Рішення

від 19.04.2012 по справі 19/9/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 квітня 2012 р.

Справа 19/9/2012/5003

за позовом :Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1)

до :Приватного підприємства "ТІР-автоклуб" ( юридична адреса вул. Лебединського , буд. 7, оф. 23)

про стягнення 304625,24 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Солоненко Т.В.

Представники

позивача : не з'явився

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до приватного підприємства "ТІР-автоклуб" про стягнення 304625,24 грн. боргу, внаслідок неналежного виконання договору № ДГ-0210-03 від 23.02.2010 року.

Ухвалою суду від 07.03.2012 року порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 27.03.2012 року.

В судове засідання 27.03.2012 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач не з'явився, в матеріалах справи міститься повернута кореспонденція суду від 19.03.2012 року, з поштовою відміткою про відсутність адресата за вказаною у позові адресою.

Сторонами не надано всіх документів, що витребувані ухвалою суду від 07.03.2012 року про порушення провадження у справі.

Відсутність відповідача та витребуваних судом документів, позбавив суд можливості вирішити спір по суті в судовому засіданні 27.03.20012 року.

З урахуванням наведеного ухвалою суду від 27.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 19.04.2012 року.

В судове засідання 19.04.2012 року представники сторін не з'явились.

Представник позивача 27.03.2012 року подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач не з'явився, в матеріалах справи міститься повернута кореспонденція суду від 03.04.2012 року, з поштовою відміткою про відсутність адресата за вказаною у позові адресою.

При цьому суд зауважує, що згідно спеціального витягу з ЄДРЮОФОП № 13400310 місцезнаходженням відповідача значиться ( юридична адреса вул. Лебединського , буд. 7, оф. 23), що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвала відповідачу.

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На перших примірниках ухвал від 07.03.2012 року та 27.03.2012 року, які наявні в справи, є штампи суду з відміткою про відправку документів. Дані відмітки оформлені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

23.02.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ДГ-0210-03.

Відповідно до умов цього договору позивач зобов'язувався поставляти товар відповідачу, а останній зобов'язувався приймати поставлений товар (паливно-мастильні матеріали) та оплачувати його вартість на умовах, визначених цим договором № ДГ-0210-03 від 23.02.2010 року, згідно із заявкою відповідача у порядку, передбаченому сторонами вищезазначеного договору.

Виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, позивач поставив відповідачу товар ( паливно - мастильні матеріали ) на загальну суму 2 769 806,46 грн., що підтверджується видатковими накладними.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 2 465181,22 грн., неоплаченим залишився товар в сумі 304 625,24 грн.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач заборговану суму не сплатив.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наданих пояснень позивача, судом встановлено, що сторонами було в усній домовленості досягнуто згоди щодо поставки товару, без заявок.

Відповідно до умов договору поставки № ДГ-0210-03 від 23.02.2012 року, на підставі видаткових накладних № РН - 000070 від 25.02.2010 року, № РН - 000072 від 26.02.2010 року, № РН - 000073 від 01.03.2010 року, № РН - 000075 від 03.05.2010 року, № РН - 000082 від 06.03.2010 року, № РН - 000142 від 27.03.2010 року, № РН - 000201 від 09.04.2010 року, № РН - 000218 від 26.04.2010 року, № РН - 000269 від 14.05.2010 року, № РН - 000290 від 28.05.2010 року, № РН - 000369 від 22.06.2010 року, № РН - 000407 від 03.06.2010 року, № РН - 000485 від 15.07.2010 року, № РН - 000563 від 12.08.2010 року, № РН - 000680 від 03.09.2010 року, № РН - 000684 від 07.09.2010 року, які обопільно підписані сторонами та скріплені печаткою, позивачем було поставлено товару ( паливно-мастильних матеріалів) на загальну суму 2 769 806,46 грн.

Відповідно до п.2.3. договору № ДГ-0210-03 від 23.02.2012 року право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту прийому покупцем фактичного об'єму товару у певній кількості та якості. Датою поставки і прийому товару є дата підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно п.п. 3.3, 3.4. договору № ДГ-0210-03 від 23.02.2012 року оплата товару, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний постачальником, згідно пред'явлених рахунків. Покупець здійснює 100% оплату вартості товару по факту його поставки. Факт поставки і передачі товару підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами.

В порушення умов договору, відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений товар в сумі 2 465 181,22 грн., що підтверджується банківськими виписками, протоколом №1 про залік взаємних вимог від 31.07.2010 року, підписаного обома сторонами договору.

Неоплаченим залишився товар в сумі 304 625,24 грн., що поставлений накладними № РН - 000563 від 12.08.2010 року, № РН - 000680 від 03.09.2010 року, № РН - 000684 від 07.09.2010 року, які обопільно підписані сторонами та скріплені печаткою.

Даний товар отриманий відповідачем, що підтверджено відповідними актами прийому передачі до накладних, а саме № 000563 від 12.08.2010 року, № 000680 від 03.09.2010 року, № 000684 від 07.09.2010 року, які обопільно підписані сторонами та скріплені печаткою.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 304625,24 грн. боргу підлягє задоволенню, оскільки є обгрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 83 п.5, 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ТІР-автоклуб" ( юридична адреса вул. Лебединського , буд. 7, оф. 23, код ЄДРПОУ 36474163) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 304 625,24 грн. боргу, 6092,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя Яремчук Ю.О.

Повне рішення складено 24 квітня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_1)

3 - відповідачу ( юридична адреса вул. Лебединського , буд. 7, оф. 23)