Рішення

від 19.04.2012 по справі 1040-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2012Справа №5002-33/1040-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»

(вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька обл., 84601)

до приватного підприємства «Парус 67»

(мікрорайон 1, будинок 30, м. Красноперекопськ, 96000)

про стягнення 7631.00 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність від 31.12.2011р., ТОВ «Баядера Логістик»;

Від відповідача: не з'явився, приватне підприємство «Парус 67».

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до приватного підприємства «Парус 67» та просить суд стягнути 7631.21 грн., у тому числі 5825.14 грн. заборгованості за договором, 606.74 грн. пені, 407.75 грн. 7% штрафу та 791.58 грн. 20% річних.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 817 від 01 липня 2011 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке було задоволено судом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини відсутності суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином за адресою, зазначеною в довідці з ЄДРПОУ (а.с. 19-21). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01 липня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (постачальник) та приватним підприємством «Парус 67» (покупець) укладений договір поставки № 817, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (а.с. 5).

У розділі 3 договору сторонами передбачені умови поставки. Постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2000р.) Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Ціна на товар визначена у прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар (пункт 5.3 договору).

Згідно з пунктом 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Відповідно до пункту 6.2 договору датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору, 02 липня 2011 року ним було поставлено на адресу відповідача товар на суму 3847.20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 15436/14812 від 02.07.2011р. та на суму 26865.54 грн., що підтверджується видатковою накладною № 15437/14813 від 02.07.2011р. (а.с. 25, 26).

Однак, за твердженням позивача, відповідачем порушені взяти на себе за договором зобов'язання в частині повної оплати вартості отриманого товару, а саме: товар за видатковою накладною № 15436/14812 від 02.07.2011р. оплачений частково на суму 1354.44 грн., товар за видатковою накладною № 15437/14813 від 02.07.2011р. оплачений частково на суму 21233.16 грн., у зв'язку з чим невиплаченою відповідачем залишилася сума в розмірі 5825.14 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 817 від 01 липня 2011 року в частини своєчасної оплати вартості товару з'явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вже зазначалося, 01 липня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» та приватним підприємством «Парус 67» укладений договір поставки № 817, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (а.с. 5).

Так, факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується видатковими накладними № 15437/14813 від 02 липня 2011 року та № 15436/14812 від 02 липня 2011 року (а.с.25,26), а факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами матеріально-відповідальної особи на цих накладних, зразки яких встановлені у додатку до договору (а.с. 6).

Крім того, факт вчинення господарської операції в межах спірного договору, укладеного між сторонами у даній справі, підтверджується посиланнями на його реквізити, що містяться у вказаних накладних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 6.1 договору, відповідно до якого розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару не пізніше 14 днів з дня отримання товару, однак дані зобов'язання відповідачем належним чином виконані не були, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 5825.14 грн.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 5825.14 грн. відповідачем суду не представлено.

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з приватного підприємства «Парус 67» заборгованості за поставлений товар в сумі 5825.14 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 606.74 грн. пені.

Суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, пунктом 7.1 договору поставки передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем при подачі позову, заявлена до стягнення сума пені, нарахованої на суму заборгованості за період з 17 липня 2011 року по 20 березня 2012 року (кількість днів прострочення - 248) - складає 606.74 грн. (а.с. 16).

Зважаючи на встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими. Однак, суд не погоджується з розрахунком пені, наведеним позивачем у позові.

Зокрема, відповідний розрахунок пені здійснений позивачем без урахування того, що в силу частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Між тим, позивачем пеня нарахована частково поза межами вказаного періоду, тобто більш, ніж за 6 місяців.

Так, за розрахунком суду, з урахуванням обмеження нарахування шестимісячним строком відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, період прострочення складає з 17 липня 2011 року по 14 січня 2012 року, а розмір пені становить 450.21 грн. (а.с. 30).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 450.21 грн., а в частині стягнення 156.53 грн. пені належить відмовити.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 7% штрафу в сумі 407.75 грн. та 20% річних в сумі 791.58 грн.

Суд вважає зазначені вимоги такими, що також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Пунктом 9.2 договору сторонами було встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

У випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу (пункт 7.1 договору).

Розрахунок суми штрафу та 20% річних, наданий позивачем (а.с. 16), проведений ним вірно, у зв'язку з чим стягненню підлягає 7% штрафу в сумі 407.75 грн. та 20% річних в сумі 791.58 грн.

Оплата судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 20 квітня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Парус 67» (мікрорайон 1, будинок 30, м. Красноперекопськ, 96000, ідентифікаційний код 37682734) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька обл., 84601; вул.. Маршала Єременко, 24, м. Феодосія, 98112; р\р 26007312743101 в ПАТ «Філія АБ Південний» в м. Києві, МФО 320917, ЄДРПОУ 35871504) 5825.14 грн. - заборгованості, 450.21 грн. пені, 7% штрафу в сумі 407.75 грн., 20% річних в сумі 791.58 та 1570.15 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 156.56 грн. пені - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.