Рішення

від 18.04.2012 по справі 5006/19/3/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.12 р. Справа № 5006/19/3/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Перекрестній О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод", м. Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Класика", м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Гродненське республіканське унітарне підприємство електроенергетики «Гродноенерго»

про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором про надання банківських гарантій в розмірі 1 741 568,26 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю.

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2: не з'явився.

Від третьої особи: ОСОБА_3 за довіреністю.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

18.04.2012р. з 10.40 год. по 10.50 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Класика", м. Донецьк про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором про надання банківських гарантій в розмірі 1 741 568,26 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на виконання ним зобов'язань за гарантією №G11012 від 31.03.2011р., у зв'язку чим він набув право зворотної вимоги до відповідача-1, та на невиконання відповідачем-2 зобов'язань за договором поруки №3гп/2010 від 01.12.2010р.

Ухвалою суду від 10.02.2012р. за вищевказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/3/2012 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Гродненське республіканське унітарне підприємство електроенергетики «Гродноенерго», Республіка Беларусь.

З метою дотримання процесуальних прав учасників судового процесу по справі №5006/19/3/2012 та беручи до уваги реєстрацію підприємства третьої особи за межами юрисдикції господарського суду Донецької області, останній звернувся до господарського суду Гродненської області, Республіка Беларусь з дорученням про вручення третій особі ухвали від 10.02.2012р. про порушення провадження по справі №5006/19/3/2012. Відповідно до ухвали господарського суду Гродненської області від 12.03.2012р. по справі №3-3Ип/2012, вищевказане доручення виконано, ухвалу про порушення провадження по справі №5006/19/3/2012 в судовому засіданні вручено представнику Гродненського республіканського унітарного підприємства електроенергетики «Гродноенерго».

Разом з позовом, Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» надано заяву №366/300-2 від 09.02.2012р. про його забезпечення шляхом накладення в межах суми заявлених вимог та понесених судових витрат арешту на майно відповідача-1, в тому числі - нерухоме майно та грошові кошти на рахунках у банках.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оскільки позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, заява щодо забезпечення позову у справі 5006/19/3/2012 шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

В судовому засіданні 18.04.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник третьої особи надав пояснення по суті спору №19/3-01 від 17.04.2012р, підтвердивши отримання від позивача грошових коштів в сумі 202 500 дол. США відповідно до умов наданої гарантії.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 13.02.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Класика» зареєстровано за адресою: 83001, м. Донецьк, пл.Комунарів, 4; Приватне акціонерне товариство „Зуївський енергомеханічний завод" зареєстровано за адресою: 83085, м. Донецьк, вул. Баумана, 12. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідачів містяться у позовній заяві.

На адресу суду повернуто поштові відправлення №№16337668, 16337684, 19996786, 19996450, 20247444, надіслані судом на вищевказані адреси відповідачів, з відміткою органу поштового зв'язку «организация не зарегистрирована», «за зазначеною адресою не проживає».

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про належне виконання обов'язку повідомити відповідачів про час та місце розгляду справи №5006/19/3/2012.

Згідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та третьої особи було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд -

Встановив:

01 грудня 2010р. між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (далі - гарант) та Приватним акціонерним товариством «Зуївський енергомеханічний завод» (далі - принципал) був укладений договір про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 (далі - договір гарантії).

Відповідно до п.1.1, гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов'язань перед контрагентами (далі - кожний окремо бенефіціар, а разом бенефіціари), з яким(и) принципал уклав/укладе договір(ори) та/або за замовленням(и) якого(их) принципал візьме участь у тендері(ах) у відповідності з тендерними документаціями (далі - основне зобов'язання), реквізити якого(их) вказуються у додаткових угодах до цього договору (далі - кожний окремо додатковий договір, а разом - додаткові договори) встановлює принципалу ліміт на надання непокритих банківських гарантій/контр-гарантій, в межах якого зобов'язується протягом 3 банківських днів з дати виконання принципалом умов п.п.4.1.1-4.1.4, 4.1.22 цього договору надавати за заявами принципала на користь бенефіціарів банківські гарантії/контр-гарантії за формою, яка буде наведена у додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Гранична сума відповідальності за гарантіями, що надаються відповідно до до п.1.1 цього договору, складає 4 000 000 грн. або еквівалент цієї суми у російських рублях та/або доларах США по курсу НБУ на дату надання кожної гарантії за умови підписання/забезпечення підписання договорів, зазначених у п.п.3.1.4, 3.1.5, 3.1.6 цього договору; 9 500 000 грн. або еквівалент цієї суми у російських рублях та/або доларах США по курсу НБУ на дату надання кожної гарантії за умови підписання/забезпечення підписання договорів, зазначених у п.3.1 цього договору (п.2.1). За умовами п.2.3, вищевказана сума гарантій сплачується гарантом на підставі отриманої від бенефіціара належним чином оформленої вимоги про сплату грошової суми відповідно до кожної гарантії, наданої на підставі цього договору, з обов'язковим наданням документів, що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов'язань (відповідно до умов кожної гарантії).

Згідно з п.2.5, строк дії кожної окремої гарантії визначається сторонами в додаткових угодах до договору, але в будь-якому випадку граничний термін дії гарантій, що надаються за цим договором - по 30.11.2012р.

Відповідно до п.3.1.5, виконання принципалом свої зобов'язань за договором гарантії забезпечується, зокрема, порукою юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика», про що між гарантом та поручителем укладається відповідний договір поруки.

Розділом 4.4 визначені права гаранта, серед яких - право отримати від принципала в порядку регресу відшкодування суми, сплаченої бенефіціару за кожною гарантією (п.4.4.2). У випадку сплати гарантом бенефіціару будь-якої суми коштів за гарантіями, принципал зобов'язаний відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати, пов'язані з виконанням гарантом платежу за кожною гарантією не пізніше наступного банківського дня після здійснення такого платежу (п.4.1.20).

За умовами п.5.2, за управління кожною гарантією принципал сплачує гаранту комісійну винагороду в розмірі 3% річних від граничної суми відповідальності гаранта за кожною окремою гарантією, наданою в межах ліміту, визначеного п.2.1 цього договору, порядок нарахування та сплати якої встановлено цим же пунктом договору. В п.5.4 сторонами узгоджено можливість підвищення зазначеного розміру комісії в разі невиконання принципалом окремих зобов'язань за договором гарантії, укладання додаткових угод в такому випадку не вимагається.

Згідно з п.6.2, у разі прострочення виконання принципалом зобов'язань зі сплати плати за здійснення операції, передбаченої розділом 5 цього договору, а також в разі прострочення виконання принципалом зобов'язань з відшкодування гаранту сум, сплачених за гарантією, що передбачено п.4.1.20 цього договору, принципал сплачує гаранту пеню від несвоєчасно сплаченої суми, в національній валюті України у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення виконання таких зобов'язань, враховуючи день сплати, з розрахунку факт/365.

Договір гарантії набирає чинності з дати його підписання уповноваженими на те представниками сторін, проставляння відбитків печаток сторін та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.

15 лютого 2011р. між гарантом та принципалом відповідно до п.1.1 договору гарантії було укладено договір №5 про внесення змін та доповнень до нього, за змістом якого в якості забезпечення виконання зобов'язань принципала щодо повернення принципалом гарантійних утримань згідно з контрактом №5304290900 від 01.12.2009р. зі всіма додатками, доповненнями та договорами (додатковими угодами) до нього, що укладений між принципалом та бенефіціаром (Відкритого акціонерного товариства «Зовнішньоекономічне об'єднання «Технопромекспорт», Росія), гарант надає гарантію повернення гарантійних утримань №15022011_7 на суму 5 962 392,00 рос.руб. строком дії до 10.11.2011р. по формі, наведеній в додатку №1 до цього договору про внесення змін, який є його невід'ємною складовою частиною та на умовах, визначених договором гарантій. Цього ж дня вищевказана гарантія №15022011_7 від 15.02.2011р. була надіслана гарантом через систему SWIFT на адресу бенефіціара.

31 березня 2011р. між гарантом та принципалом відповідно до п.1.1 договору гарантії було укладено договір №7 про внесення змін та доповнень до нього, відповідно до якого в якості забезпечення виконання принципалом зобов'язань згідно з контрактом №18/0311 від 02.03.2011р. зі всіма додатками, доповненнями та договорами (додатковими угодами) до нього, що укладений між принципалом та Гродненським республіканським унітарним підприємством електроенергетики «Гродноенерго» (далі - бенефіціар), гарант надає гарантію виконання зобов'язань по контракту на суму 202 500 дол.США строком дії 270 календарних днів з дати видачі гарантії включно по формі, наведеній в додатку №1 до цього договору про внесення змін, який є його невід'ємною складовою частиною та на умовах, визначених договором гарантій. Цього ж дня вищевказана гарантія №G11012 від 31.03.2011р. була надіслана гарантом через систему SWIFT на адресу бенефіціара.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 від 01.12.2010р. забезпечує, в тому числі, виконання зобов'язань за контрактом №18/0311 від 02.03.2011р. та підпадає під правове регулювання норм §4 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У відповідності до п.3.1.5 договору гарантії, 01.12.2010р. між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Класика» (далі - поручитель) був укладений договір поруки №3гп/2010, відповідно до п.1.1 якого поручитель поручається перед банком за виконання починальником (принципалом) зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору (в розумінні цієї угоди - договору про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 від 01.12.2010р.) або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому.

Сторони договору поруки в п.2.1. визначають, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань за кредитним договором.

У випадку порушення позичальником зобов'язань (будь-якого із зобов'язань) за кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя з письмовою вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі чи частково (п.2.5). За умовами п.2.6, у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, поручитель зобов'язується виконати їх у строк/термін, зазначеній у письмовій вимозі банку, направленій згідно з п.2.5 цього договору, шляхом перерахування коштів на рахунок банку. Вимога банку вважається отриманою поручителем, якщо банк надіслав її поштою, кур'єром, телеграфом або вручена особисто під розпис поручителю/уповноваженій особі поручителя за адресою поручителя, вказаною в цьому договорі, або повідомленою банку поручителем згідно з п.2.9 цього договору. Датою отримання буде вважатися дата її особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача (п.2.8).

За умовами п.5.1, договір поруки набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками банку та поручителя (у випадку наявності у поручителя печатки) і діє до повного виконання зобов'язання за кредитним договором.

Проаналізувавши зміст вищевказаного договору поруки, суд дійшов висновку, що за своєю суттю він є правочином, яким забезпечується виконання договору про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 від 01.12.2010р., та підпадає під правове регулювання норм §3 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаних правочинів, відсутні докази їх визнання у встановленому порядку недійсними. З наведеного суд робить висновок, що договір про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 від 01.12.2010р. та договір поруки №3гп/2010 від 01.12.2010р. наразі є дійсними та обов'язковими для виконання сторонами.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Протягом дії договору про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 від 01.12.2010р. відповідно до розділу 5 гарантом нараховувалась комісійна винагорода за управління гарантіями №15022011_7 від 15.02.2011р. та №G11012 від 31.03.2011р.

В порушення приписів вищевказаних норм, принципал взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, комісійну винагороду своєчасно не сплачував, у зв'язку з чим гарант звернувся до нього з листом-вимогою №2495/300-08-2 від 12.10.2011р. про сплату простроченої заборгованості, 3% річних та пені. Вищевказану вимогу, надіслану на фактичну адресу принципала, зазначену в договорі №7 про внесення змін та доповнень до договору про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 від 01.12.2010р., органом поштового зв'язку повернуто відправнику з відміткою «за відмовою адресата від одержання».

За вимогами Гродненського республіканського унітарного підприємства електроенергетики «Гродноенерго» №06/8840 від 03.08.2011р., 06/10-099 від 02.09.2011р., претензією №03/11726 від 11.10.2011р., гарант 14.10.2011р. через систему SWIFT перерахував бенефіціару грошові кошти в сумі 202 500 дол.США (а.с.106, том І).

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи підтвердження бенефіціаром сплати гарантом заборгованості принципала за контрактом №18/0311 від 02.03.2011р. в сумі 202 500 дол.США, суд вважає доведеним належним чином факт виконання гарантом зобов'язань за договором №7 про внесення змін та доповнень до договору про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 від 01.12.2010р., у зв'язку з чим він набув право зворотної вимоги до принципала.

Реалізуючи право зворотної вимоги, на підставі п.4.2 договору про надання гарантії, гарант звернувся до принципала з вимогою 2542/300-08-2 від 17.10.2011р. відшкодувати втрати, понесені у зв'язку з виконанням гарантії, в тому числі - гривневий еквівалент суми, сплаченої банком за гарантією №G11012 від 31.03.2011р., який за офіційним курсом НБУ станом на дату платежу складає 1 615 079,26 грн. Вищевказану вимогу, надіслану на фактичну адресу принципала, повернуто органом поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч.ч.1-2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв'язку з невиконанням принципалом взятих на себе зобов'язань, відповідно до п.п.2.5-2.6 договору поруки №3гп/2010 від 01.12.2010р., гарант звернувся до його поручителя з вимогою №2876/300-08-2 від 14.11.2011р. про сплату простроченої заборгованості з комісійної винагороди за управління гарантіями та відшкодування гривневого еквіваленту 202 500 дол.США, сплачених за гарантією №G11012 від 31.03.2011р., яку повернуто відправнику з відміткою органу поштового зв'язку «за відмовою адресата від одержання».

Як зазначає позивач, наразі вищевказані вимоги залишились невиконаними ані принципалом, ані його поручителем. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №5006/19/3/2012 надано документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність заборгованості з відшкодування суми, сплаченої банком за гарантією №G11012 від 31.03.2011р. в розмірі 202 500 дол.США, та простроченої заборгованості з комісійної винагороди загальною сумою 45 750,71 грн. за управління гарантіями №15022011_7 від 15.02.2011р. та №G11012 від 31.03.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.3 Декрету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Водночас, статтею 7 цього Декрету можливість використання іноземної валюти встановлена для розрахунків між резидентами і нерезидентами, проте до останніх жодний з учасників спірних правовідносин (позивач, відповідачі) не віднесений. З урахуванням викладеного, суд вважає такими, що відповідають законодавству, вимоги позивача щодо відшкодування грошових коштів в сумі 202 500 дол.США в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату їх сплати бенефіціару.

Оскільки під час судового розгляду справи №5006/19/3/2012 відповідачем-1 не надано документів, які підтверджують сплату ним в повному обсязі комісійної винагороди та відшкодування витрат, понесених позивачем у зв'язку з виконанням договору про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 від 01.12.2010р. з урахуванням договору №7 про внесення змін до нього, як не надано доказів виконання відповідачем-2 зобов'язання, забезпеченого договором поруки №3гп/2010 від 01.12.2010р., суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідачів простроченої заборгованості з комісійної винагороди в сумі 45 750,71 грн. та гривневого еквіваленту 202 500 дол.США, сплачених банком за гарантією №G11012 від 31.03.2011р., що за офіційним курсом НБУ станом на дату платежу складає 1 615 079,26 грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням відповідачами строків відшкодування понесених за договором гарантії витрат та сплати комісійної винагороди за управління гарантіями, позивачем на підставі п.6.2 договору про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 від 01.12.2010р. було нараховано пеню в сумах 73 386,55 грн. та 2 397,47 грн. відповідно, а також інфляційну складову за прострочення виконання зазначених грошових зобов'язань в розмірі 4 848,47 грн. та 105,81 грн. відповідно.

За допомогою Інформаційно-пошукової правової системи „Ліга: Закон Еліт 8.2.2" судом перевірено та встановлено правильність зроблених позивачем розрахунків пені та інфляційних витрат. Водночас, з огляду на викладений вище висновок суду про правомірність та необхідність стягнення саме гривневого еквіваленту сплачених банком грошових коштів в сумі 202 500,00 дол.США, суд вважає законним застосування позивачем передбачених ч.2 ст.625 ЦК України санкцій у вигляді стягнення інфляційних витрат, зумовлених простроченням виконання цього зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими, доведеними належним чином та відповідачами не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені Відділенням «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «ВТБ Банк».

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 554, 611, 612, §§3-4 Глави 49 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 27, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ до Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Класика", м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Гродненське республіканське унітарне підприємство електроенергетики «Гродноенерго» про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором про надання банківських гарантій в розмірі 1 741 568,26 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод" (83085, м.Донецьк, вул.Баумана, 12, ЄДРПОУ 34359707) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Класика" (83001, м. Донецьк, пл.Комунарів, 4, ЄДРПОУ 13522421) на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" (01004, м.Київ, бул. Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26, ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за договором про надання банківських гарантій/контр-гарантій №3г/2010 від 01.12.2010р., в тому числі: 1 619 927,72 грн. - сума відшкодування з урахуванням індексу інфляції, 45 856,52 грн. - комісійна винагорода за управління гарантіями з урахуванням індексу інфляції, 75 784,02 грн. - пеня; судовий збір в сумі 34 831,37 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили

У судовому засіданні 18.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 23.04.2012р.

Суддя Демідова П.В.