Постанова

від 09.04.2012 по справі 2а-730/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2012 р. Справа № 2a-730/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: ПП "Трейд-Буд-Іф"

про стягнення податкового боргу в сумі 2549,66 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (надалі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ПП «Трейд-Буд-Іф»(надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2558,23 грн.

Позовна заява мотивована тим, що на момент звернення до суду у відповідача є податковий борг, що виник у зв'язку із нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій за неподання звітності з податку на додану вартість в загальній сумі 2558,23 грн., відповідно до податкових повідомлень-рішень №0000921502 від 21.06.2011 року та №0002851502 від 02.09.2011 року, в тому числі, пеня в розмірі 8,57 грн., що буде розрахована на суму несплаченого податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав в канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог, шляхом зменшення суми боргу, згідно з якою просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2549,66 грн., та здійснити розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи повідомлявся завчасно та належним чином, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою про причини невручення (а. с. 32).

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.09.2011 року, ПП "Трейд-Буд-Іф" зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 29.11.2006 року (а. с. 6 - 7) та згідно із ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

Згідно із Довідкою про суми заборгованості, які обліковуються в картках особових рахунків відповідно Інструкції "Про порядок ведення органами податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" затвердженої наказом ДПА України 18.07.2005 року №276 для стягнення заборгованості за рахунок активів по ПП «Трейд-Буд-Іф» (ід. код 34623765) від 26 вересня 2011 року №382 (а. с. 8) та Випискою з облікової картки платника станом на 31.12.2011 року (а.с.40-41) у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2549,66 грн.

Судом встановлено, що у зв'язку із неподанням відповідачем податкової звітності щодо податку на додану вартість підприємств, позивачем проведено дві камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість. Результати перевірок відображені в актах за №4855/15-2/34623765 від 21.06.2011 року (а. с. 14), та №6951/15-2/34623765 від 02.09.2011 року (а. с. 11).

Актом камеральної перевірки податкової звітності №4855/15-2/34623765 від 21.06.2011 року (а. с. 14) виявлено порушення пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (надалі, також ПК України), а саме неподання декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України накладено штрафні (фінансові) санкції за неподання звітності в сумі 510,00 грн., шляхом винесення податкового повідомлення-рішення № 0000921502 від 21.06.2011 року (а. с. 13), яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 510,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення направлялось відповідачу про що свідчить копія поштового відправлення, з відміткою про причини невручення (а. с. 12) та в подальшому не оскаржувалось.

Актом камеральної перевірки податкової звітності №6951/15-2/34623765 від 02.09.2011 року (а. с. 11) встановлено порушення пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 ПК України, а саме неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року та липень 2011 року.

На підставі вищенаведеного акту, згідно з абзацом 3, пункту 120.1 статті 120 ПК України позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002851502 від 02.09.2011 року (а. с. 10), яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2040,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем про що свідчить копія поштового відправлення, з відміткою про причини невручення (а. с. 9) та останнім не оскаржувалось.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно пункту 49.1 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 ПК України визначено, що для податку на додану вартість, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до актів камеральних перевірок встановлено, що відповідачем не подавалися декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року та липень 2011 року.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що відповідачем не розпочато процедуру апеляційного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а у встановлений законом строк, дані податкові зобов'язання добровільно не сплачені, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях № 0000921502 від 21.06.2011 року (а. с. 13) та №0002851502 від 02.09.2011 року (а. с. 10) підлягають стягненню.

Таким чином, судом встановлено систематичне порушення відповідачем норм Податкового кодексу України щодо обліку податку на додану вартість в частині не подання податкових декларацій з податку на додану вартість, що призвело до застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 2550 грн. Оскільки за відповідачем обліковувалась переплата з податку на додану вартість за попередні періоди в сумі 0,44 грн., а позивачем подана заява про уточнення позовних вимог у зв'язку з помилковим віднесенням пені в розмірі 8,57 грн. до суми, яка первинно звернена до стягнення в судовому порядку (а. с. 37), заборгованість, яка підлягає стягненню становить 2549,66 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 2549,66 грн., вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "Трейд-Буд-Іф" (ідент.код 34623765) та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Трейд-Буд-Іф" (ідент.код 34623765) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 2549 (Дві тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень) 66 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 13.04.2012 року.