Постанова

від 22.03.2012 по справі 2а-15737/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/362

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2012 року 14:39 № 2а-15737/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001012303, № 0001022303 від 28.09.2011 р., за участю представників сторін:

представник позивача Козловець Л.О.;

представник відповідача Колодяжна Л.В.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

31 жовтня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" (далі - позивач, ТОВ "ФПК-Портал-Буд") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001012303, № 0001022303 від 28.09.2011 р. (далі -ППР № 0001012303, ППР № 0001022303). Позовні матеріали передані на розгляд судді 02.11.2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-15737/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2011 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-15737/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2012 р. в судове засідання викликано в якості свідка ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва листом від 07.04.2011 р. № 686/7/23-807 ДПА у м. Києві було направлено для організації виконання постанову заступника начальника відділу розслідування особливо важливих справ Слідчого управління податкової міліції ДПА України полковника податкової міліції Балтаг Л.С. від 18.03.2011 р. про призначення позапланових документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованими на "підставних осіб" в рамках розслідування кримінальної справи № 69-0094 за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р.

Згідно постанови заступника начальника ВРОВС СУ ПМ ДПА України від 18.03.2011 р. встановлено, що було створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих на "підставних" осіб, серед яких значиться ТОВ "Торгопт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 35921371), яке здійснювало операції щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з поточних рахунків різних підприємств будь-якої форми власності через поточні рахунки ФСПД, у готівку.

14 вересня 2011 року ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Торгопт-Сервіс" за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт № 5283/23-322-32771651 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено ППР № 0001012303 та ППР № 0001022303.

ППР № 0001012303 прийнято внаслідок порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 34 958,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 8 740,00 грн., всього на суму 43 698,00 грн.

ППР № 0001022303 прийнято внаслідок порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 27 952,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 6 988,00 грн., всього на суму 34 940,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "ФПК-Портал-Буд", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV); Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі -Закон № 283/97-ВР); Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Папернянський кар'єр скляних пісків" було укладено Договір підряду № 7 від 20.03.2008 р. про виконання ТОВ "ФПК-Портал-Буд" комплексу будівельно-монтажних робіт на об'єкті "Цех по переробці кварцового піску" в с. Олешня Ріпкинського р-ну Чернігівської обл.

На виконання умов даного договору ТОВ "Торгопт-Сервіс" надавало послуги бульдозера, екскаватора та самоскида протягом 4-го кварталу 2008 року ТОВ "ФПК-Портал-Буд", що підтверджується актами № ОУ-00003/7 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.10.2008 р. та від 19.11.2008 р. на загальну суму 167 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ -27 966,67).

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ "Торгопт-Сервіс" виписало на адресу ТОВ "ФПК-Портал-Буд" податкові накладні на загальну суму 167 712,00 грн. (в т.ч. ПДВ -27 952,01 грн.), а саме:

- № 2-1610 від 16.10.2008 р. на суму 127 712,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 21 285,34 грн.);

- № 191108 від 19.11.2008 р. на суму 40 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 666,67 грн.), які підписані від імені ТОВ "Торгопт-Сервіс" ОСОБА_3 та скріплені печаткою підприємства.

Судом встановлено, що за виконані послуги спецтехніки ТОВ "ФПК-Портал-Буд" розрахувалось шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ "Торгопт-Сервіс" безготівкових коштів на повну суму виконаних послуг, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-00003/8 від 21.10.2008 р. та виписками з банку (стор. 65 - 83 матеріалів справи).

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивач отримав від постачальника послуг належно оформлені податкові накладні, які відповідають вимогам вище вказаних норм закону.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що позивач відобразив у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за IV квартал 2008 року у рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Торгопт-Сервіс", виконання послуг спецтехніки згідно актів № ОУ-00003/7 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.10.2008 р. та від 19.11.2008 р. на виконання умов договору підряду № 7 від 20.03.2008 р.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР (діяв до прийняття ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктами 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічно пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд дійшов висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання ним товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, сплата або нарахування сум податку на додану вартість в зв'язку з таким придбанням.

Досліджуючи питання щодо реальності виконання та отримання позивачем послуг спецтехніки та придбання їх з метою використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до наданих позивачем реєстраційних документів суд встановив, що ТОВ "ФПК-Портал-Буд" здійснює діяльність у сфері будівництва будівель, виробництва дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів, діяльність у сфері інжинірингу, надання інших комерційних послуг.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача -ТОВ "Торгопт-Сервіс" був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та відповідно складати податкові накладні. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за жовтень та листопад 2008 року, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Доказів підтвердження того, що ТОВ "Торгопт-Сервіс" не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України та Закон України "Про податок на додану вартість" (діяв до прийняття ПК України) передбачають тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення їх з порушенням вимог, встановлених нормами Закону, чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України / пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР) (п. 198.6 ст. 198 ПК України; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Крім цього, під час розгляду даної справи представником позивача надано суду завірені копії наступних документів щодо ТОВ "Торгопт-Сервіс": свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100129796 від 22.07.2008 р., довідки про взяття на облік платника податків № 49337 від 08.03.2008 р.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції ТОВ "ФПК-Портал-Буд" з його контрагентом -ТОВ "Торгопт-Сервіс" здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Згідно пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду . Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Судом встановлено, що перевірка позивача призначалась відповідно до кримінально-процесуального закону в рамках розслідування кримінальної справи № 69-0094, відповідне судове рішення в даній кримінальній справі не виносилось і законної сили на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не набрало. Відтак, податкові повідомлення-рішення згідно п. 86.9 статті 86 ПК України до винесення судового рішення в кримінальній справі № 69-0094 прийматись органом державної податкової служби не могли. Разом з тим, відповідачем дану норму було грубо порушено та відповідно протиправно прийнято ППР № 0001012303 та ППР № 0001022303 до набрання законної сили рішення суду в кримінальній справі № 69-0094.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковими, відтак визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 43 698,00 грн. та з податку на додану вартість на суму 34 940,00 грн. є протиправним, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФПК-Портал-Буд" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0001012303, № 0001022303 від 28.09.2011 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" у розмірі 8,50 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова