Рішення

від 23.04.2012 по справі 1524/2-299/12

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа № 1524/2-299/12

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Ільяшук А. В.,

при секретарі Войнікової Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Шлях Ілліча»про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку, стягнення орендної плати,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що їй на праві власності відповідно до Державного акту від 10.03.2006 року, серія ЯБ в„–897272 , належить земельна ділянка загальною площею 3,41 га, кадастровий номер 5123955400:01:001:0489, яка розташована на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області. 10.05.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років. Враховуючи те, що відповідач з 2006 року по 2011 рік повністю не сплачував позивачу орендну плату, а також не використовував орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, порушив обов'язки орендаря щодо недопущення погіршення екологічного стану й родючості земельної ділянки, відповідальності і плати за всі витрати, пов'язані з використанням земельної ділянки, здійснення комплексу заходів щодо охорони орендованої землі згідно з чинним законодавством, тобто порушив і не виконав умови договору, просила зазначений договір розірвати, зобов'язати відповідача повернути позивачу, належну їй на праві власності земельну ділянку у стані, придатному для використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період 2006-2011 років у сумі 2913,04 гривен та судові витрати по справі.

Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце судового розгляду справи згідно вимог ч.4 ст.74 ЦПК України за місцезнаходженням юридичної особи, відмовилися від отримання рекомендованої поштової кореспонденції про виклик до суду, про що зроблені відмітки пошти, заперечень на позов та доказів, які спростовують доводи позивача, суду не надали. Таку поведінку відповідача суд розцінює як недобросовісне здійснення своїх прав і не виконання процесуальних обов'язків, визначених ст.27, ст.31 ЦПК України. За згодою представника позивача суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що не суперечить вимогам ст.224-ст.226 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.3 ЦПК України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Стаття 4 ЦПК України встановлює способи захисту, які застосовуються судом та визначає, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Статті 15 та 16 ЦК України передбачають право на захист цивільних прав та інтересів та захист цивільних прав та інтересів судом.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 3,41 га, кадастровий номер 5123955400:01:001:0489, яка розташована на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серія ЯБ в„–897272 , від 10 березня 2006 року. Акт зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010653000228. 10 травня 2006 року позивач уклала договір оренди землі №185 з Відкритим акціонерним товариством «Шлях Ілліча»(далі ВАТ «Шлях Ілліча») в особі голови правління ОСОБА_2, згідно якого передав зазначену земельну ділянку в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 49 років. Договір зареєстрований у Роздільнянському райвідділі ДП ОРФ «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 травня 2009 року за №040953000185. Свої зобов'язання за договором оренди позивач виконав та передав відповідачу згідно Акту приймання-передачі від 10.05.2006 року земельну ділянку, зазначену у договорі.

З дослідженого в судовому засіданні договору оренди вбачається, що він розроблений на підставі типового Договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 р. №220, та у ньому визначені і зафіксовані письмово всі істотні умови, зокрема термін оренди, розмір та форма орендної плати, права, обов'язки та відповідальність сторін тощо. Умови орендної плати визначені у п.9-п.14 договору, де вказано, що вона сплачується у розмірі 449,83 грн. за 1 рік у термін з 1 вересня по 31 грудня поточного року. Також зазначено про індексацію зазначеної суми.

Судом встановлено, що зазначеного обов'язку про оплату орендної плати відповідач не виконав, не сплачував орендну плату у повному обсязі за період 2006-2010 років, в результаті чого виникла заборгованість на суму 2913,04 грн. за даний період станом на 01.09.2011 року. Незважаючи на наявність спору у суді, відповідач продовжує порушувати права позивача на одержання орендної плати та не сплатив вказану плату за 2011 рік у термін з 01.09. до 31.12.2011 року.

Суд встановив та приймає до уваги, що питання виконання договору оренди відповідачем в частині оплати орендної плати було предметом обговорення на численних нарадах та зустрічах як органів влади, так і місцевого самоврядування з орендатором та орендодавцями. Позивач звертався з листом до відповідача про переукладення договору оренди згідно Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) від 02 лютого 2002 року №92/2002 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 19.08.2008 року №725/2008, який зокрема визначив, що розмір орендної плати не може бути меншим, ніж визначений статтею 1 Указу. Згідно листа прокуратури Роздільнянського району Одеської області від 05.08.2011 року №16-3255-11вих в зв'язку із виявленими порушеннями законодавства (про оренду землі та оцінку земель), голові правління ВАТ «Шлях Ілліча»ОСОБА_2 внесено подання про перегляд договорів оренди землі та приведення їх в відповідність до діючого законодавства України. Відповідач не відреагував на вказане подання прокурора, а також на листи управління агропромислового розвитку Роздільнянської райдержадмінстрації, щодо оплати орендної плати, що направлялись ВАТ «Шлях Ілліча».

Крім істотного порушення даного договору оренди землі в частині несплати орендної плати, відповідач не виконує зобов'язання щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно умов договору. Дана земельна ділянка не засіяна та заросла бур'яном, що призводить до погіршення її стану та родючості. Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.08.2011 року, складеного державним інспектором з охорони навколишнього середовища в Одеській області, встановлено, що всі земельні ділянки, які знаходяться у оренді ВАТ «Шлях Ілліча», у тому числі і земельна ділянка позивача, не обробляються, позаростали багаторічними бур'янами, наявні порушені землі, виявлені порушення правил зберігання хімічних засобів захисту рослин. Наявність порушень у використанні орендованої землі ВАТ «Шлях Ілліча», а саме:земельні ділянки пайовиків не використовуються за прямим призначенням, не обробляються, позаростали бур'янами, встановлено перевіркою Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему в Одеській області , про що складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.12.2011 року з додатками на 18 аркушах.

Позивач, у встановлені договором строки, повторно направила лист від 03.09.2011 року з пропозицією розірвати договір оренди землі, укладений між сторонами. Однак відповідач відмовився від добровільного припинення договору оренди, згідно п.8 Договору.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі»(далі - Закон) відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов. За змістом ст.611 ЦК України правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом. За умовами договору (п.31) сторони дійшли згоди про те, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до ст.32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Одним із основних обов'язків орендаря відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі»є своєчасне внесення орендної плати. Цьому положенню кореспондуються умови розділу 4 (п.11) щодо внесення орендної плати не пізніше 31 грудня поточного року.

В силу приписів ч.5 ст.17 Закону України «Про оплату за землю», несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками -протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Згідно з п. «а»ч.1 ст.96 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. У свою чергу, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди -ст.24 Закону «Про оренду землі». Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, серед підстав припинення права користування земельною ділянкою зазначені такі як використання її не за цільовим призначенням, та систематична несплата орендної плати. Згідно зі ст.34 ЗУ «Про оренду землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Відповідно до п.21 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»(зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2) питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.

Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та і інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 р. у справі «Пайн Велей Девелопментс ЛТД»проти Ірландії»та у справі від 20.11.1995 року "Прессе Компанія Навієра СА" проти Бельгії", зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися свою власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, відповідачем порушені.

Оскільки ВАТ «Шлях Ілліча»не виконує взяті на себе зобов'язання за укладеним з позивачем договором оренди землі №185 від 10.05.2006 року щодо цільового використання земельної ділянки та виплати орендної плати, то на вимогу позивача даний договір слід достроково розірвати, зобов'язати відповідача повернути позивачу належну йому на праві власності земельну ділянку та стягнути з ВАТ «Шлях Ілліча», відповідно до умов договору та положень чинного законодавства України, заборгованість з орендної плати у розмірі 2913,04 гривен.

Розподіляючи судові витрати по справі, суд враховує, що позивачем сплачено 321,90 судового збору, на стягненні яких з відповідача на свою користь вона наполягає.

На підставі ст.ст. 526,610,611,651 ЦК України, ст.ст.25,32,34 Закону України «Про оренду землі», ст.96, ст.141 Земельного кодексу України, ст.17 Закону України «Про плату за землю», керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214,215,218,224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №185 від 10 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Шлях Ілліча», код ЄДРПОУ 00413372, місцезнаходження: 67452, Одеська область, Роздільнянський район, смт.Лиманське, вул.Леніна, №58, який зареєстрований у Роздільнянському райвідділі ДП ОРФ «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 травня 2009 року за №040953000185.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Шлях Ілліча»повернути ОСОБА_1, належну їй на праві власності згідно Державного акту, серія ЯБ в„–897272 , земельну ділянку загальною площею 3,41 га, кадастровий номер 5123955400:01:001:0489, у стані придатному для використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шлях Ілліча», код ЄДРПОУ 00413372, МФО 328351 в ООФ АППБ «Аваль»м.Одеса, р/р 260024439, ідент.№004133715248, місцезнаходження: 67452, Одеська область, Роздільнянський р-н, смт.Лиманське, вул.Леніна,№58, на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за період з 2006 року по 2011 рік у сумі 2913,04 грн. (дві тисячі дев'ятсот тринадцять гривен 04 копійки), згідно укладеного договору оренди землі від 10.05.2006 року.

Стягнути з ВАТ «Шлях Ілліча»на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у сумі 321,90 гривен судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення. Особи,які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя А. В. Ільяшук