Рішення

від 25.10.2006 по справі 5/298-3803

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/298-3803

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2006 р.Справа № 5/298-3803

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Андрушків Г.З.             

Розглянув справу

за позовом  Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46000       

до   Фермерського господарства «Богдан», вул. Залізнична, 11/4, смт. Скала-Подільська, Борщівського району, Тернопільської області, 48720         

За участю представників сторін:

     Позивача:     Гловак В.І. –гол. спеціаліст відділення (дор. № 03-105/1339 від 31.08.2006р.)

     відповідача:

         В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено  права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

         Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства «Богдан», вул. Залізнична, 11/4, смт. Скала-Подільська, Борщівського району, Тернопільської області –8735грн. 15коп., із них: 8595грн.56коп. адміністративно –господарських санкцій за не створення в 2005 році двох робочих місць для працевлаштування інваліда та 139грн.59коп. пені за несвоєчасну сплату даних санкцій.

Відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 26.09.2006р.: документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав; його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З огляду на те, що  ст. 20  Закону України „Про основи соціальної захищеності  інвалідів в Україні” встановлює, що у разі несплати адміністративно-господарської санкції суб'єктом господарювання її стягнення проводиться за рішенням господарського суду, приймаючи до уваги  інформаційний лист Верховного суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005 року, дана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  судом встановлено наступне:

-          Тернопільське обласне відділення  Фонду  України  соціального захисту інвалідів відповідно до Положення  “Про Фонд України соціального захисту   інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 18.07.1991р. №92  є юридичною особою і на нього  покладено контроль  за додержанням  підприємствами встановлених нормативів робочих  місць, призначених для працевлаштування інвалідів та здійснення  контролю за  своєчасним  і повним  надходженням  до бюджету  фонду коштів від  підприємств, які  не забезпечують  установлених нормативів  робочих  місць,  призначених  для  працевлаштування інвалідів.

         Порядок  встановлення нормативів робочих місць  для інвалідів  передбачено ст. 19  Закону України “Про основи соціальної захищеності  інвалідів в Україні “від 23.01.1991р. (в редакції змін і доповнень  станом на 01.01.2005р.) –далі - Закон, відповідно до якої для  підприємств встановлюється  норматив місць  в розмірі  4-х відсотків від  загальної кількості   працюючих, а якщо  працює  від 8 до 25 чоловік – у  кількості  одного робочого місця.

       -  Як випливає із даних Фермерського господарства «Богдан»,  зазначених у звіті  про  зайнятість  та працевлаштування  інвалідів за 2005 рік, поданого відповідачем до Фонду, середня облікова чисельність працівників  складала –45 осіб, визначено норматив   в  кількості    -  2 робочих місць  для інвалідів, проте як випливає із даних вказаних у звіті у 2005 році інвалідів не працевлаштовано;

- згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. за №314 ( далі –Положення), підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включаючи їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. А пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів;

- Відповідач, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України не надав суду доказів створення в установленому порядку двох робочих місць для інвалідів у межах нормативу та доказів його звернення до позивача чи в органи місцевого самоврядування та громадські організації інвалідів для направлення на роботу інвалідів, а тому  зобов'язаний у відповідності  до ст. 20 Закону та пунктів 3-6 “Порядку сплати  підприємствами (об'єднаннями) , установами і організаціями штрафних санкцій  до відділень фонду  соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання  цих  коштів”, затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., перерахувати на рахунок  відділення  штраф в сумі, що складає  середню річну заробітну плату  на підприємстві  на одного працюючого за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а саме 8595грн.56коп..

          Крім того, відповідно до приписів ч. 2 ст. 20 Закону, яка передбачає, що порушення підприємствами термінів сплати адміністративно-господарських санкцій  тягне  за  собою  нарахування  пені, відповідач повинен сплатити пеню в сумі 139грн.59коп. за несвоєчасну сплату даних санкцій.

            Відповідач на день розгляду спору в порядку ст. 33 ГПК не надав доказів сплати  штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 8595грн.56коп. та 139грн.59коп. пені за несвоєчасну сплату даних санкцій,  тому позов підлягає задоволенню як обгрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.

           Державне  мито і витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85  ГПК України господарський суд  

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.   Стягнути з Фермерського господарства «Богдан», вул. Залізнична, 11/4, смт. Скала-Подільська, Борщівського району, Тернопільської області, 48720 ( код 32021629) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, на рахунок 31219230600030, балансовий рахунок 3121, одержувач Держбюджет Борщівський район, іден.код 23588869, код класифікацій 50070000, - 8595грн.56коп. адміністративно –господарських санкцій та 139грн.59коп. пені за несвоєчасну сплату даних санкцій;

-          в доход  державного бюджету 102грн.00коп. державного мита;

         - на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м.Київ , пр.Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” , м. Львів , МФО 325707 , код ЄДРПОУ 30045370 - 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата

Суддя                                                                                          Г.З. Андрушків