Рішення

від 17.11.2008 по справі 5020-5/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" листопада 2008 р. справа № 5020-5/338

За позовом: Приватного підприємства „Автолан” (99003 м. Севастополь, вул. Комуністична, 36)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славянская Гавань” (99055 м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, 30/38)

про стягнення матеріальної шкоди в сумі 10194,00 грн., витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. та вартість незалежної експертизи в сумі 476,00 грн., а всього 12670,00 грн.,

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Богданов Антон Андрійович, представник, довіреність №  б/н   від 27.08.08,  

Позивач - Дубравский Сергій Борисович, представник, ордер  15/59   від 08.07.08,  

Відповідач –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ПП „Автолан”, звернувся до суду з позовом до відповідача, ТОВ  „Славянская Гавань», про стягнення матеріальної шкоди в сумі 10194,00 грн., витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. та вартість незалежної експертизи в сумі 476,00 грн., а всього 12670,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем завдана майнова шкода автомобілю “DAEWOO Т13110”, який йому належить та відповідно до вимог статей 1166, 1177,  1187 та 188 Цивільного кодексу України він вимагає стягнення з відповідача  суми заподіяної шкоди.  

Представник відповідача в судові засідання неодноразово не завилявся, відзив на позов не надав,  про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві, ухвала про порушення провадження по справі була повернута на адресу суду поштовим відділенням у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представникам позивача в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

  Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

  Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

В с т а н о в и в :

27.06.2006 в результаті дорожньо-транспортної події автомобілем МАЗ, державний номер СН 2647 АВ, який належить відповідачеві, та знаходився під керуванням Волоцького І.А., який працює водієм у відповідача, була заподіяна шкода автомобілю “DAEWOO Т13110”, державний номер СН 0809 АА, який належить позивачеві. Зазначений факт підтверджується довідкою ВДАІ УМВС України в м. Севастополі СВ № 0010  (а.с. 19).

Провина водія  Волоцького І.А. підтверджується постановою  про притягнення до адміністративної відповідальності від 10.07.2007.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків  у результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи –шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок.

За правилами   статті  33  Господарського процесуального  Кодексу  України, кожна  сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається як на підставу  своїх  вимог  і  заперечень. Виходячи з цього, відповідно  до  статті  1172 Цивільного кодексу України позивач   повинен   довести,   що   шкода  заподіяна  працівниками відповідача  під  час  виконання  ними  своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням  шкоди і розмір відшкодування. Як у  випадках порушення зобов'язання за договором,  так і за зобов'язанням, що виникає  внаслідок  заподіяння  шкоди,  цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того,  що в  діях  його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди).

Відповідно до висновку спеціаліста експертного автотоварознавського дослідження фахівця за визначенням матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу № 4648 від 17.07.2006 заподіяна матеріальна шкода складає 10194,00 грн. (а.с. 27-36).

Крім того, вартість проведеної експертної оцінки складає 476,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача вартість надання правовій допомоги в розмірі 2000,00 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно  до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг,  лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Згідно з Роз'ясненнями Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем відповідно до умов договору № 25/2-2007 від 20.09.2007 були здійснені виплати про надання правової  допомоги в розмірі 2000,00 грн., що підтверджується квитанціями  № 25/2-2007  від 20.09.2007 на суму 500,00 грн., та № 26/2-2007 від 19.06.2007 на суму 1500,00 грн. (а.с. 51).  

Представником позивача є адвокат Дубравський Сергій Борисович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 117 від 06.07.2004, яке долучено до матеріалів справи).

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються  на відповідача.

          Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 126,70 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Славянская Гавань” (99055 м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, 30/38,  код  ЄДРПОУ 32198782, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Приватного підприємства „Автолан” (99003 м. Севастополь, вул. Комуністична, 36, код  ЄДРПОУ 32992717, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) суму матеріальної шкоди в сумі 10194,00 грн., витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. та вартість незалежної експертизи в сумі 476,00 грн., а всього 12670,00 грн.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 126,70 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

                            Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                         І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

20.11.2008

Розсилка:

1. ПП „Автолан” (99003 м. Севастополь, вул. Комуністична, 36)

2. представник позивача: Дубравський Сергій Борисович (99028, м. Севастополь, пр. Гагаріна, 11/68)

3. ТОВ „Славянская Гавань” (99055 м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, 30/38)

4.   Справа

5. наряд