cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
19.04.2012Справа №5002-23/654-2012
про стягнення 2054,43 грн., розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача - ОСОБА_3, спеціаліст 1-ої категорії, юрист Маломаяцької сільської ради (довіреність № 02-14/16 від 05.01.2011 р.)
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Маломаяцька сільська рада звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Время», в якій просить:
- стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2054,43 грн., що включають: 1276,26грн. основного боргу та 778,17 грн. пені;
- розірвати договір від 27.07.2004р. (зареєстрований 09.09.2004 р. за № 51) оренди земельної ділянки площею 0,066 га за адресою: Маломаяцька сільська рада, с. Кипарисне, вул. Алуштинська, укладений строком на 15 років;
- зобов'язати відповідача повернути позивачу передану за договором від 27.07.2004 р. (зареєстрований 09.09.2004 р. за № 51) земельну ділянку (кадастровий номер - 01 103 918 00:04:002:0009) площею 0,066 га, в тому числі за угіддями: забудовані землі, які використовуються в комерційних потребах для будівництва магазину. Разом з тим, рада просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Время» суму судового збору в розмірі 1609,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ТОВ «Время» взятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором оренди землі, в результаті чого за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2012 р. за відповідачем утворилася заборгованість з оплати орендних платежів у сумі 1276,26 грн. Позивачем також була нарахована пеня в розмірі 0,3% неоплаченої суми за кожний день прострочення відповідно до п. 11 договору оренди землі. В обґрунтування заявлених вимог про розірвання спірного договору та повернення земельної ділянки Маломаяцька сільська рада посилається на приписи ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 141 Земельного кодексу України.
Ухвалою суду від 29.02.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання тричі не забезпечив, про час та місце слухання справи проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією за адресою його місцезнаходження, яка вказана в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1, п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд
Встановив :
27.07.2004 року між Маломаякською сільською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Время» (Орендар) був укладений договір оренди землі (зареєстрований 09 вересня 2004 року за №51 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі) про оренду земляною ділянки площею 0,0660га за адресою: Маломаякська сільська рада, с.Кипарисове, вул.Алуштинська, строком на 15 років.
Згідно п.п. 1, 2, 12 договору від 27.07.2004 року Орендодавець на підставі рішення Маломаякської сільської ради № 23-6 від 14.05.2004 року передав, а Орендар прийняв в термінове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер - 01 103 918 00 : 04 : 002 : 0009) площею 0,0660 га, зокрема по угіддях: забудовані землі, що використовуються в комерційних цілях для будівництва магазина.
Пункти 7, 9 договору від 27.07.2004 року встановлюють, що орендна плата вноситься в грошовій формі в розмірі в рік 1727,00 грн., в місяць 144,00 грн.
Пункт 24 договори оренди наділяє Орендодавця правом вимагати своєчасного внесення орендної плати і дотримання вимог чинного законодавства.
Розділ Договору «Орендна плата» визначає порядок і розмір внесення орендної плати за вказану земельну ділянку.
Згідно п.8 договору нарахування орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Згідно договору від 27.07.2004 року відповідач, з урахуванням індексації орендної плати з 01.01.2010 року повинен був проводити оплату орендної плати у розмірі 153,87 грн. щомісячно.
За період з 01.01.2010 року по 01.01.2012 роки відповідач повинен був сплатити орендну плату у розмірі 153,87 грн. на місяць, але фактично з жовтня 2010 року він припинив проводити оплату за договором оренди землі і лише в жовтні 2011 року була зроблена оплата у розмірі 1538,70 грн.
Суд вважає доводи позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
За відповідачем числиться заборгованість з орендної плати у сумі 1276,26грн.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав доказів оплати заборгованості з орендної плати.
Таким чином сума основного боргу відповідача складає 1276,26грн. та підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 11 договору оренди землі у разі не внесення орендної плати до термінів, передбачених цим договором, нараховується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення.
Нарахований позивачем розмір пені у сумі 778,17 грн. пені є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на наведене суд відзначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку. Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацем другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Судом було встановлено, що відповідачем було порушено обов'язок періодичної сплати орендної плати, а саме з жовтня 2010 року він припинив проводити оплату за договором оренди землі і лише в жовтні 2011 року була зроблена оплата у розмірі 1538,70грн.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не сплачував орендну плату, позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.
Пунктом 34 договору передбачено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірваний рішенням суду у випадках невиконання однією із сторін обов'язків, передбачених цим договором, випадкової загибелі або знищення орендованої земельної ділянки, а такожу випадках, передбачених діючим законодавством України.
На підставі викладеного, позовна вимога щодо розірвання договору оренди землі від 27.07.2004р. (зареєстрований 09.09.2004 р. за № 51), укладеного між сторонами, підлягає задоволенню.
Пунктом 17 договору передбачено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому, ніж той, в якому він був отриманий у оренду.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.49 ГПК України.
В судовому засіданні 19.04.2012р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 24.04.2012р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди землі від 27.07.2004р. (зареєстрований 09.09.2004 р. за № 51), укладений між Маломаяцькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Время».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Время» (5-км Ялтинського шосе, буд. 2, смт Виноградне, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98540; ідентифікаційний код 31817286) на користь Маломаяцької сільської ради (вул. Кооперативна, буд. 8, с. Малий Маяк, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98540; ідентифікаційний код 04367387) 1276,26грн. основного боргу, 778,17 грн. пені та 1609,50грн. судового збору.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Время» (5-км Ялтинського шосе, буд. 2, смт Виноградне, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98540; ідентифікаційний код 31817286) повернути Маломаяцькій сільській раді (вул. Кооперативна, буд. 8, с. Малий Маяк, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98540; ідентифікаційний код 04367387) передану за договором від 27.07.2004 р. (зареєстрований 09.09.2004 р. за № 51) земельну ділянку (кадастровий номер - 01 103 918 00:04:002:0009) площею 0,066 га, в тому числі за угіддями: забудовані землі, які використовуються в комерційних потребах для будівництва магазину.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2012 |
Оприлюднено | 03.05.2012 |
Номер документу | 23675975 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Доброрез І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні