cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2012 року Справа № 18/5026/545/2012
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 - представник за довіреністю,
від відповідача -представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агротех",
с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область
до приватного сільськогосподарського підприємства "Веселий
хутір", с. Веселий хутір, Чорнобаївський район, Черкаська
область
про стягнення 60 938 грн. 98 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агротех" до приватного сільськогосподарського підприємства "Веселий хутір" про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на виконання робіт № 18/09-11 від 15 вересня 2011 року в розмірі 60 938 грн. 98 коп., в тому числі: 55 439 грн. 51 коп. сума боргу за виконані роботи, 813 грн. 89 коп. 3% річних, 458 грн. 77 коп. інфляційні втрати та 4 226 грн. 81 коп. пеня.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 квітня 2012 року порушено провадження у справі та було призначено розгляд справи на 19 квітня 2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 квітня 2012 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 19 квітня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/545/2012.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 15 вересня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агротех" (виконавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Веселий хутір" (замовник) було укладено договір на виконання робіт за №15/09-11.
Відповідно до п. 2.1.1. та п. 2.2.6. вищевказаного договору виконавець зобов'язався провести збирання врожаю зернових, технічних культур, трав, кукурудзи на зерно і силос та інших культур у відповідності з агротехнічними вимогами на площі замовника, що складає 217, 9 га, а замовник зобов'язався в день закінчення виконавцем робіт оформити акт виконаних робіт із зазначенням обсягів виконаних робіт та плати, що належить виконавцю за надані на підставі умов договору послуги, з підписами керівника або його заступника, головного бухгалтера та скріпити печаткою замовника.
За своєю правовою природою вищезазначений договір є договором підряду, тому відносини сторін регулюються параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно п. 3.1. договору роботи виконавця по збиранню урожаю зернових, технічних культур, трав, кукурудзи на зерно і силос та інших культур згідно п. 2.1.1. договору оплачуються замовником з розрахунку 300 грн. 00 коп. за один зібраний гектар технічних культур з урахуванням ПДВ.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та зібрав сою на 217,9 га на загальну суму 65 370 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ, що підтверджується копією акту виконаних робіт від 28 жовтня 2011 року.
У зазначеному акті вказано, що зауважень по результатах виконання договору немає.
В пункті 3.2. договору вказано, що замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування грошей на його поточний рахунок в процесі збирання врожаю. Робота комбайнів по збиранню врожаю (п. 2.1.1. та п.3.1.) починається після проведення замовником попередньої оплати 50 відсотків вартості запланованого об'єму робіт на рахунок виконавця. Остаточний розрахунок замовник зобов'язаний провести в день підписання акту виконаних робіт.
Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт виконав частково, сплативши 15 березня 2012 року кошти в розмірі 9 930 грн. 49 коп., що підтверджується копією банківської виписки.
Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 55 439 грн. 51 коп. заборгованості за виконані роботи згідно договору № 15/09-11 від 15 вересня 2011.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначалося вище, остаточний розрахунок замовник зобов'язаний провести в день підписання акту виконаних робіт, тобто 28 жовтня 2011 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за виконані роботи в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, сума боргу в розмірі 55 439 грн. 51 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Пунктом 4.5. договору передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати вартості виконаних позивачем робіт, а саме: пеня у розмірі одного відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 4 226 грн. 81 коп. пені нарахованої за період з 28 жовтня 2011 року по 15 березня 2012 року на суму боргу 65 370 грн. 00 коп. та за період з 16 березня 2012 року по 30 березня 2012 року на суму боргу 55 439 грн. 51 коп., з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ).
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 458 грн. 77 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року на суму боргу 65 370 грн. 00 коп., а також 813 грн. 89 коп. -3% річних нарахованих за період з 28 жовтня 2011 року по 15 березня 2012 року на суму боргу 65 370 грн. 00 коп. та за період з 16 березня 2012 року по 30 березня 2012 року на суму боргу 55 439 грн. 51 коп.
Слід вказати, що вищенаведений розрахунок пені та 3% річних помилковий, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду нарахування пені та річних.
Розрахунок інфляційних втрат також невірний, оскільки сума збитків від інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача нарахована за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року на суму боргу 65 370 грн. 00 коп. складає 457 грн. 59 коп., в решті стягнення інфляційних в розмірі 1 грн. 18 коп. слід відмовити.
Як зазначалося вище, обов'язок відповідача щодо оплати виконаних позивачем робіт виник 28 жовтня 2011 року, тобто з 29 жовтня 2011 року (з урахуванням ст. 253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок) починається перебіг прострочення заборгованості.
В зв'язку з чим, розмір пені нарахований за період з 29 жовтня 2011 року по 14 березня 2012 року (15 березня 2012 року відповідач сплатив 9 930 грн. 49 коп.) на суму боргу в розмірі 65 370 грн. 00 коп. складає 3 824 грн. 27 коп., розмір 3% річних нарахований за вказаний період і на вказану суму боргу складає 740 грн. 37 коп.
Розмір пені нарахований на суму боргу 55 439 грн. 51 коп. (65 370 грн. 00 коп. - 9 930 грн. 49 коп.) за період з 15 березня 2012 року по 30 березня 2012 року (дата вказана позивачем) складає 369 грн. 45 коп., розмір 3% річних за аналогічний період становить 72 грн. 71 коп.
З урахуванням вищенаведеного розрахунку загальний розмір пені складає 4 193 грн. 72 коп. та 813 грн. 08 коп. 3% річних.
Отже, з відповідача підлягає стягненню 4 193 грн. 72 коп. пені та 813 грн. 08 коп. 3% річних, в решті вимог про стягнення 33 грн. 09 коп. пені та 0,81 грн. 3% річних слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
В пункті 3.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що за змістом статті 87 ГПК надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні).
Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Веселий хутір", с. Веселий хутір, Чорнобаївський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 32402645 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агротех" с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, ідентифікаційний код 36809573 - 55 439 грн. 51 коп. -основного боргу, 813 грн. 08 коп. 3% річних, 457 грн. 59 коп. інфляційних втрат, 4 193 грн. 72 коп. пені та 1 608 грн. 53 коп. витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
3. В решті вимог -в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 23 квітня 2012 року.
Суддя А.В.Васянович
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2012 |
Оприлюднено | 25.04.2012 |
Номер документу | 23656928 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Васянович А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні