Рішення

від 17.09.2008 по справі 45/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  45/206

17.09.08

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопродукт"

до                     Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія"Центренерго"

про                    визнання недійсним договору

Суддя  Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача                    Зоря Н.А. (довіреність від 24.06.2008р.);

                                   Шестопалов Р.Л. (довіреність від 24.06.2008р.);

від відповідача          не з'явились;

17.09.2008 у судовому засіданні, за згодою представників позивача, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрнафтопродукт” звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” про визнання недійсним договору про неустойку без номеру та дати.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що оскаржуваний договір було укладено Генеральним директором позивача без належних на те повноважень, а саме без узгодження зі Спостережною радою, або загальними зборами учасників товариства, як те передбачено Статутом. Зазначене, в свою чергу, є порушенням вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою недійсності правочину в силу положень ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав відзив на позов та пояснення в яких вказав, що договір про неустойку, який є предметом спору у даній справі неможливо розглядати окремо від основного договору поставки № 238 від 07.06.2007, оскільки оскаржуваний договір укладено на забезпечення виконання договору поставки. Строк дії договору про неустойку співпадає зі строком дії основного договору, що підтверджується рішеннями господарських судів.

Крім того, рішеннями господарських судів встановлено певні обставини, які дають підстави вважати, що оскаржуваний договір є дійсним.

В судове засідання призначене на 17.09.2008р. представник відповідача не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 09.09.2008р.. Надані до матеріалів справи докази, є достатніми для прийняття рішення у справі.

          Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрнафтопродукт” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” (покупець) було укладено договір на постачання ПММ № 238 від 07.06.2007, за яким постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця паливно-мастильні матеріали.

На виконання забезпечення зобов'язань за договором № 238, сторонами було укладено договір про неустойку за яким у разі неналежного виконання умов договору про постачання позивач зобов'язувався сплатити відповідачу штраф у розмірі 289 499, 94 грн. на умовах визначених договором про неустойку.

Укладення договору саме на виконання забезпечення зобов'язань по договору № 238 від 07.06.2007р. підтверджується тим, що між сторонами відсутні будь-які зобов'язання щодо постачання дизельного палива, окрім як на підставі договору на постачання ПММ № 238 від 07.06.2007р.. Зазначений договір був укладений за наслідками проведеного тендеру на закупівлю товарів за державні кошти, всі істотні умови договору вказаного виду були погоджені сторонами, а умови повернення забезпечення виконання зобов'язання за договором на постачання згідно з договором про неустойку відповідають вимогам ст. 25 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" під час здійснення закупівлі товарів, робіт, послуг замовник має право вимагати від учасника-переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання згідно з умовами, зазначеними в тендерній документації. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю становить 15 відсотків його кошторисної вартості під час здійснення закупівлі товарів (п.2 ст. 25 Закону). Наявність у ВАТ „Центренерго" підписаного сторонами договору про неустойку свідчить про його укладення одночасно з основним договором на постачання № 238 від 07.06.2007 року.

Вказані факти, зокрема щодо відсутності підстав вважати оспорюваний договір неукладеним або ж таким, що укладений не на забезпечення виконання зобов'язань по договору № 238 від 07.06.2008р., встановлені під час розгляду Господарським судом міста Києва справи 42/108 та в силу положень частини 2 статті 35 ГПК України не доводяться знову при вирішенні даного спору. Згідно зі ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як було зазначено вище, під час розгляду справи 42/108 суд прийшов до висновку про погодження сторонами усіх істотних умов оспорюваного договору, що відповідно свідчить про безпідставність посилання позивача на недосягнення сторонами згоди щодо строку дії договору. Договір про неустойку діє з дати укладання і до повного виконання зобов'язань за основним Договором № 238 від 07.06.2007р..

22.11.2006 зборами засновників ТОВ „Укрнафтопродукт” затверджено Статут товариства.

Пунктом 4.3.1. Статуту визначено, що виконавчим органом Товариства є Генеральний директор.

У відповідності до абз. 5 п. 4.3.4 ст. 4 Статуту Генеральний директор товариства самостійно укладає разові договори (контракти), угоди, загальна вартість яких не перевищує 100000 (сто тисяч) гривень або її еквівалент у іноземній валюті в перерахунку за офіційним курсом НБУ.

Підпунктом 4.2.1. та абзацом 13 підпункту 4.2.2 пункту 4.2 Статуту передбачено, що у товариства з числа учасників товариства (їх представників) створюється Спостережна рада Товариства, що представляє інтереси учасників у перерві між проведенням зборів учасників і в межах компетенції, визначеної Статутом, здійснює контроль над фінансово-господарською діяльністю Генерального директора Товариства, а також за виконанням Генеральним директором рішень Зборів Учасників, регулює діяльність Генерального директора. Спостережна рада розглядає, погоджує та затверджує умови укладання та виконання договорів (контрактів), угод загальна вартість яких перевищує 100 000 грн..      

Договір на постачання ПММ № 238 від 07.06.2008р., як і оспорюваний договір про неустойку від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтопродукт»підписано генеральним директором товариства –Куликом О.А. (протокол загальних зборів від 15.02.2007р. та наказ по підприємству № 1к про його призначення на посаду залучені до матеріалів справи).  

Згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 237  ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків; правочин може вчинятися  усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується  особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов‘язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно протоколу № 7 засідання спостережної ради ТОВ «Укрнафтопродукт»від 06.06.2007р. вирішено затвердити умови договору на постачання паливно-мастильних матеріалів з ВАТ «ДЕК «Центренерго»та надати право підпису договору генеральному директору Кулику О.А..

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2008р. по справі № 26/279  позов ВАТ «ДЕК «Центренерго»до ТОВ «Укрнафтопродукт»про стягнення штрафу за недопоставку продукції за договором № 238 від 07.06.2007р. задоволено. Вимоги ВАТ «ДЕК «Центренерго»заявлені в судовому порядку про стягнення з ТОВ «Укрнафтопродукт»штрафу за договором про неустойку за розглядом справи 42/108 Господарським судом міста Києва задоволені частково, сума штрафу з урахуванням можливості у відповідності із ст. 233 ГК України була зменшена та з ТОВ «Укрнафтопродукт»стягнуто 100 000 грн..

Вказаними рішеннями встановлено, що зобов'язання ТОВ «Укрнафтопродукт»за договором № 238 від 07.06.2007р. виконані частково, що є порушенням умов договору, зокрема п. 3.1 та надає ВАТ «ДЕК «Центренерго»вимагати сплати штрафних санкцій передбачених договором № 238 та договором про неустойку.

За таких обставин, факти поставки (часткової поставки) продукції з порушенням встановлених строків, в межах договору № 238 від 07.06.2008р. виконання зобов'язань за яким  забезпечені договором про неустойку, на користь ВАТ «ДЕК «Центренерго»встановлені при вирішенні справ № 26/279, 42/108.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ТОВ «Укрнафтопродукт»виконувало договір від 07.06.2007р. № 238, а порушення строків поставки встановлених договором є підставою для застосування штрафних санкцій передбачених, зокрема, оспорюваним договором про неустойку.

Крім того, судом враховуються положення ст. 92 ЦК України, згідно якої юридична  особа  набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статутом ТОВ «Укрнафтопродукт»п. 4.2.6 передбачено, що Спостережна рада обирається Зборами учасників на 5 років і складається з 3 осіб. Відповідно до протоколу № 1/1 загальних зборів учасників товариства від 13.02.2007р. у зв'язку з тим, що учасником товариства є одна особа, а саме Зоря О.М., який володіє 100% Статутного капіталу, вирішено обрати Зорю О.М. головою спостережної ради товариства та надати йому право одноосібно приймати рішення, які відносяться до компетенції Спостережної ради товариства.

Положення статуту не передбачають повноважень загальних зборів учасників товариства змінювати передбачений статутом порядок формування Спостережної ради товариства, а відповідних змін до статуту товариства в цій частині не вносилось. Таким чином, обмеження встановлені в частині погодження та затвердження умов укладання та виконання договорів (контрактів), угод загальна вартість яких перевищує 100 000 грн. не можуть бути підставою для недійсності підписаного генеральним директором товариства договору про неустойку. Окрім того, спірний договір був укладений ТОВ «Укрнафтопродукт», а директором Куликом О.А. договір підписано. Повноваження представляти товариство підтверджуються протоколом загальних зборів від 15.02.2007р. та наказом по підприємству № 1к про його призначення на посаду, положення статуту наділяють директора представляти інтереси товариства у взаєминах із усіма підприємствами, організаціями, громадянами і державними органами.  

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач у своїй позовній заяві не вказує та не конкретизує у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов'язане із підписанням договору про неустойку від імені ТОВ “Укрнафтопродукт”  його ж директором  - Куликом О.А.. Жодних належних доказів, що директор підприємства діяв від свого імені або ж з умислом нанести збитків підприємству позивачем не надано. До того ж, в разі такого припущення, позивач мав би довести, що при укладанні спірного договору про неустойку директор підприємства знав про неможливість виконання зобов'язань за договором № 238 від 07.06.2007р., або ж будь-якими діями в подальшому сприяв такому невиконанню.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі,  оскільки, ні в позовній заяві та поданих у судовому засіданні поясненнях позивач не обґрунтував та не довів того, що Договір про неустойку,  не відповідає вимогам законодавства України, таким чином, відсутні визначені законом підстави для визнання його недійсним, оскільки  сторонами погоджені були всі істотні умови договору.

На підставі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 22.09.2008