
Оприлюднено26.04.2012
Номер документу23656766
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5023/1388/12

Ухвала від 04.04.2012

Господарське

Господарський суд Харківської області

Светлічний Ю.В.

Ухвала від 20.03.2012

Господарське

Господарський суд Харківської області

Светлічний Ю.В.

Рішення від 11.04.2012

Господарське

Господарський суд Харківської області

Светлічний Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні