Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а-1126/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2012 р. № 2а-1126/12/1370

16 год. 05 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П. ,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Осиповича В. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Корпорації «Центр промисловості та торгівлі «Львів»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

7 лютого 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Корпорації «Центр промисловості та торгівлі «Львів»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ № 710/1 від 26.01.2012 року.

За клопотанням відповідача в судовому засіданні 17.04.2012 року було замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова правонаступником Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки відповідачем протиправно застосовано п. п. «и»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та для обрахунку обсягів постачання товарів (послуг) іншим платникам податку взято дані не за останні 12 календарних місяців (січень 2011 року -січень 2012 року), а за четвертий квартал 2010 року -третій квартал 2011 року, хоча датою прийняття оскаржуваного рішення є 26.01.2012 року. Відтак, позивач вважає оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні від 17.04.2012 року (вх. № 16612), де вказано, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ керувався чинним на момент прийняття рішення законодавством. Вважає оскаржуване рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить розписка представника відповідача.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Корпорація «Центр промисловості та торгівлі «Львів»зареєстрована 14.02.2000 року, що підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 748714 від 05.01.2012 року.

Корпорація «Центр промисловості та торгівлі «Львів»зареєстрована як платник податку на додану вартість 04.09.2000 року, про що свідчить Свідоцтво № 100098859 про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова 15.02.2008 року (індивідуальний податковий номер 308222813045).

26.01.2012 року відповідачем прийнято рішення № 710/1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з 26 січня 2012 року.

Рішенням встановлено, що позивач подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом останніх чотирьох кварталів (4-й квартал 2010 р. -3-й квартал 2011 р.) згідно яких обсяг постачання товарів/послуг становить 26468,00 грн., в тому числі обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку становить -10312,56 грн., тобто 39% загального обсягу постачання. На підставі зазначеного комісією зроблено висновок про наявність законних підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Корпорації «Центр промисловості та торгівлі «Львів»на підставі п. 184 (и) ст. 184 Податкового Кодексу України.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до п. п. «и»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Відповідно до п. 184.2. ст. 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Відповідно до п. 184.6. ст. 184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що до набрання чинності Податковим кодексом України, правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були визначені пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р., відповідно до якого, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "е" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Вказаною нормою було визначено вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника ПДВ. При цьому, у Законі України "Про податок на додану вартість"була відсутня норма, яка б встановлювала таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ як "обсяг постачання товарів/послуг платникам податку, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання".

Відтак, у період з 01.10.2010 року (початок періоду, який перевірявся відповідачем) по 01.01.2011 року ( момент набрання чинності Податковим кодексом України) законодавством України не було визначено правопорушення - постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців, що сукупно становить менше 50 % загального обсягу постачання товарів/послуг, за яке передбачена відповідальність у формі анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Виходячи із вищевикладених положень суд дійшов висновку, що юридичні норми Податкового кодексу України, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони, розповсюджують дію на правовідносини, що склалися після набрання ними чинності.

Відтак, правові відносини з участю позивача, на які поширюється норма абзацу "и"пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, виникли починаючи з моменту набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011 року. Відтак, висновок комісії, викладений у Рішенні про те, що позивачем з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року з показниками про обсяги постачання товарів/послуг, що становить 87485,00 грн. та постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців 28046, 0 грн., що сукупно становить менше 50 % загального обсягу постачання товарів/послуг, є таким що зроблений не на підставі, визначеній законом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Враховуючи наведене Суд вважає, що висновок, викладений у рішенні про наявність законних підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Корпорації «Центр промисловості та торгівлі «Львів»на підставі ст. 184 Податкового Кодексу України є неправомірним, тому Рішення підлягає скасуванню.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 710/1 від 26.01.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Корпорації «Центр промисловості та торгівлі «Львів».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Корпорації «Центр промисловості та торгівлі «Львів»(ЄДРПОУ 30822285, м. Львів, вул. І. Франка, 9) 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 20 квітня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.