Постанова

від 19.04.2012 по справі 2а-578/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 2a-578/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участі секретаря Озара О.Я.,

представника позивача: Савчук М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Сорохман Компані" про стягнення податкового боргу в розмірі 1921 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 року Державна податкова інспекція в Рожнятівському районі Івано-Франківської області звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Сорохман Компані" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1921 гривень.

19.04.2012 року в судовому засіданні, у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом допущено заміну відповідача Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області, який вибув внаслідок реорганізації, його правонаступником - державною податковою інспекцією у Рожнятівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі по тексту позивач).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтями 36, 57 Податкового кодексу України не сплатив грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 250 гривень та з податку на додану вартість в розмірі 1671 гривень. Всього відповідачем утворено 1921 гривень податкового боргу, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 10.06.2009 року Рожнятівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи -приватного підприємства "Сорохман Компані", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 8).

Відповідач перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області з 10.10.2006 року, є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

23.05.2011 року службовою особою позивача проведено камеральну перевірку відповідача податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2008 року, якою встановлено заниження приватним підприємством "Сорохман Компані" суми податкових зобов'язань зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року в розмірі 1337 гривень.

За результатами проведеної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №292 від 23.05.2011 року (а. с. 19).

Позивачем на підставі вказаного акта перевірки податковим повідомленням-рішенням за №0000211600 від 23.05.2011 року відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1337 гривень -основного платежу та 334 гривень штрафних (фінансових) санкцій (а. с. 18).

Також, відповідачем допущено утворення податкового боргу з сплати податку на прибуток підприємств, що виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум з податку на прибуток в розмірі 250 гривень.

Суми невиконаних відповідачем податкових зобов'язань з вказаного податку визначені відповідачем податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств №11532 за І квартал 2011 року, №18353 за ІІ квартал 2011 року та №24433 за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, поданими податковому органу (а. с. 13 -17).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на прибуток підприємств (підпункт 9.1.1), податок на додану вартість (підпункт 9.1.3).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункт 16.1.7).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарювання -юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлені підстави за якими контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Як встановлено судом, позивач податковим повідомленням-рішенням за №0000211600 від 23.05.2011 року, визначив відповідачу штрафні (фінансові) санкції, які у відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України підлягають зарахуванню до бюджетів, до яких зараховуються податок на додану вартість.

Пунктом 31.3 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковим органом, відповідачу 23.05.2011 року вручено податкове повідомлення-рішення за №0000211600 від 23.05.2011 року.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати податку на прибуток підприємств, у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту подання відповідачем податкових декларацій цього податку, а грошові зобов'язання визначені податковим повідомленням-рішенням, яке відповідачем не оскаржувалося, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту отримання відповідачем податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано першу податкову вимогу за №1/183 від 08.09.2008 року та другу податкову вимогу за №2/186 від 13.10.2008 року, які відповідач залишив без реагування, а податковий борг за ними, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов'язання з сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 2176,81 гривень.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, узгоджене грошове зобов'язання у вказаних податків в розмірі 1921 гривень утворює податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство "Сорохман Компані" (ідентифікаційний код 34128151) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на прибуток, податку на додану вартість в загальному розмірі 1921 (однієї тисячі дев'ятсот двадцяти однієї) гривні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 24.04.2012 року.