Рішення

від 19.04.2012 по справі 26/022-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2012 р. Справа № 26/022-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Богородчанського районного центру зайнятості, Івано-Франківська обл., смт. Богородчани до Приватного ремонтно-будівельного підприємства „Весна", Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький про стягнення 18 964,57 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1, довіреність № РЦЗ715/01-12/01 відповідача:ОСОБА_2, заступник директора (НОМЕР_1)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 16 292,80 грн. невикористаної суми авансу, 89,63 грн. інфляційної складової боргу, 224,76 грн. 3% річних, 1 238,25 грн. пені, 1 140,50 грн. штрафу, а загалом 18 964,57 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з виконання робіт за договором підряду № 54 від 15.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 19.04.2012 року.

У судовому засіданні 19.04.2012 року представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2011 року між Богородчанським районним центром зайнятості (замовник) та Приватним ремонтно-будівельним підприємством „Весна" (підрядник) укладено договір підряду № 54, за умовами якого замовник доручає, а підрядник виконує роботи по капітальному ремонту приміщення Богородчанського районного центру зайнятості, що знаходиться за адресою: 77700, Івано-Франківська область, смт. Богородчани, вул. Лятишевського, 27, згідно кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань згідно договору (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт, які підлягають виконанню підрядником, складає 284 787,60 грн., у тому числі ПДВ ? 47 464,60 грн.

Згідно п. 2.3 договору замовник здійснює передплату авансу у розмірі до 30% вартості загального обсягу робіт.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що термін виконання робіт по цьому договору ? 6 місяців.

Відповідно до п. 2.4 договору підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

На виконання п. 2.3 договору позивач в якості авансу перерахував на рахунок відповідача 85 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 933 від 15.06.2011 року.

Проте, всупереч умов договору відповідач виконав роботи по капітальному ремонту лише на суму 68 707,20 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, та всупереч п. 2.4 договору не повернув позивачу частину суми невикористаного авансу у розмірі 16 292,80 грн. (85 000,00 грн. (сума авансу перерахована позивачем) -68 707,20 грн. (вартість виконаних відповідачем робіт) = 16 292,20 грн.)

Доказів повернення відповідачем зазначеної суми авансу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання зі здійснення передплати авансу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з виконання робіт та повернення невикористаної суми авансу у розмірі 16 292,20 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.2012 року визнав позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача невикористаної суми авансу у розмірі 16 292,20 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з повернення невикористаної суми авансу за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 89,63 грн. інфляційної складової борг та 224,76 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 5.6 договору відповідно до п. 2 ст. 231 ГК України за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені в розмірі 1 238,25 грн. є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня в порушення статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду в сумі 532,75 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені в позові слід відмовити.

Позивач у позовній заяві також просить стягнути з відповідача 1 140,50 грн. штрафу.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення штрафу у розмірі 1 140,50 грн., який нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з виконання робіт за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір, у розмірі 1 549,62 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог підлягають в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного ремонтно-будівельного підприємства „Весна" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, буд. 137, код 20597922) на користь Богородчанського районного центру зайнятості (77701, Івано-Франківська обл., смт. Богородчани, вул. Лятишевського, 27, код 19390222) 16 292 (шістнадцять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 80 коп. невикористаної суми авансу, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 63 коп. інфляційної складової боргу, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 76 коп. 3% річних, 532 (п'ятсот тридцять дві) грн. 75 коп. пені, 1 140 (одну тисячу сто сорок) грн. 50 коп. штрафу.

Стягнути з Приватного ремонтно-будівельного підприємства „Весна" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, буд. 137, код 20597922) в доход Державного бюджету України 1 549 (одну тисячу п'ятсот сорок дев'ять) грн. 62 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 23.04.2012 р.