Постанова

від 30.03.2012 по справі 2а-2697/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2012 року № 2а-2697/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011р. №0005762303.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення 01.09.2011р. №0005762303.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6, ст.198, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України. При цьому, відповідач посилається на обставини, встановлені актом перевірки контрагента позивача, розкриваючи його фінансово-господарську діяльність, вказуючи на те, що у контрагента ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, основні фонди, технічний персонал та до ЄДР знаходження внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив на підставі ч.6 ст.128 КАСУ, адміністративну справу розглядати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль» (код ЄДРПОУ 32559515) в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ІН-Буд-Київ»(код ЄДРПОУ 36925136) за період лютий-березень 2011р., за результатами якої складено Акт від 10.08.2011 № 1820/2303/32559515 (далі -акт перевірки).

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 року №0005762303, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість -73 082,00 грн., з яких - 73 081,00 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішення від 01.09.2011 року №0005762303, ТОВ «Л-Стиль»оскаржило його в адміністративному порядку до ДПА у м.Києва та ДПС України , за результатами якого дане податкове повідомлення рішення-рішення від 01.09.2011 року №0005762303 залишено без змін, скарга товариства -без задоволення.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Л-Стиль»порушено п. 198.1, п.198.2, п. 198.6 ст. 198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-XIV зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за лютий-березень 2011 на суму 73081 грн.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за звітні періоди лютий, березень 2011 у загальній сумі 818464 грн. згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»за лютий, березень 2011 встановлено, що одним з основних постачальників ТОВ «Л-СТИЛЬ»був ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»(код ЄДРПОУ 36925136)

Згідно баз даних АІС «Реєстр платників податків»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, АІС ОР ДПА у м.Києві, ЦБД ПДС ДПА Укаїни, АРМ «Бест-Звіт»ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, ТАХ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, АС «Аудит»ДПІ у Шевченківському районім.Києва, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»директором ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»за період лютий 2011р. була ОСОБА_2, оскільки вся податкова звітність за лютий 2011р. підписана саме цією особою. З лютого 2011р. ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»не звітує до ДПІ.

Крім того, актом перевірки встановлено, що між ТОВ «Л-Стиль»та ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»були укладені договори №10-2-11 СП від 10 лютого 2011року, предметом якого являється виконання субпідрядних робіт по монтажу систем припливно-витяжної вентиляції та димозахисту, автоматизація та диспетчеризація систем вентиляції, кондиціювання та теплохолодопостачання К1, К2, К3, встановлення фанкойлів, реконструкції виробничого корпусу під готельний комплекс та №3-03-11 ТО СП від 03 березня 2010року про виконання субпідрядних робіт, предметом якого було виконання робіт з сервісного обслуговування систем холодоспостачання та автоматики офісних приміщень.

На виконання даних договорів про виконання субпідрядних робіт позивачу його контрагентом ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»були видані податкові накладні від 28.02.2011р. №208 на загальну суму 243763,0 грн., крім того сума ПДВ 40627,2 грн., від 31.03.2011р. №1 на загальну суму 194722,8 грн. крім того сума ПДВ 32453,8 грн.

ТОВ «Л-СТИЛЬ»включено податкові накладні на загальну суму 438486,0 грн., крім того сума ПДВ 73081 грн., до складу податкового кредиту за лютий, березень 2011 року та відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень 2011р. та в додатках 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»за лютий, березень 2011.

Також, в ході перевірки встановлено, що старшим оперуповноваженим з ОВС УПМ ДПА м.Києва майором П.М. Бухтіяровим було опитано директора та засновника ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ» (код ЄДРПОУ 36925136) ОСОБА_1, який засвідчив, що дане підприємство не реєстрував, податкову звітність не підписував, фінансово-господарську діяльність не здійснював .

При цьому, в даному акті перевірки зазначено, що за результатами перевірки контрагента позивача (акт №1084/23-08/36925136 від 10.05.2011 ДПІ у Шевченківському районі м.Києва) ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»зменшено за лютий-березень 2010 податковий кредит на загальну суму ПДВ 6273002 грн., а також податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 6273003 грн. Також, встановлено, що на товаристві відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що згідно до ч.1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності та податкові накладні, виписані ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ», не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених договорів, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що даний контрагент ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»має ознаки фіктивності, оскільки до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості щодо доведення факту відсутності ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»та його посадових осіб за місцем реєстрації за період лютий-березень 2011р. та факт несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість даним контрагентом за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеними договорами позивачем були отримані послуги по монтажу систем припливно-витяжної вентиляції та димозахисну, автоматизація та диспетчеризація систем вентиляції, кондиціювання та теплохолодопостачання К1, К2, К3, встановлення фанкойлів, реконструкції виробничого корпусу під готельний комплекс та послуг з сервісного обслуговування систем холодопостачання та автоматики офісних приміщень.

Дані послуги, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактичне надання та споживання послуг позивачем, а саме наявність документів, на підставі яких позивачем було використано в господарській діяльності отримане від контрагента, та докази фактичного виконання робіт, зокрема, акт приймання виконання робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, платіжні доручення, банківські виписки з рахунку позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль»задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва №0005762303 від 01.09.2011року.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян