cpg1251
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2012 року Справа № 0870/1080/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лазаренка М.С.,
при секретарі Ширшові А.А..
за участю представників
від позивача: Хорунжий Я.В.
від відповідача: Кваснюк-Сандак І.А.
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроелектромашпостач»
до: державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
про: визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000101600 від 27.01.2012
ВСТАНОВИВ:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроелектромашпостач» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення №0000101600 від 27.01.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8445 грн. 88 коп., в тому числі 6756 грн. 70 коп. основний платіж та 1689 грн. 18 коп. штрафні (фінансові) санкції, посилаючись на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте зазначене податкове повідомлення-рішення, про те, що підприємством відповідно до наданого уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у листопаді 2011 року відкориговано податкові накладні виписані контрагентами за квітнень 2010 року, що перевищують 365 календарних днів з дати виписки на загальну суму 6756 грн. 70 коп., не відповідають фактичним обставинам, оскільки позивачем було виявлено не заниженням податкового зобов'язання і податкового кредиту за квітнень 2010 року та відповідно у листопаді 2011 року здійснено коригування даних внесених у квітні 2010 року, а невідповідність зазначеного у квітні 2010 року індивідуального податкового номеру контрагента, що і було відкориговано у листопаді 2011 року. У зв'язку з чим, позивач вважає, що в даному випадку його дії не можна розцінювати як безпідставне включення отриманих податкових накладних в податковий кредит по податку на додану вартість за квітень 2010 року, оскільки зазначені суми були включені саме у квітні 2010 року, тобто у строк передбачений законодавством, а у листопаді 2011 року підприємством було уточнено лише код ІПН контрагента, при цьому суми податкової звітності податкового кредиту, відображені раніше залишились без змін.
З урахуванням викладеного, позивач вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним та протиправним, просить його скасувати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просив його задовольнити та надав відповідні пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем п.50.1 ст.50 та абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме перевіркою було встановлено, що ТОВ «Дніпроелектромашпостач» відповідно до наданого уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за квітень 2010 року (вх. №9012849302 від 20.12.2011) відкориговано податкові накладні виписані контрагентами за квітень 2010 року, що перевищують 365 календарних днів з дати виписки на загальну суму 6756 грн. 70 коп. У зв'язку з чим представник відповідача вважає, що висновки акту перевірки свідчать про завищення суми податкового кредиту, заявленої в податковій декларації з податку на додану вартість, як зазначено у п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, встановлені пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення є законним та таким, що винесене відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просить відмовити ТОВ «Дніпроелектромашпостач» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.12.2011 позивачем в електронному вигляді на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було надіслано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у за квітень 2010 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок разом із додатком № 5, а саме: позивачем виявлено, що в податковій декларації за квітень 2010 помилково відображено індивідуальний податковий номер контрагента, що є помилковим.
16.01.2012 співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «Дніпроелектромашпостач» у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 04/16/32148108.
Як зазначено у висновках акту перевірки, перевіркою встановлені порушення ТОВ «Дніпроелектромашпостач»: п.50.1 ст.50 та абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в частині безпідставного коригування податкового кредиту квітня 2010 року відповідно до податкових накладних виписаних контрагентами у квітні 2010 року, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки.
За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000101600 від 27.01.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8445 грн. 88 коп., в тому числі 6756 грн. 70 коп. основний платіж та 1689 грн. 18 коп. штрафні (фінансові) санкції.
Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.
Відповідно до приписів п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно із абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Судом встановлено, що 20.12.2011 позивачем до податкового органу було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з додатками у зв'язку з тим, що позивачем виявлено, що в податковій декларації за квітень 2010 помилково відображено індивідуальний податковий номер контрагента, що є помилковим.
Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року не корегувались позивачем взагалі, тобто було відкореговано лише код індивідуального податкового номеру контрагента. При цьому, вищевказаний уточнюючий розрахунок жодним чином не вплинув на розрахунки із бюджетом та на визначення податкових зобов'язань, а даним уточнюючим розрахунком ТОВ «Дніпроелектромашпостач» лише були внесені зміни до коду ІПН контрагента позивача.
З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим твердження представника відповідача, що ТОВ «Дніпроелектромашпостач» відповідно до уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за грудень 2011 року, наданого 20.12.2011 позивачем до податкового органу, відкореговано податкові накладні виписані контрагентами за квітень 2010 року, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки на загальну суму 6756 грн. 70 коп.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, суд приходить до висновку, що висновки перевірки про безпідставне коригування ТОВ «Дніпроелектромашпостач» у листопаді 2011 року податкового кредиту квітня 2010 року на підставі податкових накладних виписаних контрагентами у квітні 2010 року, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, позовні вимоги про скасування такого рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 158, 162, 163, 167, 256, 257 КАС України, суд. -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000101600 від 27.01.2012 прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроелектромашпостач» (код ЄДРПОУ 32148108) судовий збір в розмірі 141 (сто сорок одна) грн. 59 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.
Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 27 квітня 2012 року.
Суддя (підпис) М.С. Лазаренко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2012 |
Оприлюднено | 26.04.2012 |
Номер документу | 23660191 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні